- •Міністерство освіти і науки України двнз Український державний хіміко-технологічний університет
- •1. Вступ
- •Мета і задачі домашньої роботи
- •1. Теоретична частина
- •2. Порівняльна оцінка токсичності викидів промислових підприємств Дніпропетровської області
- •3. Розрахунок платежів за порушення природного середовища підприємством
- •4. Розрахунок ефективності інвестицій у природоохоронні заходи підприємства
- •Висновок
- •Список літератури
3. Розрахунок платежів за порушення природного середовища підприємством
Для розрахунку були використані дані додатку 1 та 3.
Підприємство ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна"
Таблиця 2 - Показники розрахунку платежів за порушення природного середовища підприємством ДЗТП ТПВ
Шкідливі речовини |
Обсяг забруднення, т/рік |
Ставка податку, грн/т |
Сума платежу за увесь викид, грн |
Ацетон |
0,28 |
458 |
458,28 |
Бутанол** |
0,26 |
298 |
298,26 |
Бутилацетат |
0,13 |
275 |
275,13 |
Вуглеводень |
57,53 |
69 |
126,53 |
Зважені речовини** |
4,36 |
298 |
302,36 |
Марганець |
0,059 |
9664 |
9664,059 |
Окис азоту |
4,58 |
1221 |
1225,58 |
Окис вуглецю |
16,02 |
46 |
62,02 |
Фтор* |
0,008 |
2000 |
2000,008 |
Хром |
0,001 |
32779 |
32779 |
*- ІІ клас небезпечності;
**- ІІІ клас небезпечності;
Стаціонарні та пересувні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляді
Пасп = (Мi * Нбi ) (3.1)
де Пасп - сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; Мі— обсяг вибрасу і-ої забруднюючої речовини; Н6і - норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн./т),
Пасп = 12458,38 грн.
Отже, підприємство ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна" кожен рік, сплачує збори за викид в атмосферу забруднюючих речовин у сумі 12458,38 грн.
4. Розрахунок ефективності інвестицій у природоохоронні заходи підприємства
Для зменшення шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферу необхідно провести модернізацію підприємства та впровадити нові установки очищення атмосферного повітря, розглянути варіанти переходу до стійкого розвитку і екологізації.
Розглядаючи підприємство ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна", було досліджено ,що найбільше у атмосферне повітря викидається «Вуглеводень».
У якості зміни системи очистки атмосферного повітря від забруднюючих речовин, які утворюються в процесі виготовлення металопродукції на ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна", необхідно встановити фільтр РЦІЕ-ВЕНТ (фільтровентиляційний агрегат з циклоном) (Рис.2).
Характеристика:
РЦІЕ-ВЕНТ є повністю готовим фільтровентиляційний агрегат для різних виробництв. РЦІЕ-ВЕНТ складається з рукавного фільтра з циклонним входом і імпульсної продувкою і вентилятора, встановленого на верхній поверхні фільтра. Фільтри серії РЦІЕ-ВЕНТ мають циклонний вхід забрудненого повітря, що виконує первинну сепарацію пилу і знижує навантаження на фільтрувальні рукава. Фільтровентиляційний агрегат рекомендується розташовувати не далі 15м. від аспирируемого обладнання.
Області застосування :
Цементна промисловість і виробництво будівельних матеріалів
Чорна та кольорова металургія
Деревообробна промисловість та виробництво ДСП
Хімічна промисловість
Харчова та зернопереробна промисловість
виробництво добрив
Текстильна промисловість
паперова промисловість
скляне виробництво
Енергетика, ГРЕС, ТЕЦ, сміттєспалювальні заводи
Камери згоряння, очищення димових газів, суха сорбція
Аспірація силосних башт
Рис.2: фільтр РЦІЕ-ВЕНТ (фільтровентиляційний агрегат з циклоном)
Принцип роботи:
Запилений повітря надходить в рукавний фільтр через патрубок в камеру «запиленого» повітря, де за рахунок циклонного ефекту відбувається первинна сепарація великоїпилу, потім газопилової суміш проходить через рукава, при цьому частинки пилу затримуються на їх зовнішній поверхні, а очищене повітря надходить в чисту камеру і за допомогою вбудованого вентилятора відводиться з фільтра.
