Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
Забезпечення інформаційної безпеки – це сукупність заходів призначених для досягнення стану захищеності потреб особистостей, суспільства і держави в інформації.
В основу забезпечення інформаційної безпеки держави повинні бути покладені наступні принципи.
Законність, дотримання балансу інтересів особистості, суспільства і держави.
Взаємна відповідальність суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки.
Інтеграція систем національної і міжнародної безпеки.
Специфічними принципами забезпечення ІБ є:
Превентивний характер, приведення її заходів по відношенню до заходів інших видів безпеки.
Адекватна інформованість об’єктів безпеки, в тому числі і міжнародних.
Превентивність зумовлена властивості людини, послідовністю виконання інформації, тобто все починається з приймання або добування інформації, а закінчується активною дією, реакцією на одержану інформацію.
Адекватна інформованість означає, що всі об’єкти безпеки мають право володіти інформацією про явища або процеси, що їх цікавлять, але, яка обмежена тільки законодавчо, з метою охорони, особистої, сімейної, професійної, комерційної та державної таємниці. Наприклад: Адекватна інформованість суспільства про його матеріальні цінності досягається у сфері норма творчості та права застосування законодавства про захист комерційної таємниці. Права та свободи суспільства в духовній сфері також повинні захищати законодавчі факти, які визначають порядок освіти та функціонування освітніх, культурних, релігійних організацій, а також засобів масової інформації.
В основі прав і свобод держави у сфері її інформованості з питань світової політики, економіки, науки, екології, оборони і.т.д. лежать діячі норми та принципи міждержавного права. Головним слід вважати принцип рівної безпеки.
Система забезпечення інформаційної безпеки держави
Державна система забезпечення інформаційної безпеки являє собою організаційне об’єднання державних органів, а також сил та засобів інформаційної безпеки, що виконують свої функції на основі закону під контролем і захистом судової влади. Основними завданнями такої системи є:
Виявлення і прогнозування дестабілізуючих факторів і інформаційних загроз, життєво-важливим інтересам особистості, суспільства і держави.
Здійснення комплексу оперативних і довготривалих заходів з їхнього попередження і усунення.
Створення і підтримання в готовності сил та засобів забезпечення інформаційної безпеки.
Органи або служби інформаційної безпеки можуть створюватися і в недержавних структурах, для захисту своїх потреб в забезпеченні необхідної інформації. Данні органи, на основі укладення відповідних угод, можуть бути приєднані до єдиної державної системи інформаційної безпеки.
Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
Форми і способи забезпечення інформаційної безпеки утворюють інструмент з допомогою якого сили інформаційної безпеки вирішують увесь комплекс завдань із захисту життєво-важливих інтересів особистості, суспільства та держави.
Найважливіша умова до обґрунтування способів, форм і механізмів їхньої реалізації полягає в абсолютному верховенстві права у будь-якій, в тому числі і в політичній діяльності. В свою чергу, кожний суб’єкт інформаційного процесу, повинен мати відповідну правову свідомість, тобто бути: законослухняним і добре уявляти наслідки своїх дій та міру відповідальності на випадок порушення.
Форми забезпечення інформаційної безпеки:
Інформаційний патронат – це форма забезпечення інформаційної безпеки фізичних і юридичних осіб з боку держави, він припускає забезпечення органів управління, системи інформаційної безпеки держави, відомостями про дестабілізуючи фактори і загрози стану інформованості, також фізичних, або юридичних осіб, а також, власний захист життєво-важливих інтересів від інформаційних загроз. При цьому інформаційне забезпечення інформаційної безпеки включає: збирання, або добування відомостей про дестабілізуючи фактори та інформаційні загрози, їхню обробку, обмін інформацією між органами керування і силами та засобами системи ІБ. Його основу складає збирання відомостей, яке здійснюється в процесі розвідування, контр-розвідування, оперативно-розшукової і оперативно-інформаційної діяльності. Інформаційний захист досягається шляхом внесення в порядку законодавчої ініціативи законопроектів, крім того, здійснення судового захисту.
Інформаційна кооперація – це форма забезпечення інформаційної безпеки між рівноправними суб’єктами інформаційного процесу, тобто, фізичним, юридичним і народним, який включає сукупність їхніх взаємоузгоджених дій спрямованих на одержання відомостей про дестабілізуючі фактори, а також інформаційні загрози. Крим того, для конкретної особистості, способами і засобами забезпечення інформаційної безпеки, можуть бути: судовий захист прав і свобод у використанні інформації. – адміністративний захист життєво-важливих інтересів у інформованості з боку органів інформаційної безпеки. – автономний захист свої прав і свобод із застосуваннями технічних засобів захисту, особистої, сімейної і професійної таємниці.
ДЗ: Законспектувати – методи забезпечення інформаційної безпеки .
Правові, організаційно-технічні, економічні.