6.Джерела адміністративно-процесуального права. Проблематика віднесення рішень Конституційного Суду України, постанов Пленуму Верховного Суду до джерел адміністративного процесуального права.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.Скласти термінологічний словник до теми.

2.Виконати тестові завдання:

1.Чи є рішення Європейського суду з прав людини джерелом адміністративного процесуального права:

а) так, тому що віднесено законом до джерел права;

б) ні, тому що не є міжнародним договором;

в) так, якщо на його обов’язковість надано згоду Верховною Радою України;

г) ні, тому що є підзаконним актом.

2. Чи є постанови Пленуму Верховного Суду носіями норм права:

а) так, тому що містять обов’язкові до виконання приписи;

б) ні, оскільки носять рекомендаційний характер;

в) ні, тому що є підзаконним правовим актом;

г) так, якщо проти цього не заперечують учасники справи.

3. Чи є міжнародний договір джерелом адміністративного процесуального права:

а) так, оскільки ратифікується Президентом України;

б) ні, тому що не може містити процесуальних норм;

в) так, якщо на його обов’язковість надано згоду Верховною Радою України;

г) ні, якщо на цьому наполягають учасники справи.

4. Структура адміністративно – процесуальної норми:

а) завжди має гіпотезу, диспозицію, санкцію;

б) завжди складається лише з диспозиції;

в) складається лише з гіпотези та диспозиції;

г) може мати як трискладову, двоскладову структуру, так і лише диспозицію.

5. За сферою застосування адміністративно – процесуальні норми поділяються на:

а) імперативні і диспозитивні;

б) регулятивні і дефіні­тивні;

в) загальні, спеціальні, виняткові;

г) уповноважуючи і забороняючі.

3.Виконати на вибір два практичних завдання:

3.1.Розробити структурно-логічну схему «Класифікація адміністративно – процесуальних норм».

3.2. Користуючись джерелами зі списку літератури, письмово навести приклади регулятивних та дефінітивних норм адміністративно – процесуального права.

3.3. Користуючись джерелами зі списку літератури, письмово сформулювати чинники, від яких залежить юридична сила міжнародно-правових актів.

Інформаційні джерела:

* * *

Тема 3. Адміністративні процесуальні правовідносини

Основні терміни та поняття: правовідносини, адміністративні процесуальні відносини, структура адміністративних процесуальних відносин, суб’єкти правовідносин, об’єкти правовідносин, зміст правовідносин, суб’єктивні права, суб’єктивні обов’язки, юридичний факт.

1. Поняття та основні риси адміністративних процесуальних відносин. Правова норм як юридична основа адміністративних процесуальних правовідносин

Досліджуючи вказане питання теми, слід виходи з того, що в юридичній літературі під правовідноси­нами розуміють врегульовані нормами права суспільні відносини, в яких сторони виступають як носії взаємних прав і обов’язків, установлених і гарантованих державою. 

Адміністративні процесуальні відносини є різновидом правових відносин, а тому їм притаманні загальні ознаки правовідносин, а саме:

а) відносини виникають між особами на основі норм права;

б) правовий зв’язок між учасниками є взаємостороннім, оскільки виникає через їх суб’єктивні юридичні права та обов’язки;

в) цей зв’язок охороняється і гарантується державою;

г) правовий зв'язок має індивідуалізований характер.

Отже, умовами виникнення адміністративних процесуальних відносин є: наявність наявність адміністративно - процесуальної норми, наявність суб’єктів, наділених адміністративною правосуб’єктністю, об’єктів, юридичного факту.

Виділяють таку особливість адміністративно-процесуальних відносин - відносини виникають, змінюються і припиняються лише у сфері публіч­ного управління.

При цьому студентам слід розуміти, що діяльність судів при розгляді ними справ не є управлінською діяльністю, а суди та судді при відправленні правосуддя не є субєктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій або бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом справ. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності;

- суб’єктами адміністративно-процесуаль­них відносин, уповноваженими розглядати і вирішувати справи, виступають не тільки суди, а й органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх поса­дові особи, інші органи і посадові особи в порядку, встановленому законом. Напри­клад, справи про адміністративні правопорушення розглядають крім судів, посадові особи органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також спеціально створені органи - адміністративні комісії (ст. 213 КУпАП);

- однією зі сторін таких пра­вовідносин майже завжди є суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (визначення цього поняття на законодавчому рівні закріплено у п.7 ч.1 ст. 3 КАСУ);