Регенерація запилених фільтрувальних елементів здійснюється імпульсом стисненого повітря. Стиснене повітря з ресивера через електромагнітні клапани надходить в продувні труби, розташовані над відкритими торцями фільтрувальних елементів в камері очищеного повітря. Імпульс стисненого повітря через сопла в продувних трубах прямує всередину фільтрувального елемента, скидаючи пил з його зовнішньої поверхні. Пил, обтрушує з фільтрувальних елементів обсипається в бункер і через пристрій вивантаження видаляється з фільтра.[5]
Особливості фільтру:
Високоефективні фільтрувальні рукави з матеріалу PE MPS (поліефір з мікроволокнами, micro pores by micro fibres), виробництва Німеччина, в стандартній комплектації фільтра.
Фільтровентіляціонние агрегати відрізняються компактними розмірами, невисокою ціною, простотою і надійністю конструкції. Оснащені вбудованим вентилятором і повністю готові до використання.
На відміну від стаціонарної системи аспірації, установка фільтровентиляційних агрегатів не вимагає проектних і монтажних робіт, які, як правило, коштують дорожче самого обладнання.
Завдяки компактності можуть бути встановлені в цеху поруч з обладнанням.
Циклонний вхід забрудненого повітря, що виконує первинну сепарацію пилу і знижує навантаження на фільтрувальні рукава.
Оригінальна «стільникове» розташування рукавів в корпусі фільтра, що дозволяє щільніше упакувати рукава і отримати фільтр більшої продуктивності при менших габаритах.
Формування імпульсу стисненого повітря для регенерації рукавів здійснюється соленоїдними клапанами імпортного виробництва. Клапани характеризуються тривалим терміном служби.
Напрямок запиленого повітря всередині фільтра відбувається зверху вниз, що знижує пилову навантаження на фільтрувальну тканину, зменшує ризик пороху на рукава і полегшує їх регенерацію.[6]
Обсяг інвестиційних витрат (одноразові) по впровадженню фільтра РЦІЕ-ВЕНТ (фільтровентиляційний агрегат з циклоном) на підприємстві
ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна", складе 30 000 грн. Ставка дисконтування дорівнює 0,1.
До впровадження нової системи очистки атмосферного повітря на ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна", сума платежів за викид шкідливих речовин складала 12458,38 грн.
Новий фільтр РЦІЕ-ВЕНТ має ефективність вилучення шкідливих речовин з атмосферного повітря 89-92%.
При ефективності 89%, сума платежів за викид шкідливих речовин буде складати:
12458,38 * 0,89 =11087,96 грн. (не заподіяний збиток);
12458,38 – 11087,96 = 1370,42грн.
При ефективності 92%, сума платежів за викид шкідливих речовин буде складати:
12458,38 * 0,92 = 11461,71 грн. (не заподіяний збиток);
12458,38 – 11461,71 = 996,67грн.
Таблиця 3 - Розрахункові дані необхідні для оцінки ефективності інвестицій в установку по очищенню атмосферного повітря
Роки |
Прибуток у році t (грн./рік) (незаподіний збиток) |
Обсяг інвестиційних витрати (по роках або одноразові), грн |
Період експлуатації інвестиційного проекту, роки |
0 |
-- |
30000 |
5-7 |
1 |
11087,96 |
||
2 |
11087,96 |
||
3 |
11087,96 |
||
4 |
11461,71 |
||
5 |
11461,71 |
||
Разом |
56187,3
|
Показники ефективності природоохоронних заходів підприємства
Так як розглядається багаторічний проект, то необхідно зіставляти сучасні витрати і вигоди з майбутніми. Для цього вводиться фактор дисконтування, що дозволить порівнювати сучасні суми грошей і майбутні. Дисконтування дозволяє привести майбутню вартість до сучасної вартості (PV) по формулі:
, (4.1)
де r — коефіцієнт дисконтування.
