ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….………….2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНО-МЕТОДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВ…………………………………………………………4

1.1. Поняття грошового потоку, його склад та значення в забезпеченні кругообігу капіталу та класифікація……………………………………………………………..4

1.2. Методи оцінки грошових потоків……………………...………………….........9

1.3. Управління грошовими потоками на підприємстві……………………..……13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРНАФТА» ЗА 2013-2015 РОКИ………………………………………………………..……………………..…18

Аналіз грошових потоків ПАТ «Укрнафта»…….………………………..…18

Аналіз ліквідності та платоспроможності ПАТ «Укрнафта»……………....23

Аналіз прибутковості ПАТ «Укрнафта»……………………………………..31

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПАТ «УКРНАФТА»……………………………..…………………..37

Прогнозування основних показників грошових потоків ПАТ «Укрнафта»

Оптимізація грошових потоків ПАТ «Укрнафта»

Визначення впливу факторів на величину грошових потоків.

ВИСНОВОК

ДОДАТКИ

ВСТУП

У сучасних умовах розвитку економіки користувачі фінансової звітності прагнуть отримувати повну та достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства. У системі показників, що застосовуються для оцінки фінансового стану підприємства, провідне місце належить фінансовим результатам. Однак, прибуткові підприємства за даними бухгалтерського обліку можуть бути й не спроможні погасити свої зобов’язання через відсутність грошових коштів. У підприємств, які успішно збільшують обсяги продажу, може спостерігатись зниження ліквідності, у збиткових, навпаки, – її підвищення. Для виплати позик, заміни та розширення виробничих потужностей, а також виплати дивідендів використовуються саме грошові кошти, а не чистий дохід, який може не дорівнювати приросту грошових коштів. Показник зміни залишку грошових коштів носить менш суб’єктивний характер, ніж показник величини прибутку, який визначається за методом нарахувань. Отже, реальні можливості будь-якого підприємства в кінцевому підсумку визначаються не фінансовим результатом, а здатністю генерувати грошові потоки.

Очевидно, що брак досвіду функціонування підприємств України в ринкових умовах, недостатнє вирішення проблеми управління їх грошовими потоками як в методологічному, так і в прикладному аспектах призводять до того, що у вітчизняній практиці аналізу рух коштів практично не береться до уваги. Це зумовлює ігнорування найбільш важливої – динамічної частини бізнесу і породжує низку серйозних проблем, пов’язаних з необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної проблеми неплатежів. У зв’язку з цим тема роботи, в якій сформульовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи аналітичного забезпечення управління грошових потоків підприємств, є актуальною.

Метою курсової роботи є розгляд комплексної характеристики поняття грошових потоків на підприємстві, їхнього аналізу, здійснення аналітичної роботи задля оптимізації грошових потоків та виявлення факторів, які на них впливатимуть.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено такі завдання:

1. обґрунтування теоретичних основ грошових потоків підприємства та їх характеристики;

2. розкриття сутності та проведення аналізу грошових потоків на підприємстві, а також основних показників, таких як платоспроможність, ліквідність та прибутковість;

3. здійснення прогнозу величини грошових потоків конкретного підприємства та пропозиція їхньої оптимізації.

Об’єктом дослідження роботи є грошові потоки підприємства. Предметом дослідження роботи є система аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємства.

Питання теорії та практики обліку, контролю грошових коштів досліджують такі автори як Ткаченко Н.М., Марочкіна А.М., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Завгородній В.П., Кулаковська Л.П., Піч Ю.В. Питання економічного аналізу грошових потоків висвітлюються ширше в роботах зарубіжних авторів і частково у вітчизняних спеціалізованих виданнях. Свій внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками зробили вітчизняні економісти: Бланк І.О., Голов С. Ф., Лігоненко Л.О., Литвин Б. М., Мних Є.В., Нусінов В. Я., Ситник Г.В., Суторміна В. М., Шкарабан С. І. та інші.

Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел включає 25 найменувань. Робота викладена на ___ сторінці друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИТИЧНО-МЕТОДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВ

1. Поняття грошового потоку, його склад, значення в забезпеченні кругообігу капіталу та класифікація

Грошовий потік – сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів в результаті реалізації якого-небудь проекту або функціонування того або іншого виду активів. Питання сутності грошових потоків та методів управління ними розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальова, Дж. К. Ван Хорна, Л.А. Бернстайна, Т. Райса та інших.

