Лекція 6.

Тема 6. Методи і прийоми навчання природознавству в початковій школі.

Мета. Знати класифікації методів навчання природознавству в початковій школі.

Вступ. У викладанні природознавства поряд з визначенням обсягу змісту навчального предмета і добором матеріалу для уроку велике значення мають методи викладання. Вони спрямовані на засвоєння знань, набут­тя вмінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, само­стійності і творчих можливостей школярів.

План

1. Класифікація методів навчання природознавству в початковій школі.

2. Словесні методи навчання.

3. Словесно-наочні методи навчання природознавству.

4. Словесно-наочно-практичні методи.

5. Вибір та оптимальне поєднання методів у навчанні природознавству у початковій школі.

Зміст лекції.

 

1. Класифікація методів навчання природознавству в початковій школі.

Навчальний метод - спосіб передавання знань учите­лем і одночасно спосіб засвоєння їх учнями. Це визначення методу виражає поняття про дві взаємозв'язані сторони: ту, що передає, - учитель, і ту, що засвоює, - учень.

Кожен метод навчання має складну структуру. На прак­тиці це виявляється в різноманітних прийомах. Відповідний методичний прийом спрямовує діяльність учнів на розв'я­зання певного завдання.

Методичні прийоми - це елементи того або іншого методу, якими користуються вчитель і учні у процесі навчання.

У посібниках з педагогіки і дидактики наводяться різні класифікації методів навчання залежно від того, яка сут­тєва ознака покладена в основу кожної з них. Класифікації методів поділяються:

- за джерелами знань і взаємозв'язаної діяльності вчи­теля і учня;

- за характером дидактичних знань;

- за рівнем пізнавальної діяльності учнів у процесі за­своєння змісту освіти. За цією ознакою визначають пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, про­блемний, частково-пошуковий (евристичний), дослідницький методи (М. Скаткін, І. Лернер).

Ю. Чабанський виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), в основу яких покладено:

- організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

- стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

- контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

Деякі методисти поділяють методи на:

- методи викладу навчального матеріалу вчителем;

- методи самостійної роботи учнів.

У практиці викладання природознавства в школі най­більшого поширення набула класифікація методів навчання за джерелами знань. Джерело знань визначається змістом навчального матеріалу. Класифікація за джерелами знань і єдністю діяльності учителя та учня проста і зручна: вона дає можливість правильно вибирати і застосовувати методи за­лежно від специфіки змісту навчального матеріалу. Проте така класифікація не враховує характер пізнавальної діяль­ності школярів.

На основі переважаючого характеру джерел знань, діяль­ності вчителя та учнів, коли передавання і засвоєння знань здійснюються за допомогою слова, показу і практичної робо­ти, методи навчання групують на словесні, наочні і практичні.

 Застосування того чи іншого методу залежить від змісту навчального матеріалу, виховних завдань і вікових особли­востей школярів. До словесних методів належать бесіда та розповідь; до наочних - демонстрування натуральних об'єктів, дослідів і зображувальних наочних засобів (кіно, таблиць, схем); до практичних - практичні роботи учнів на навчально-дослідній ділянці, у кутку живої природи тощо, розпізнавання об'єктів, спостереження під час дослідів, які проводяться самостійно, та проведення експерименту.

 

	Методи
	словесні	наочні	практичні
Джерело знань	Слово	Наочний об'єкт	Практична робота
Учитель передає знання	Словом	Показом	Інструктажем
Учні засвоюють знання	Слухаючи	Спостерігаючи	Працюючи

 

На уроці кожний метод розкривається багатьма методичними прийомами різного характеру, які можна систематизувати у відповідні групи. Учитель повинен чітко уявляти, яка суттєва ознака  покладена в основу тієї чи іншої класифікації методів, і  пам'ятати що поділ методів на групи є відносним, бо на  практиці методи навчання застосовуються в їх органічному  поєднанні.