Етапи підготовки звіті про рух грошових коштів

розрахунок змін за статтями балансу і визначення чинників, що впливають на збільшення або зменшення грошових коштів підприємства

аналіз форми № 2 фінансової звітності та класифікація джерел надходження грошових коштів і напрямів використання

об’єднання отриманих даних у звіті про рух грошових коштів

Рис. 1.2. Етапи підготовки звіті про рух грошових коштів

Перевагою непрямого методу при використанні в оперативному управлінні є те, що він дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і власними оборотними засобами. У довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні «місця скупчення» заморожених грошових коштів та, виходячи з цього, розробити шляхи виходу з ситуації, що склалася.

Оцінка грошового потоку матричним методом. Матричні моделі знайшли широке застосування в галузі прогнозування і планування. Матрична модель представляє собою прямокутну таблицю, елементи якої відображають взаємозв’язок об’єктів. Вона зручна для фінансового аналізу, так як є простою та наочною формою поєднання різнорідних, але взаємопов’язаних економічних явищ.

Важливою проблемою в сьогоднішніх економічних умовах є організація грамотного фінансування активів. У змісті кожної групи активів фірми відображені певні закономірності їх фінансування. Ці закономірності знайшли вираження в загальноприйнятих правилах «золотого фінансування». Необхідні для інвестицій фінансові ресурси повинні знаходитися в розпорядженні фірми до тих пір, поки вони залишаються пов’язаними в результаті здійснення цих інвестицій. Під пов’язаними ресурсами фірми прийнято розуміти обсяг фінансових ресурсів, які постійно повинна мати у своєму розпорядженні фірма для забезпечення безперебійного функціонування своєї основної діяльності.

«Золоте правило» управління кредиторською заборгованістю фірми полягає в максимально можливому збільшенні терміну погашення без шкоди порушення сформованих ділових відносин.

Практична реалізація цього правила призвела до виникнення жорстких вимог щодо забезпечення ряду фінансових пропорцій у балансі фірм, суворої кореспонденції певних елементів активів і пасивів фірми.

Правила фінансування припускають підбір фінансових джерел у послідовності, наведеній вище, в межах залишку коштів після забезпечення за рахунок цього джерела попередньої статті активу. Використання подальшого джерела свідчить про певне зниження якості фінансового забезпечення фірми. Якщо в реальному житті фінансування пов’язане з необхідністю запозичення з інших джерел, то це свідчить про нераціональне використання капіталу фірми, іммобілізації ресурсів у наднормативні запаси.

Матричний баланс – це похідний формат від стандартної форми балансу фірми. Алгоритм побудови матричного балансу зводиться до наступних кроків:

1. обирається розмір матриці балансу. Діапазон вибору визначається цілями використання матричного балансу. Граничний розмір матриці обмежений кількістю статей активу і пасиву стандартного балансу. Для цілей аналізу звичайно використовується скорочений формат 10х10;

2. за обраним розміром матриці здійснюється перетворення стандартного балансу в агрегований (проміжний) баланс, на основі даних якого будується матричний баланс;

3. у координатах активів і пасивів будується матриця розміром 10х10, в яку переносяться дані з агрегованого балансу;

4. під кожну статтю активу підбирається джерело фінансування. Підбір здійснюється за «золотим правилом». Надалі вивіряються балансові підсумки по горизонталі й вертикалі матриці;

5. будується «Різницевий (динамічний) матричний баланс». Він відображає зміну грошових коштів за період. Такий баланс найбільш придатний для прогнозних і аналітичних розрахунків;

6. будується «Баланс грошових надходжень і витрат підприємства». Він пов’язує бухгалтерський баланс з фінансовими результатами роботи фірми, наявністю грошових коштів на рахунках, поточним обігом грошових коштів.

Аналітична цінність матричного балансу незрівнянно вище порівняно зі стандартним балансом. На відміну від останнього, де відсутня прив’язка джерел фінансування до конкретних статей активів, матричний баланс демонструє саме цю прив’язку.

1.3. Управління грошовими потоками на підприємстві

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

Принципи управління грошовими потоками відображено на рис. 1.3.

Достовірність відображення інформації – це відповідність даних фінансової звітності реальному руху грошових коштів. Комплексність управління означає врахування грошових потоків від усіх видів діяльності. Своєчасність, оперативність передбачає постійний моніторинг наявності, руху, потреби в грошових коштах. Маневреність – це забезпечення своєчасності розрахунків, скорочення потреби в позикових коштах. Ефективність має на увазі досягнення вищої прибутковості використання грошових коштів внаслідок організаційно-управлінських дій.