- відрізняються специфікою прав і обов’язків учасників відносин. Наприклад, захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб за приписами КАСУ здійснюється з покладенням на суб’єкта владних повноважень обов’язку щодо доведення правомірності рішення, дії та бездіяльності та з дотриманням принципу офіційного з’ясування обставин у справі, коли суд має право вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (статті 11, 71 КАСУ);

-  можуть виник­нути за ініціативою будь-якого суб’єкта, а згода іншої сторони не є обов’язковою для їх виникнення, зміни, припинення (наприклад, правовідносини виникають у зв’язку з поданням скарги або внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; припиняються за рішенням суду тощо);

- їх реалізація за­безпечується заходами адміністративного примусу (доставлення чи адміністративне затримання правопорушника, витребування доказів судом);

- оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень може бути здійснене не лише до суду, а й в порядку адміністративного оскарження (до вищестоящого органу).

Узагальнюючи викладене, адміністративні процесуальні відносини можна визначити як урегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають у процесі розгляду і вирішення індивіду­альних адміністративних справ у публічній сфері.

Юридичною основою адміністративних процесуальних відно­син є правові норми, що містяться у норматив­но-правових актах.

2. Структура адміністративних процесуальних відносин. Суб’єкти, об’єкти та юридичний зміст як елементи структури адміністративних процесуальних відносин

До сьогодні не існує єдиної точки зору щодо структури адміністративних процесуальних правовідносин. За загальним правилом адміністративні процесуальні відносини мають складну структуру й однозначно включають такі елементи: суб’єкт, об’єкт, зміст. Інші науковці до складу адміністративно-процесуальних правовідносин відносять також юридичну основу (правову норму) та юридичні факти⁶.

Суб’єктами адміністративних процесуальних відносин виступають:

1) особи, які розглядають і вирішують адміністративні спра­ви, - суб’єкти владних повноважень;

2) особи, які обстоюють в адміністративному процесі права та інтереси, - фізичні, юридичні особи;

3) особи, які представляють та захищають інтереси інших осіб,- батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники та інші особи, визначені законом (прокурори, адвокати тощо);

4) особи, які сприяють адміністративним провадженням, - свідки, експерти, перекладачі, спеціалісти.

В юридичні літературі з теорії права під об’єктом  правовідносин розуміють те, на що спрямовані суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин: матеріальні блага (предмети матеріального світу), нематеріальні блага (результати творчої, інтелектуальної діяльності), послуги виробничого та невиробничого характеру. Разом з тим, студентам необхідно знати, що питання про визначення об’єкта правовідносин є також дискусійним, оскільки деякі вчені відносять матеріальні та нематеріальні блага до предмету правовідносин.

Виходячи з цього визначення, виводимо, що об’єктом адміністративних процесуальних відносин є блага та послуги, на які спрямовані суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин (наприклад, одержання відповіді на звернення громадян, публічний запит, свідоцтва про факт смерті, поновлення на службі в державному органі, уточнення списку виборців тощо).

Зміст адміністративних процесуальних правовідносин скла­дають суб’єктивні права й обов’язки учасників адміністративно­го процесу.

Суб’єктивне право  - це передбачена законом можливість діяти певних чином.

Суб’єктивний обов’язок - це передбачена законом необхід­ність певної поведінки особи, забезпечена можливістю застосування держав­ного примусу.

Наприклад, особа має право звернутися до суб’єкта владних повноважень щодо реєст­рації шлюбу (суб’єктивне право), а останній зобов’язаний здійснити таку реєстрацію з дотриманням певних процедур, встановлених законодавством (суб’єктивні обов’язки).

Юридичні факти - це певні обставини, закріплені в процесуальних нормах, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються адміністративні процесуальні відносини. Таки­ми обставинами виступають процесуальні дії, які спрямовані на досягнення певної мети: відкриття адміністратив­ної справи (подання адміністративного позову до суду або направлення публічного запиту до органу виконавчої влади); розгляд і вирішення правового спору (надання відповіді на запит; видача дозволу; винесення судом ухвали).

3.Види адміністративних процесуальних відносин.

Студентам необхідно розглянути види адміністративно – процесуальних правовідносин, які можна класифікувати залежно від їх змісту, характеру і мети, рівня зв’язків між сторонами.

За змістом адміністративні процесуальні відносини поділяють на: процедурні, судочинні та деліктні.

