Динаміка рівнів розвитку соціальної толерантності старших дошкільників за показниками емоційно-ціннісного компонента

Рівні	Констатувальний експеримент (у %)	Контрольний експеримент (у%)	Різниця у %
Оптимальний	27.5	55,7	28,2
Ситуативний	55	35,7	-19,3
Деструктивний	17.5	8,6	-8,9

Отже, після проведеної формувальної дослідницько-експериментальної роботи та аналізу результатів було зафіксовано зростання кількості дітей з оптимальним рівнем сформованості за емоційно-ціннісним критерієм на 28,2%, зменшення кількості дітей із середнім рівнем на 19,3 % та низьким рівнем – на 8,9%.

Можемо стверджувати, що розроблені зміст та форми роботи дозволили розвинути емоційно-ціннісну сферу дошкільників, навчити їх розуміти власні емоції і почуття, більш-менш стримано виявляти свої емоції, а також сформувати їх здатність до адекватного емоційного відгуку на позиції та почуття інших.

Самі низькі результати на констатувальному обстеженні були виявлені, щодо умінь і навичок старших дошкільників толерантно взаємодіяти з однолітками, налагоджувати терпимі та конструктивні стосунки з оточуючими, дієво відгукувати на чужі біди та проблеми.

Аналіз двох показників мотиваційно-поведінкового компоненту засвідчив зростання якісних та кількісних змін в дітей з оптимальним рівнем сформованості – на 10,1% вихованців, із ситуативним рівнем – на 2,1% і зменшення кількості дітей із низьким рівнем – на 12,7%. Сукупність зрізів по всім досліджуваним показникам за мотиваційно-поведінковим критерієм були оформлені в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Динаміка рівнів розвитку соціальної толерантності дошкільників за показниками мотиваційно-поведінкового компонента

Рівні	Констатувальний експеримент (у %)	Контрольний експеримент (у%)	Різниця у %
Оптимальний	20	30,6	10,6
Ситуативний	45	47,1	2,1
Деструктивний	35	22,3	-12,7

На завершення необхідно зазначити, що про загальну зміну в усвідомлені дошкільників теми дослідження, ми судили по заключній бесіді, в якій вони висловили свої міркування по всім аспектам виявлених проблем. Дітям були поставлені такі запитання:

1. Кого ти вважаєш хорошою людиною? Чому?

2. Як розумієш слова: ,,права людини”, стриманий, ввічливий?

3. Як ти гадаєш, чи можна дітей з твоєї групи вважати стриманими, ввічливими? Чому?

4. Як ти розумієш, що таке людська доброта, людяність?

5. Чи любиш ти гратися, працювати, із дітьми твоєї групи? Чому?

6. Що ти робиш, коли тебе чи твоїх друзів хтось ображає?

7. Назви лагідні, добрі слова, які ти знаєш. Коли ти їх вживаєш?

8. Назви злі, сердиті слова. Чи вживаєш ти їх, в яких випадках?

9. Чи ображав ти кого-небудь із своїх друзів, незнайомих людей, слабших за себе, після чого тобі було соромно?

10. Чи завжди ти ведеш себе так, як хочеться?

Ми не ставили завдання фіксувати відповіді дітей в цифровому еквіваленті, а лиш виявити загальну тенденцію до активності в обговорені даних питань. Під час колективної бесіди у цілому старші дошкільники продемонстрували загальну толерантну установку в своїх висловлюваннях: сформованість уявлень про елементарні правила культурного доброзичливого спілкування та знань про моральні цінності, усвідомлення власної цінності та важливість кожної людини, їх схожість і розрізненість; проявили уміння виділяти і більш-менш об’єктивно оцінювати свої якості, почуття та емоції інших людей; спрямованість на позитивне прийняття і розуміння ,,Інших”, на емоційну і практичну підтримку тих, хто потребує її, на безконфліктну взаємодію.

Отримані дані обстеження прикінцевого етапу експерименту за всіма критеріями в цілому зафіксували значне зростання рівнів сформованих толерантних стосунків у дітей старшого дошкільного віку.

Для співставлення отриманих даних ми вдалися до методу порівняльного аналізу, математичної обробки та узагальнення зібраних матеріалів. Середній коефіцієнт отримали шляхом відношення суми отриманих даних за кожним критерієм на їх кількість і зафіксували в таблиці 2.13.

Як видно з таблиці, відбулося значне збільшення показників оптимального рівня вихованості толерантних взаємостосунків, де різниця становить +20,1% дітей старшої дошкільної групи ,,Пустунчики”. Зростання відбулося, здебільш, за рахунок якісних змін в дітей із середніми рівнями, які при майстерно організованих педагогічних впливах швидко змінили ситуативні прояви толерантної поведінкових на стабільні відповідні взаємостосунки з оточуючими.

Таблиця 2.13