1. Правосуб'єктність ;

це передбача нормами права здатність (можлівість) буті учасниками правовідносін.

В Основі визначення природи правосуб'єктності (праводієздатності) фізичної особи лежати два Критерії: - вікова характеристика (Певний вік); - зрілість психіки, ВІДСУТНІСТЬ психологічних дефектів. Склад правосуб'єктності фізичної особи: • правоздатність; • дієздатність; • деліктоздатність. Правоздатність - це передбача нормами права здатність (можлівість) індівіда мати суб'єктивні юридичні права и Виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки . Правоздатність вінікає з моменту народження и пріпіняється зі смертю особи . Вік, псіхічній и фізичний стан громадянина НЕ вплівають на его правоздатність . Правоздатність є рівною для всіх громадян Незалежності від статі , національності, походження, майнового стану, місця проживання, прічетності до релігії, належності до Громадського ОРГАНІЗАЦІЙ та ін.

Дієздатність - це передбача нормами права здатність індівіда самостійно, своими усвідомленімі діямі Здійснювати (використовуват и Виконувати) суб'єктивні юридичні права, обов'язки и нести відповідальність. Повна дієздатність настає з моменту громадянського повноліття. Повна дієздатність настає з 18 років. Неповна (відносна) дієздатність: 14-18 . Років (проектується в новому цивільному кодексі України), 15-18 (за чіннім законодавством) законодавство передбача можлівість оголосіті неповнолітнього, Який досяг 16 років, Повністю дієздатнім, если ВІН працює за трудовим договором, у тому чіслі за контрактом, чи займається підпріємніцькою діяльністю. Оголошення неповнолітнього Повністю дієздатнім (акт емансіпації) провадиться за рішенням органу опікі и піклування - за Згідно батьків, усіновітелів або піклувальніка, а в разі відсутності такой Згоди - за рішенням суду. Часткова дієздатність: до 14 років (проектується в новому цивільному кодексі України), до 15 років (за чіннім законодавством). обмежена дієздатність віражається в такому: • обмеження прав и свобод людини й громадянина законом держави предусмотрена в тій мірі , в Якій це необходимо для захисту основ Конституційного ладу , моральності, здоров'я, прав І Закону інтересів других осіб, забезпечення оборони и безпеки країни; • обмеження прав и свобод людини й громадянина можливо за рішенням суду внаслідок зловжівання спиртних напоїти або наркотичного засоби . Абсолютна недієздатність встановлен для осіб, Визнання недієздатнімі за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства .

Деліктоздатність - це здатність нести відповідальність за вчінені правопорушення.

2. Цивільний та правової статус особистості .

цивільні (особисті) права визначають свободу людини в сфері особистого життя, його юридичну захищеність від будь-якого незаконного втручання. До громадянських прав відноситься право приватної власності, право на охорону сім'ї, материнства і дитинства, свобода совісті, весь комплекс прав, що забезпечують особисту безпеку і недоторканність людини, які гарантують ефективні заходи судового захисту кожній людині в разі порушення його прав, право на вільне пересування і вільний вибір місця проживання та ін. Мета цих прав полягає в охороні і захисту приватної сфери, в якій проявляються індивідуальність і особистісне своєрідність людини. Іншими словами, мова йде про огорожі автономії особистості, простору дії індивідуальних, приватних інтересів.

Цивільно-правовий статус людини це сукупність цивільних прав і обов'язків, що належать людині в Російській Федерації. Визначаючи цивільно-правовий статус людини, закон не пов'язує його з політичною приналежністю до держави, тобто громадянством. Тому в цивільному праві людина як суб'єкт права називається «фізичною особою».

Учасники цивільних правовідносин іменуються їх суб'єктами. Як і будь-яке суспільне відношення, цивільне правовідношення встановлюється між людьми.

3. Принципи правового статусу особи. Принципи правового статусу особи - це визнані і охороняються державою основоположні початку , на основі яких будується система прав , свободі обов'язків людини і громадянина . До них відносяться : рівноправність ( в Трьох аспектах : рівність усіх перед законом і судом , рівність прав і свобод людини людини і громадянина ,рівноправність чоловіків і жінок ) ;. гарантованість прав і свобод людини людини і громадянина ; невід'ємність прав і свобод людини особистості , Заборона Обмеження прав і свобод людини , крім випадків , встановлених законом ; включення в правовій статус особистості НЕ тільки прав і свобод людини , але і обов'язків . ПРИ ЦЬОМУ здійснення прав і свободОднією особистості Неможливо без виконання обов'язків іншим людиною .

1.4

Декларування одного прав людини НЕ для : їх : Досить Забезпечення і виконання. Тому Держава Повинно ще й захистити Забезпечити права і Свободи людини. Роль виконують таку гарантії.Гарантії прав , свобод і обов'язків людини - це система соціально-економічних, політичних і юридичних умов, засобів і способів, які забезпечують їх фактичну реалізацію, охорону і захист. Вюридичній науці розрізняють дві групи Основні гарантій - загальносоціальні і юридичні.