Процедурні (управлінські) правовідносини виникають у разі розгляду і вирішення адміністративної справи з питань визнання, забез­печення та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб (видача дозволів, реєстрація діяльності, реєст­рація транспортних засобів, зброї та надання адміністра­тивних послуг тощо) та за ініціативою суб’єкта владних повноважень в межах компетенції, встановленої законом (проведення обстеження житлових умов внутрішньо переміщених осіб).

Судочинні  правовідносини характеризуються тим, що їх виникнення пов’язано із необхідністю судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, а також у зв’язку з поданням позову до суду суб’єктом владних повноважень.

Деліктні правовідносини виника­ють внаслідок розгляду і вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, накладення адміністра­тивних стягнень.

Залежно від характеру та мети адміністративні процесуальні відносин можна поділити на: неконфліктні та конфліктні.

Неконфліктні адміністративні процесуальні відносини скла­даються переважно в адміністративних провадженнях, де не йдеться про застосування заходів примусу, оцінку поведінки тієї чи іншої особи, обмеження суб’єктивних прав. Їх основною ознакою є вирішення на підставі відповідних доку­ментів звернень фізичних чи юридичних осіб.

Конфліктні адміністративні процесуальні відносини вини­кають при вирішенні адміністративно-правового спору, коли потрібно дати правову оцінку поведінці учасника адміністративного процесу, застосу­вати заходи адміністративного примусу (притягнення до адміністративної відповідаль­ності, розгляд скарги громадянина).

За рівнем зв’язків між сторонами адміністративні процесуаль­ні відносини можна поділити на: вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні адміністративні процесуальні відносини характеризуються юридичною залежністю однієї сторони від іншої. Такі від­носини виникають між заявниками та суб’єктами владних повноважень з приводу розгляду запиту про надання інформації, видачі дозволів, ліцензій тощо.

Горизонтальні адміністративні процесуальні відносини - це такі відносини, в яких сторони є юридично рівноправ­ними та не перебувають у підпорядкуванні одна від одної. Наприклад, захист представниками в адміністративному суді прав та інтересів фі­зичних чи юридичних осіб.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1.Поняття та основні риси адміністративних процесуальних правовідносин. Правова норма як юридична основа адміністративних процесуальних відносин.

2. Структура адміністративних процесуальних відносин. Суб’єкти, об’єкти та юридичні факти як елементи структури адміністративних процесуальних відносин.

3. Види адміністративно-процесуальних відносин.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1.Поняття та основні риси адміністративних процесуальних правовідносин. Правова норма як юридична основа адміністративних процесуальних відносин.

2. Структура адміністративних процесуальних відносин. Суб’єкти, об’єкти та юридичні факти як елементи структури адміністративних процесуальних відносин.

3. Види адміністративно-процесуальних відносин.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.Скласти термінологічний словник до теми.

2.Виконати тестові завдання:

1.Особливістю адміністративно - процесуальних відносин є те, що однією зі сторін виступає:

а) фізична особа;

б) юридична особа;

в) суб’єкт владних повноважень;

г) прокурор.

2. Юридичний зміст адміністративних процесуальних правовідносин утворює сукупність:

а) суб’єктивних прав і обов’язків суб’єктів правовідносин;

б) об’єктивних прав і обов’язків суб’єктів правовідносин;

в) прав, обов’язків, відповідальності суб’єктів правовідносин;

г) відповідальності суб’єктів правовідносин.

3. За рівнем зв’язків між сторонами адміністративні процесуаль­ні відносини можна поділити на:

а) прямі конфліктні та неконфліктні;

б) вертикальні та горизонтальні;

г) влади та підпорядкування;

д) загальні, прямі, вертикальні.

4. Подання адміністративного позову до суду:

а) є юридичним фактом, на підставі якого припиняються правовідносини;

б) не є юридичним фактом;

в) є юридичним фактом, на підставі якого виникають правовідносини;

г) є фактом, який не впливає на правовідносини.

5. Розгляд адміністративним судом позову суб’єкта владних повноважень до фізичної особи можна класифікувати як:

а) деліктні правовідносини;

б) процедурні правовідносини;

в) неконфліктні правовідносини;

г) судочинні правовідносини.

3.Виконати на вибір два практичних завдання:

3.1. Користуючись Кодексом адміністративного судочинства України, письмово представити структуру правовідносин у сфері адміністративного судочинства.

3.2. Користуючись джерелами зі списку літератури, навести приклади процедурних (управлінських) правовідносин.

3.3. Користуючись джерелами зі списку літератури, скласти таблицю: