- •1.Вікова фізіологія як самостійна гілка флт. Методи вф
- •2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.
- •3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
- •1) Поняття про біологічний і фізіологічний вік
- •2) Вікова періодизація постнатального онтогенезу
- •3) Значення травної системи у антенатальний період
- •Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку.
- •Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
- •Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
Протягом ембріонального періоду почергово функціонують 3 парних органа: переднирка, первинна нирка,що включає мезонефральну протоку і кінцева нирка. Кінцева нирка(метонефрос) зявляється на 5 тижні. Її паренхіма утворюється з нейрогенної тканини мезодерми, а збиральні трубки, чашки і сечовід-із мезодермальної протоки. Перші нефрони утворюються на межі кіркового і мозкової речовини, наступни їх розвиток відбувається в корі, тому в юкстамедлулярній зоні кіркової речовини більше зрілих нефронів. Сечовий міхур і уретра розвиваються з сечостатевого синусу. Нирка починає функціонувати з 9 тижня ВУ розвитку. Утворена сеча виводиться в навколоплідну рідину. Утворення сечі з 5 місяця до народження наростає з 2.2 до 26.7 мл*год. Однак основним органом виділення плоду є плацента. При відсутності нирок чи непрохідності сечовивідних шляхів уремія у плода не розвивається. Розвиток нирок при цьому не закінчується після народження.
Білет №2
1) Поняття про біологічний і фізіологічний вік
Вік – це тривалість існування життя організму від зародження до даного моменту (календарний або хронологічний вік). Фізіологічний вік – це вікова залежність фізіологічних можливостей організму і його працездатності. Фізіологічний вік – це вік людини, який виражається в поняттях рівня фізіологічного розвитку. Хоча критерії таких вимірювань чітко не визначені, деякі приблизні оцінки можна робити на основі таких факторів, як гормональний рівень, секреція залоз, мускулатура, розвиток нервової системи і т.д. Біологічний вік – це виражений у біологічній шкалі і визначається як незворотні структурні, метаболічні регуляторні адаптаційні можливості організму, що використовують у якості відносного критерію періодизації. Біологічний вік – це поняття, що показує ступінь морфологічного та фізіологічного розвитку організму. Зазвичай серед однолітків по хронологічному віку є суттєві відмінності за темпами вікових змін. Біологічний вік може випереджати хронологічний (календарний), тоді особа має сповільнений темп старіння. А коли за біологічним віком людина старша, ніж маж бути, то людина має пришвидшені темпи старіння. Розходження між хронологічним і біологічним віком дозволяє оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості індивіда. Біологічний вік, окрім спадковості, в великій мірі залежить від умов середовища та образу життя. Тому у другій половині життя люди одного хронологічного віку можуть сильно відрізнятися за морфологічно-функціональним статусом, тобто за біологічним віком. Молодшими за свій вік зазвичай виявляються ті, у яких сприятливий повсякденний спосіб життя поєднується з хорошою спадковістю. До біологічного віку відносять: скелетний, зубний вік, морфологічний (форма тіла), рівень статевого дозрівання.
2) Вікова періодизація постнатального онтогенезу
1) Період новонародженості (неонатальний, 1-28 день)
а) Ранній неонатальний (1-7 день)
б) Пізній неонатальний (8-28 день)
Є дуже важливим в розвитку дітей, бо в цей час проявляються наслідки пологових травм та вроджені пороки розвитку, часто буває неонатальна смертність. Недоношених дітей поміщають в інкубатори. В перші 3-5 днів маса тіла дещо знижується через перехід на новий тип живлення, видаленням зайвої води з організму та використанням запасів глікогену та жирів. Формується фізіологічна залишкова ємність легень, проявляється фізіологічна жовтяниця. В перші дні життя в шлунку не соляна, а молочна кислота.
2) Грудний період (29 день – 1 рік)
Відбувається розвиток апарату руху і нервової системи, що забезпечує рухові реакції в цей період. Приблизно в рік починається ходьба. Через незрілу ЦНС -швидка втома, це визначає і значну тривалість сну (12-14 годин до кінця року). У другій частині цього періоду дитина найменш захищена від інфекційних захворювань, бо зменшується кількість материнських імуноглобулінів, а своя імунна система ще слабко розвинена. Починають прорізуватись молочні зуби.
3) Раннє дитинство (1-3 роки)
Ріст інтенсивний, наприкінці 2-го року життя закінчується прорізування зубів. Інтенсивний розвиток нервової системи, в 2 роки формується свідомість та мова.
4) Перше дитинство (4-6 років)
Діти характеризуються швидкою втомлюваністю, перебудова лейкоцитарної системи, що позначається на схильності до інфекційних захворювань. Рівень інтелекту та фізичного розвитку у 6 років дозволяє розпочати навчання в школі.
5) Друге дитинство (препубертатний період, хлопчики 7-12 років, дівчата 6-11 років)
Це молодший шкільний вік. Темпи росту такі ж, як і у попередні роки, але посилюється розвиток м’язової системи. Розвиток мозку та очей морфологічно досягає розвитку як у дорослих. Критичним етапом є початок періоду.
6) Підлітковий (пубертатний, хлопчики 13-16 років, дівчата 12-15 років)
Це старший шкільний вік. У 90 % дітей – вже повне статеве дозрівання. У дівчат росте вміст жиру, хлопці – скачок росту. Збільшується нервова активність і лабільність, перебудова шкірних залоз. Недоліки: знижені регуляторні механізми, вибух виразкової хвороби шлунку.
7) Юнацький (юнаки 17-21 років, дівчата 16-20 років)
Завершується дозрівання всіх органів і систем організму, процесу росту та осифікації скелету. Остаточно встановлюються овуляторні цикли у дівчат, ритмічність секреції тестостерону у хлопців.
8) Зрілий (22-60 чоловіки , жінки 21-55 років)
а) 1 період (чоловіки 22-35 років, жінки 21-35 років)
б) 2 період (чоловіки 36-60 років, жінки 36-55 років)
а) Форма і будова тіла мало змінюється, до 35-40 років росте м’язова система. Розквіт усіх функцій організму.
б) В кінці періоду – процеси інволюції. З’являються урати в нирках, артрози, артрити. З’являються мінімальні зміни мікроструктури, пов’язані з загибеллю частини паренхімних елементів. З’являються перші ознаки хвороб, що властиві похилому віку ( атеросклероз, гіпертензія, подагра і т.д. В кінці періоду настає клімакс.
9) Похилий вік (чоловіки 61-74 роки, жінки 56-74 роки)
Вичерпуються резерви організму, знижується можливість до адаптації Прискорене старіння охоплює органи і виявляється структурно і функціонально, що є основою захворювань (остеопороз, гіпертонічна хвороба і т.д)
10) Старечий вік (75-90 років)
Посивіння, зменшення м’язів, судини втрачають еластичність, ще більше зниження здатності до адоптацій, відбуваються структурні зміни і шкірі, вона потоншується, з’являються пігментні плями.
11) Довгожителі (більше 90 років)
За багатьма показниками вони відповідають таким у людей більш молодих. Зазвичай це худорляві люди, без шкідливих звичок.
