36. Синполітейні та апополітейні суспільства.
Перш за все, слід розрізняти історію первісних суспільств, які існували до виникнення цивілізацій (тобто соціальних організмів з державністю і традиціями писемності), та історію первісних суспільств, що мешкали поруч з цивілізаціями, на їх периферії. Первісні суспільства першого типу називається апополітейними, а другого типу – сінполітейними. Наприклад, щодо історії України, давньослов’янське суспільство з І тис. до н. е. було сінполітейним, оскільки розвивалося на периферії античної цивілізації. Апополітейні та сінполітейні суспільства не є тотожними за ступенем самостійності свого розвитку, адже останні розвиваються швидше внаслідок спілкування з цивілізованими сусідами.
Історія людства укладається в останній – четвертинний – період геологічної історії Землі. Зважаючи на те, що в цей час на планеті відбувалося виникнення і розселення людства, цей період також називають антропогеном. Ця доба характеризувалася загальним похолоданням та осушенням (аридизацією) клімату, що призвело до періодичних наступів льодовиків у північній півкулі Землі.
Антропоген поділяється на епохи: еоплейстоцен (передльодовиковий період), плейстоцен (льодовиковий період) і голоцен (післяльодовиковий період). В еоплейстоцені і плейстоцені виділяють льодовикові періоди (гляціали) і міжльодовиков’я(інтергляціали).
38. . Північна Україна за доби бронзи та походження слов'ян
Бронзовий вік на території нашої держави тривав понад тисячу років, приблизно від XX до Х-ІХ ст. до н. е. Свою назву епоха отримала від найменування першого штучно отриманого людиною металу - сплаву міді з оловом (рідше, зі свинцем або миш'яком), вироби з якого в цей час стають найбільш поширеними.
Виникло бронзоливарне виробництво на Передньому Сході, а вже звідти поширилось в Європу та Азію. Раннє, порівняно з деякими іншими частинами Європи, проникнення нового металу на територію України вчені пов'язують з носіями трипільської культури, які підтримували контакти з Балкано-Карпатським металургійним центром. Широке ж розповсюдження бронзоливарного виробництва зумовлювалося більшою твердістю бронзи, аніж міді, в поєднанні з порівняно низькою температурою плавлення, яку можна було отримати навіть у найпримітивніших печах.
Розвиток металургії бронзи і поява внаслідок цього значної кількості металевих знарядь праці сприяли стрімкому розвитку всього господарського комплексу, зростанню продуктивності праці в землеробстві, в будівництві та, особливо, в деревообробці.
Винахід бронзи спричинив удосконалення зброї - бойових сокир і стріл з твердими наконечниками. Саме за доби бронзи вперше з'являється лучник-вершник, а відтак збільшується глибина військових нападів і військова активність. З появою перших справжніх воєн виникає потреба в організації оборони.
Суть історичного процесу бронзової доби складають взаємовідносини різних етнічних груп, що населяли на той час Україну або були її близькими чи далекими сусідами. Зокрема, культурні трансформації початків бронзової доби в Україні були спровоковані північним походом ассирійського царя Ніна. Прихід під впливом цього походу частини населення Північного Кавказу в Приазов'я сприяв формуванню тут на ґрунті взаємодії з місцевим населенням так званої ямної культури (що свого часу постала на місці трипільської культури) - нової культурно-історичної спільноти, відомої у спеціальній літературі під назвою катакомбна культура.
