- •3.2. Необхідність втручання держави
- •3.3. Рівні, типи та форми втручання держави
- •3.4. Сучасні ринкові відносини та стимули в охороні здоров'я г1
- •Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров'я
- •Концептуально-методологічні засади аналізу державної політики та державного управління з перебудови галузі охорони здоров'я
- •4.1. Еволюція суспільних потреб
- •4.2. Підходи до аналізу систем охорони здоров'я та їх реформування
- •4.3. Аналіз державної політики перебудови галузі охорони здоров'я
- •4.4. Механізми державного управління перебудовою охорони здоров'я
- •5.1. Загальна характеристика джерел фінансування галузі охорони здоров'я
- •* Регулювання як механізм державного управління охороною здоров'я
- •9.1. Сутність державного регулювання охорони здоров'я
- •9.2. Потреба в державному регулюванні та його проблеми
- •9.3. Основні види регулювання в охороні здоров'я
- •Основні види державного регулювання галузі охорони здоров'я
- •Вимоги до якості продуктів харчування, лікувальних засобів, медикаментів, водії, норми санітарного контролю
- •Стандарти якості послуг з охорони здоров'я
Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров'я
|
Фактори, що |
Фактори, що змінюють попит |
|
визначають попит |
|
|
Класичні фактори |
Попит - пропозиція: принцип передоплати підвищує попит, |
|
попиту |
об'єднання медичних працівників зменшує пропозицію. |
|
|
Конкуренція за вартістю та якістю обслуговування: керована |
|
|
медична допомога як альтернатива програмам виплати |
|
|
компенсацій за лікування |
|
|
Глобальна ефективність системи: вертикальна інтеграція |
|
|
елементів у багатокомпонентних системах, які обслуговують певну |
|
|
групу населення (регіональні системи охорони здоров'я, НМО); |
|
|
горизонтальна інтеграція, яка сприяє оптимізації діяльності мережі ПІКЯПРНк |
|
|
і 11 І\сі рс п в ■ Раціональна система на мікрорівні: оцінка і поліпшення якості |
|
|
медичної допомоги, комп'ютеризація; |
|
|
Економічні стимули: оплата стаціонарного медичного |
|
|
обслуговування методом йКС |
|
|
Репутація: взаємне задоволення споживача і надавача |
|
Регулюючі фаісгори |
Регулювання пропозиції: зменшення кількості лікарняних ліжок, |
|
|
обмеження кількості підготовки лікарів. |
|
|
Регулювання попиту: контроль за направленнями до вузьких |
|
|
спеціалістів, участь споживача в оплаті послуг. |
|
|
Регулювання вартості послуг і методів їх оплати: контрольовані |
|
|
ціни, заробітна плата лікарів чи оплата за принципом поособової |
|
|
оплати, ОКС, обмеження бюджетів лікарень. |
|
|
Регулювання безпеки продуктів харчування та заходів безпеки |
|
|
на дорогах: збагачення продуктів харчування мікроелементами, |
|
|
автомобільні ремені безпеки |
|
Фактори здоров'я і |
Демографічні і епідеміологічні зміни; |
|
соціально-етичні |
Поліпшення інфраструктури, що призводить до зниження попиту |
|
потреби населення |
на медичні послуги (наприклад, будівництво системи каналізації, |
|
в медичному |
очищення питної води, забезпечення безпеки на дорогах тощо). |
|
забезпеченні |
Поліпшення соціально-економічних умов (наприклад підвищення |
|
|
середніх доходів сім'ї). |
|
|
Соціальна політика суспільства: виплата пенсій і допомоги, |
|
|
розподіл ресурсів, реформа системи охорони здоров'я. |
|
|
Проведення профілактичних заходів: первинне, вторинне і |
|
|
третинне медичне обслуговування. |
|
|
Підвищення рівня знань, зміна відносин, цінностей і стереотипів |
|
|
поведінки лікарів, розпорядників бюджетних фондів та |
|
|
споживачів |
|
Фактори охорони |
Перерозподіл ресурсів зі сфери стаціонарного медичного |
|
здоров'я, які |
обслуговування на користь первинної медико-санітарної допомоги, |
|
впливають на |
служб охорони здоров'я на рівні громади. |
|
потреби в |
Розвиток медичних технологій: нові вакцини, діагностичне |
|
медичному |
обладнання, підготовка працівників охорони здоров'я на рівні |
|
забезпеченні |
громади. |
|
|
Заміна традиційних методів надання медичної допомоги на |
|
|
альтернативні: догляд вдома, медсестринський догляд. |
|
|
Загальне управління якістю медичного обслуговування (ТОМ): |
|
|
внутрішня акредитація, внутрішні системи контролю, участь |
|
|
пацієнтів і медичних працівників у процесі управління, системи |
|
|
підвищення кваліфікації кадрів |
Зараз найбільш помітними факторами в реформуванні сектора охорони здоров'я є стримування витрату державному секторі, більші очікування від охорони здоров'я пацієнтів і громадян, зменшення впливу медичних фахівців, зокрема в процесі прийняття рішень стосовно системи охорони здоров'я і підвищення ролі індустрії охорони здоров'я в національній економіці, включаючи забезпечення робочих місць. Ці фактори тісніше пов'язані з ринковими силами, ніж з традиційними впливами на систему охорони здоров'я (нові технології, демографічні зміни і "нова епідеміологія"). Фінансування бюджетних закладів за рахунок загальних податкових надходжень має бути спрямоване на мінімізацію негативного впливу на мобільність робочої сили та рівень зайнятості. Загальну базу для розуміння рушійних сил реформ охорони здоров'я і того, як різні сили в різний час, що використовуються по-різному (наприклад, співоплата, відокремлення покупця і продавця тощо), можуть привести до подібних реформ, показано на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Рушійні сили реформування системи охорони здоров'я
Таким чином, в охороні здоров'я потрібне оптимальне поєднання ринкових сил і державного втручання. Використання ринкових механізмів може бути успішним тільки тоді, коли воно базується на ретельному моніторингу і оцінці, а також на чітких нормах і стандартах, розроблених для учасників ринку. Рішення про більш широке використання стимулів у тому чи іншому секторі охорони здоров'я не означає, що державні органи мають докладати менше зусиль, а тільки те, що ці зусилля мають бути іншими за характером.
Розділ 4