Принципи управління грошовими потоками

Достовірність відображення інформації

Комплексність управління

Своєчасність, оперативність

Ефективність

Маневреність

Рис. 1.3. Принципи управління грошовими потоками

Згідно із принципами управління формують систему методів управління грошовими потоками. До складу основних методів управління грошовими потоками відносять наведені на рис. 1.4.

Основні методи управління грошовими потоками

аналіз грошових потоків

облік та звітність

контроль за рухом грошових коштів

планування та оптимізація

Рис. 1.4. Основні методи управління грошовими потоками

Аналіз грошових потоків – це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об’єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації. Аналіз грошового потоку поділяється за видами, які наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Класифікація аналізу грошових потоків

Ознака	Види
За часом, ступенем деталізації об’єктів і показників	перспективний; поточний; оперативний.
За обсягом	тематичний (пов’язаний з визначеною конкретною метою); локальний (пов’язаний з діяльністю окремого підрозділу); комплексний (охоплює всі сторони діяльності підприємства).

Інформаційною базою для аналізу грошових потоків за звітні періоди є форми бухгалтерської звітності, додатки до них та інші облікові документи.

Аналіз грошових потоків та оцінка їх впливу на фінансовий стан підприємства визначається системою показників, до яких відносять показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості. Результати аналізу враховуються при плануванні грошових потоків та їх оптимізації.

Планування грошових потоків – це процес визначення їх обсягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимальної синхронізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства.

У процесі планування досягається оптимізація грошових потоків, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними грошовими потоками, між напрямами й умовами залучення та використанням грошових коштів, яке дає змогу досягти найкращих результатів діяльності (мінімізації витрат, максимізації прибутку).

Контроль за надходженням та використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу надходження та використання грошових коштів з метою визначення відхилень від їх заданих параметрів. Як функція управління контроль об’єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об’єкту.

Сутність і значення контролю за грошовими потоками полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює перевірку виконання запланованих параметрів формування грошових фондів, напрямів їх використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди часу, блокує відхилення від заданої програми, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засобом отримання інформації про грошові потоки по каналу зворотного зв’язку, тобто за результатами свого управлінського впливу на об’єкт управління.

У циклі управління грошовими потоками облік є кінцевою стадією. Він передбачає визначення, реєстрацію на різних носіях та класифікацію інформації про грошові надходження та витрати для отримання підсумкових даних, які відображають досягнутий результат. Результати обліку відображаються у звітності. Таким чином, облік як кінцева стадія в циклі управління є одночасно початковою стадією для наступного циклу. Облік і звітність складають інформаційну базу для аналізу грошових потоків за звітний період.

Отже, наведені методи управління грошовими потоками є одночасно етапами процесу управління в цілому.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства і включає такі складові:

1. визначення мінімального обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

2. постійний моніторинг надходження грошових коштів від продажу;

3. згладжений коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі періоди;

4. оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочок платежів;

5. вибір напрямків використання тимчасово вільних грошових коштів з метою запобігання втрат від інфляції і упущеної вигоди;

6. прискорення оборотності грошових коштів за рахунок впровадження організаційно-економічних заходів.

Практична реалізація цих складових управління грошовими потоками дасть змогу певною мірою знайти компроміс між необхідністю підтримувати певний обсяг грошових коштів для забезпечення ліквідності підприємства і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти для забезпечення їх дохідності.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРНАФТА» ЗА 2013-2015 РОКИ

1. Аналіз грошових потоків ПАТ «Укрнафта»

Ефективність діяльності підприємства в основному характеризується абсолютною величиною та динамікою змін таких показників як:

1. виручка від реалізації продукції;

2. чистий прибуток;

3. потік грошових коштів.

Саме безперервний рух грошових коштів, забезпечення наявності вільного залишку на рахунках підприємства в банку є важливою умовою успішного функціонування суб’єктів господарювання, їх ринковій стійкості.

Так, для визначення структури грошового потоку і джерел його формування в розрізі видів діяльності використовують таку класифікацію.

1. Грошовий потік від операційної діяльності характеризується витрачанням грошових кошів, пов'язаних зі сплатою рахунків постачальників та підрядників, виплатою заробітної плати, відрахуванням до бюджету та внесками в державні цільові фонди, сплатою відсотків за кредити і позики; іншими виплатами, які забезпечують здійснення операційної діяльності.

2. Грошовий потік від фінансової діяльності складається насамперед з надходжень від випуску акцій, залучення банківських кредитів і позик.

3. Грошовий потік від інвестиційної діяльності охоплює придбання (створення) та реалізацію майна довгострокового використання.

Чистий рух грошових коштів дорівнює приросту грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Чистий рух грошових коштів розраховують як арифметичну суму руху коштів від усіх видів діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.

Зробимо розрахунки операційного руху грошових коштів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1