10.4. Цілі, завдання, структура, пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці

Міжнародна організація праці була створена і діє з метою встановлення й збереження суспільної злагоди, захисту прав людини, соціального про­гресу в усьому світі. За роки своєї діяльності вона нагромадила унікальний досвід і провела величезну роботу з урегулювання соціально-трудових проблем і конфліктів на основі розвитку переговорного процесу, тристоронніх переговорів та угод.

Міжнародна організація праці була утворена разом із Лі­гою Націй на підставі Версальського договору в 1919 р. з ме­тою впровадження соціальної реформи після Першої світової війни.

Одним із найбільш активних організаторів і першим її ке­рівником (1919—1932 рр.), директором Міжнародного бюро праці (МБП), став Альберт Тома — політичний діяч, міністр в уряді Франції в роки Першої світової війни.

У преамбулі Конституції МОП (квітень 1919 р.) відображені чотири мотиви створення МОП: гуманістичний — полягає в неприйнятності існування експлуатації, соціальної несправед­ливості, важких умов праці та життя робітників; внутрішньо­політичний мотив — без поліпшення умов життя і праці бо­ротьба працівників за свої права може набути революційних форм, що порушить мир і гармонію у світі; економічний мо­тив — соціальні реформи впливають на конкурентоспромож­ність національних економік, що обумовлює можливості поліп­шення становища трудящих у їх країнах; зовнішньополітич­ний мотив — загального і тривалого миру можна досягти тіль­ки на основі соціальної справедливості.

Міжнародна організація праці нині налічує більше 180 країн-членів. Вона сприяє дотриманню прав людини, гармонійно­му соціально-економічному розвитку народів світу через за­провадження та контроль за дотриманням міжнародних стан­дартів праці, технічне співробітництво. МОП здійснює наукові дослідження і поширює інформацію, готує кадри для створен­ня умов забезпечення потреб якомога більшої кількості людей світу в харчуванні, житлі, охороні здоров'я, освіті, культурі, гідній праці.

У 1944 p., коли виповнилося 25 років існування МОП, Між­народна конференція праці у Філадельфії прийняла Деклара­цію, котра разом зі Статутом визначила цілі й завдання органі­зації, які в основному зберігають своє значення донині.

Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі ос­новні завдання.

1. Розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем.

2. Створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій задля здійснення цієї полі­тики.

3. Технічне співробітництво — допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем.

4. Захист прав людини та боротьба з бідністю за поліпшен­ня життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпе­чення.

5. Розробка програм поліпшення умов праці та виробничо­го середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорони й від­новлення довкілля.

6. Розробка заходів щодо захисту найуразливіших груп працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працівників-емігрантів) тощо.

Міжнародна конференція праці (МКП), або Генеральна конференція, є вищим органом МОП, робота котрого визнача­ється спеціальним регламентом. МКП збирається щорічно в Женеві, як правило, на початку червня. Кожна держава на Конференції представлена двома делегатами від уряду та по од­ному — від трудящих і підприємців із правом вирішального голосу. До делегацій також входять радники, у великих деле­гаціях — 40—50 осіб. Усі делегати користуються рівними пра­вами, голосують відповідно до своїх переконань і незалежно один від одного. Різні точки зору не перешкоджають прийнят­тю рішень, оскільки останні приймаються переважно значною більшістю голосів або консенсусом.

Міжнародна конференція праці визначає загальний напрям діяльності МОП. На МКП обговорюють соціальні проблеми у сфері праці, розробляють і затверджують міжнародні норми праці у вигляді конвенцій та рекомендацій, приймають резо­люції щодо окремих питань діяльності МОП, заслуховують звіт про діяльність Організації за минулий рік та затверджу­ють бюджет і програму на наступні два роки, раз на три роки обирають адміністративну раду. Робота вищого органу МОП складається із щоденних пленарних засідань і паралельної ро­боти різноманітних комітетів.

Галузеві комітети створені поза Конференцією для обго­ворення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Комітети є по­стійними органами, однак збираються на засідання нерегуляр­но, не частіше, ніж один раз на декілька років.

Регіональні конференції скликають для підтримання по­стійного зв'язку МОП з різними регіонами світу та вивчення соціально-економічних змін, які там відбуваються. Конферен­ції скликають за необхідності та можливості для обговорення питань, важливих для конкретного регіону. Рішення конфе­ренцій спрямовують у МОП, урядам, об'єднанням трудящих та підприємців країн окремого регіону.

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП, який координує її роботу в період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції та інших нарад, спрямовує діяльність МБП та різноманітних комітетів тощо. Адміністративна рада має тристоронній склад: 28 пред­ставників урядів, 14 трудящих та 14 підприємців. Адміністра­тивна рада збирається три рази на рік. На кожній її сесії на роз­гляд виноситься близько двадцяти питань.

Міжнародне бюро праці (МБП) — це постійний секре­таріат й одночасно дослідний центр із соціальних питань і сві­товий довідково-інформаційний центр МОП, штаб-квартира якого знаходиться в Женеві (Швейцарія). До головних функ­цій МБП належать: здійснення різноманітних обстежень у сфері соціально-трудових відносин за дорученням Адміністра­тивної ради та Генеральних конференцій, контроль за дотри­манням ратифікованих конвенцій, підготовка матеріалів для генеральних конференцій, видання та поширення публікацій з питань праці. Очолює МБП Генеральний директор, якого при­значає Адміністративна рада один раз на 5 років. Організацій­но МБП складається із низки департаментів та має декілька бюро і представників у різних країнах. МБП створено два на­уково-навчальних заклади з підвищення кваліфікації: Міжна­родний інститут соціально-трудових досліджень у Женеві та Міжнародний навчальний центр у Турині (Італія).