Грошові кошти використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Інформацію про рух грошових коштів на підприємстві відображає форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів».

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту обігового капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рентабельність підприємства та його конкурентні позиції.

Можна виділити такі напрямки грошових потоків:

1. відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції та за отримані послуги;

2. виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими підприємствами;

3. формування фондів грошових коштів;

4. здійснення фінансових та інвестиційних операцій.

Грошові потоки, як об’єкт фінансового управління за своїм змістом є агрегованим поняттям, що включає у свій склад велику кількість окремих його видів, які обслуговують відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Для забезпечення цілеспрямованого обліку, аналізу, планування і контролю грошові потоки необхідно відповідним чином впорядкувати, класифікувати. В науковій літературі і аналітичній практиці використовується велике число класифікаційних ознак, за допомогою яких проводиться систематизація грошових потоків, що генеруються господарською діяльністю підприємства. Найбільш повна класифікація грошових потоків наведена у табл.1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація грошових потоків підприємства

Ознака	Види
За масштабами обслуговування господарського процесу	по підприємству; структурних підрозділів; окремих господарських операцій.
За видами господарської діяльності	від операційної діяльності; від інвестиційної діяльності; від фінансової діяльності.
За напрямами руху грошових коштів	додатний; від’ємний.
За методом визначення обсягу	валовий; чистий.
За рівнем достатності обсягу	надлишковий; дефіцитний.
За методом оцінки у часі	теперішній; майбутній.
За безперервністю формування	регулярний; дискретний.
За стабільністю тимчасових інтервалів формування	регулярний з рівномірними тимчасовими інтервалами; регулярний з нерівномірними тимчасовими інтервалами.

За видами господарської діяльності:

1. грошові потоки від операційної діяльності – характеризують грошові виплати постачальникам сировини й матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, які забезпечують операційну діяльність: зарплати персоналу, зайнятому в операційному процесі, і навіть здійснюючому управління цим процесом; податкові платежі підприємства у бюджети всіх рівнів й у позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов’язаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відбиває надходження коштів від покупців продукції; здійснення перерахунку від податкових органів зайве сплачених сум та інших платежів, які передбачені міжнародними стандартами обліку;

2. грошові потоки по інвестиційної діяльності – характеризують платежі й надходження коштів, пов’язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля та інші аналогічні потоки коштів, обслуговуючі інвестиційний розвиток підприємства;

3. грошові потоки із питань фінансової діяльності – характеризують надходження і виплати коштів, пов’язаних з допомогою додаткового акціонерного чи пайового капіталу, отриманням довгострокових та проведенням короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів та відсотків за депозитними вкладами власників та інших грошових потоків, пов’язаних зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

За напрямами руху коштів:

1. додатні грошові потоки характеризують сукупність надходжень коштів на підприємство на всі види господарських операцій;

2. від’ємні грошові потоки характеризують сукупність виплат коштів підприємством у процесі всіх видів його господарських операцій.

На величину грошових потоків підприємства впливає сукупність факторів, причому на вхідний (додатний) і вихідний (від’ємний) грошовий потік впливають різні зовнішні і внутрішні фактори (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Фактори, які впливають на величину грошових потоків

Фактори, які впливають на вихідний грошовий потік
Внутрішні	Зовнішні
цінова політика підприємства; амортизаційна політика підприємства; тривалість операційного і фінансового циклу підприємства; сезонність операційної діяльності; масштаби інвестиційної діяльності; професіоналізм менеджерів підприємства і цільових настанов власників суб'єкта господарювання.	стан і перспективи розвитку товарного ринку; рівень конкуренції на товарному ринку; стан і перспективи розвитку фінансового ринку; можливості використання коштів фінансового ринку; ефективність діяльності банківської системи; сформована система оподатковування; можливості державного і місцевого бюджетів з цільового фінансування найважливіших проектів та програм; загальний стан економіки в країні, фінансово-економічна політика держави.
Фактори, які впливають на вихідний грошовий потік
Внутрішні	Зовнішні
облікова політика підприємства; рівень витрат на операційну і комерційну діяльність; рівень продуктивності праці; чисельність і кваліфікація персоналу; товарна, галузева і територіальна диверсифікованість діяльності; система обов'язкових платежів підприємства, їхня послідовність і обсяги; обсяги власного капіталу і рівень фінансової стійкості.	поведінка постачальників сировини і матеріалів, основних кредиторів, а також споживачів продукції і послуг; періодичність і обсяги платежів по зобов'язаннях; рівень платежів по фінансових та інших зобов'язаннях; надійність партнерів з господарської діяльності; напрямки платежів і їх поєднання з надходженням коштів; вимоги законодавства і рівень фінансових санкцій.

