- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 місце конвенції та практики єспл у системі джерел кримінального права україни
- •1.1. Стан дослідження проблем гармонізації кримінального права України з практикою єспл у науці кримінального права
- •Поняття та сутність джерела права
- •Види джерел кримінального права України
- •1.4. Конвенція та практика єспл як джерела кримінального права України
- •Розділ 2 окремі питання гармонізації інститутів загальної частини кримінального права україни з практикою єспл
- •2.1. Оціночні поняття та принцип правової визначеності закону у ст. 7 Конвенції та рішеннях Європейського суду з прав людини
- •2.2. Автономне поняття «майно» та конфіскація майна у світлі вимог Протоколу №1 до Конвенції та практикою єспл
- •Розділ 3 гармонізація особливої частини кримінального права україни з практикою єспл
- •3.1. Захист права на життя у кримінальному праві України та практиці єспл (ст. 2 Конвенції)
- •3.2. Захист права на заборону катувань у кримінальному праві України та практиці Європейського Суду з прав людини (ст. 3 Конвенції)
- •3.3. Захист права на заборону рабства і примусової праці у кримінальному праві України та практиці Європейського Суду з прав людини (ст. 4 Конвенції)
- •3.4. Захист права на повагу до приватного і сімейного життя у кримінальному праві України та практиці Європейського Суду з прав людини (ст. 8 Конвенції)
- •Висновки
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Додаток е Анкета, яка використовувалася при проведені опитування працівників суду, органів прокуратури, органів внутрішніх справ та науково-педагогічних працівників
- •Відомості про респондента
- •1. Чи вважаєте Ви, що Кримінальний кодекс України є єдиним джерелом кримінального права?
- •2. Виберіть не більше 4-х відповідей, де зазначені джерела кримінального права України:
- •Загальні положення
- •1. Місце конвенції та єспл в системі джерел кримінального права україни
- •2. Урахування правових позицій єспл при аналізі відповідності чинного кк україни основоположним принципам і нормам міжнародного права
- •3. Урахування правових позицій єспл у ході кримінально-правової кваліфікації
- •4 Урахування правових позицій єспл у ході тлумачення окремих кримінально-правових понять.
- •Додаток к
- •Закон україни
- •1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
- •2. Цілі й завдання прийняття акта
- •3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта
- •4. Стан нормативно - правової бази у даній сфері правового регулювання
- •6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
- •Шевчук с.В. Судовий прецедент у діяльності Європейського Суду з прав людини та його застосування в Україні / с.В. Шевчук // Бюллетень Міністерства юстиції України. – № 5 (67). – 2007. – 110 – 118 с.
2. Урахування правових позицій єспл при аналізі відповідності чинного кк україни основоположним принципам і нормам міжнародного права
Правові позиції ЄСПЛ повинні враховуватися судами України при визначенні відповідності законодавства про кримінальну відповідальність основоположним принципам міжнародного права, зокрема принципу верховенства права. Це обумовлено тим, що відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується, зокрема, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. У цій частині практика ЄСПЛ визначає зміст відповідних принципів шляхом їх офіційного тлумачення під час розгляду конкретних справ. Саме так створюється правова позиція ЄСПЛ щодо розуміння конвенційних зобов’язань, які взяла на себе держава. При цьому необхідно враховувати динамічність практики ЄСПЛ, оскільки він може уточнювати та змінювати свою правову позицію. Фактично або сам ЄСПЛ (якщо предметом розгляду справи є правомірність застосування кримінально-правової норми), або відповідні національні органи зобов’язані перевіряти чинне законодавство про кримінальну відповідальність на предмет відповідності вимогам загальновизнаних принципів міжнародного права. Результатом цього може бути визнання певних кримінальних-правових норм чи їх частини такими, що не відповідають загальновизнаним принципам та нормам міжнародного права, тобто є неправовими.
3. Урахування правових позицій єспл у ході кримінально-правової кваліфікації
Конвенція та практика ЄСПЛ повинні враховуватися у ході кримінально-правової кваліфікації. У такому випадку вони виступатимуть додатковою нормативною (юридичною) підставою кваліфікації і в жодному разі не можуть замінювати кримінально-правовий припис. Практика ЄСПЛ застосовується при кваліфікації злочинів проти життя та здоров’я, проти волі, честі та гідності особи, проти особистих прав людини і громадянина. Аналіз окремих вироків та ухвал судів, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, при винесенні яких суди посилалися на Конвенцію та практику ЄСПЛ, привів до висновку, що у ході кримінально-правової кваліфікації вони, на жаль, не враховуються. Це є істотною вадою правозастосовної практики, коли органи, які зобов’язані державою на здійснення кримінально-правової кваліфікації, фактично ігнорують положення законодавства про визнання Конвенції та практики ЄСПЛ джерелом права в Україні. У ході кримінально-правової кваліфікації теоретично можливі декілька шляхів врахування Конвенції та практики ЄСПЛ. По-перше, якщо КК України їм не суперечить. У такому випадку правозастосовні органи, здійснюючи кримінально-правову оцінку суспільно небезпечного діяння, зобов’язані у процесуальних документах посилатися на статтю Конвенції, яка була порушена при вчиненні злочину, а також зазначити відповідні рішення ЄСПЛ, в яких ці питання розглядалися, і викласти зміст правової позиції цього органу. Однак, можуть трапитися і такі випадки, коли КК України суперечить практиці ЄСПЛ. Як було зазначено вище, рішення ЄСПЛ не замінюють кримінально-правової заборони. А тому пріоритет повинен надаватися саме КК України, який визначає злочинність та караність діяння. Для належного вирішення цієї проблеми доцільно на законодавчому рівні закріпити механізм реагування правозастосовних органів при розгляді конкретної кримінальної справи. Можливим варіантом є зупинення розгляду справи для направлення запиту щодо роз’яснення шляху вирішення відповідної колізії до вищих судових інстанцій.