Дисконтований множник розраховується як:
,
тоді сучасна вартость розраховуєтсья як:
PV = Bt * m
Таблиця 4 - Розрахунок сучасної вартості чистих грошових потоків по інвестиційному проекту на підприємстві на ВАТ " Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.Бабушкіна":
Роки |
Майбутня вартість, грн (незаподіний збиток) |
Дисконтований множник при ставці 0,1 |
Сучасна вартість, грн |
0 |
- |
1 |
- |
1 |
11087,96 |
0,9091 |
10080,06 |
2 |
11087,96 |
0,8264 |
9163,09 |
3 |
11087,96 |
0,7513 |
8330,384 |
4 |
11461,71 |
0,6830 |
7828,348 |
5 |
11461,71 |
0,6209 |
7116,576 |
Разом |
56187,3
|
- |
42518,46
|
1. Чиста приведена вартість являє собою різницю дисконтованих на той самий момент часу показників прибутку й інвестиційних витрат.
Капітальні вкладення одноразові, то разрахунок ведеться за наступною формулою:
(4.2)
де Bt – прибуток в році t, r – коефіцієнт дисконтування, Ct – інвестиційні витрати в році t, T –тривалість розрахункового періоду.
NPV =42518,46 – 30 000 = 12518,46 грн.
2. Рентабельність інвестицій – це показник, похідний від чистої приведеної вартості (прибутку).
де Bеt – екологічна складова прибутоку в році t (може не враховуватися при розрахунках), Cеt – екологічна складова інвестиційних витрат в році t (може не враховуватися при розрахунках).
Якщо інвестиційні витрати одноразові, а не по роках, то дисконтувати їх немає необхідності і розрахункова формула має вигляд:
(4.3)
BCR = 42518,46 / 30 000 =1,4173.
1,4173 > 1
BCR > 1, це означає, що дисконтовані вигоди більше дисконтированных витрат. Отже, у майбутньому проект буде прибутковим і його має сенс прийняти.
Проблема дисконтування і визначення величини коефіцієнта дисконтування (ставки дисконту) носять дискусійний характер у літературі. Чим даний коефіцієнт вище в приведених формулах, чим більше ми цінуємо сучасні гроші і нинішні вигоди, тим менше значення мають майбутні вигоди, витрати, збитки. Застосування високих ставок дисконту сприяє прагненню до сверхексплуатації природних ресурсів для одержання швидкої віддачі. Тим самим при ухваленні економічного рішення віддається пріоритет максимізації сьогоднішнього добробуту. І відповідно мінімізуються майбутні вигоди і можливі збитки, що властиво екологічним проектам/програмам з їхніми віддаленими ефектами і вигодами. [7]
3. Період окупності – це час, за який сума надходжень від реалізації проекту (дисконтованого прибутку) покриє дисконтовану суму інвестиційних витрат.
(4.4)
де Bср – середньорічний прибуток .
Bср = 42518,46 / 5 = 8503,69 грн/ рік.
РВ = 30 000/8503,69 = 3,53 роки.
4. Індекс прибутковості. Дає змогу оцінити співвідношення обсягу інвестиційних витрат з прогнозованими чистими грошовими доходоми. Розрахунок такого показника при одноразових інвестиційних витратах здійснюється по формулі:
,
(4.5)
де Bср – середньорічний прибуток за роки експлуатації;
Cср – середньорічні інвестиційні витрати за роки експлуатації.
Сср = 30 000/5 =6 000 грн/рік
І = 8503,69 / 6 000 = 1,4173.