За методом визначення обсягу:

1. валові грошові потоки характеризують усю сукупність надходжень чи витрат коштів в аналізованому періоді часу у розрізі окремих його інтервалів;

2. чисті грошові потоки характеризують відмінність між додатним і від’ємним грошовими потоками (між надходженням і витрачанням коштів) в аналізованому періоді часу у розрізі окремих його інтервалів.

За рівнем достатності обсягу:

1. надлишкові грошові потоки – за них надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства;

2. дефіцитні грошові потоки – за них надходження коштів істотно нижчі від реальних потреб підприємства.

За методом оцінки у часі:

1. теперішні грошові потоки характеризуються як їхня єдина можлива величина, наведена за вартістю на поточний момент часу;

2. майбутні грошові потоки характеризуються як їхня єдина можлива величина, наведена за вартістю до конкретного майбутнього моменту часу.

За безперервністю формування:

1. регулярні грошові потоки характеризують потік надходження чи витрат коштів щодо окремих господарських операцій, що у аналізованому періоді часу здійснюються постійно щодо окремих інтервалів цього періоду;

2. дискретні грошові потоки характеризують надходження чи витрати коштів при здійсненні одиничних господарських операцій підприємства в аналізованому періоді часу.

За стабільністю тимчасових інтервалів формування:

1. регулярні грошові потоки з рівномірними тимчасовими інтервалами характеризують надходження чи витрати коштів природного характеру ануїтету (послідовної виплати платежів);

2. регулярні грошові потоки з нерівномірними тимчасовими інтервалами – прикладом такого грошового потоку може бути графік лізингових платежів за орендоване майно з узгодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу на їхнє здійснення протягом періоду лізингування активу.

2. Методи оцінки грошових потоків

Метод – це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти певної мети.

Оцінка (в економіці) – це процес вираження господарських цінностей в грошовій формі.

Основні методи розрахунку величини грошового потоку наведені на рисунку 1.1.

Основні методи розрахунку величини грошового потоку

прямий

непрямий

матричний

Рис. 1.1. Методи розрахунку величини грошового потоку

Оцінка грошового потоку прямим методом. Аналіз руху грошових коштів прямим методом дозволяє судити про ліквідність підприємства, оскільки він детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов’язань, а також здійснення інвестиційної діяльності.

Прямий метод заснований на аналізі руху грошових коштів по рахунках підприємства. Він дозволяє показати основні джерела притоку та напрямки відтоку грошових коштів, дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов’язаннями, встановлює взаємозв’язок між реалізацією до грошової виручкою за звітний період.

В оперативному управлінні прямий метод може використовуватися для контролю за процесом формування прибутку та висновків щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов’язаннями.

Недоліком цього методу є те, що він не розкриває взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни абсолютного розміру грошових коштів підприємства. Крім того, цей метод потребує великої втрати часу порівняно з іншими методами оцінки грошового потоку, а отримана з його використанням звітність є менш корисною.

Оцінка грошового потоку непрямим методом. Суть непрямого методу полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що в діяльності кожного підприємства є окремі, нерідко значні за величиною види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток підприємства, не зачіпаючи величину його грошових коштів. У процесі аналізу на суму зазначених витрат (доходів) проводять коригування величини чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, які пов’язані з відтоком коштів, та статті доходів, які не супроводжуються їх припливом, не впливали на величину чистого прибутку.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу та звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства та встановлює взаємозв’язок між чистим прибутком та змінами в активах підприємства за звітний період.

При аналізі взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни коштів слід враховувати можливість отримання доходів, що відображаються в обліку реального надходження грошових коштів.

Аналіз руху грошових потоків дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі і з яких джерел надійшли на підприємства грошові кошти і які основні напрямки їх використання; чи здатне підприємство відповідати за своїми поточними зобов’язаннями; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів тощо.

Підготовка звіту про рух грошових коштів на основі непрямого методу проходить у кілька етапів, які наведено на рис.1.2.