Дипломна робота на тему: Репресії сталінського режиму проти української інтелігенції в період 20- 30-х років XX століття

ЗМІСТ

Вступ 1 – 5

Розділ 1 Історчний огляд та джерельна база 6 – 13

Розділ 2 Тоталітарна система в Україні. Зміст тта суть 14 – 29

2.1 Поняття тоталітаризму 14 -29

2.2 Становлення тоталітарної системи в Україні 19 – 29

Розділ 3 Становлення та діяльність української

інтелігенції в добу тоталітаризму 30 – 42

3.1 Стан української інтелігенції в 20- 30-х роках 30 – 34

3.2 Інтелігенція в умовах тоталітаризму 34 – 42

Розділ 4 Репресії проти української інтелігенції

/на прикладі СВУ/ 43 – 95

4.1 Українська інтелігенція як об’єкт політичних

репресій 43 – 48

4.2 Розгортання сталінських репресій проти

української інтелігенції 49 – 63

4.3 Фабрикація судової справи СВУ 63 – 65

4.4 Сергій Олександрович Єфремов – керівник

міфічної СВУ 65 -72

4.5 Судовий процес над СВУ 72 – 87

4.6 Щоденники С.О. Єфремова 87 – 95

Висновки 96 – 100

Список використаних джерел 101 - 109

ВСТУП

Розвиток людського суспільства доводить цілком ясно, що інтелігенції об'єктивно належить величезна роль у всіх без винятку сферах життя суспільства і від її стану, суспільного статусу та функціональних можливостей багато в чому залежить прогрес всього суспільства. Інтелігенція відігравала виняткову роль у житті українського суспільства 20 – 30 - х років XX століття. Це було зумовлено колосальним розривом між культурно - освітнім рівнем більшості населення і нечисленної інтелігенції. В умовах, коли більшість населення була неписьменною і практично не мала впливу на суспільно-політичне життя, інтелігенція залишалася єдиною соціальною верствою, яка могла бути духовним лідером в будь-якому суспільному русі. Відіграючи роль рушія суспільного прогресу інтелігенція мала складні стосунки з сталінським тоталітарним режимом який утвердився в Україні.

Актуальність теми дослідження.

В умовах поглиблення державотворчих процесів, утвердження України як демократичної та правової держави значно зріс інтерес громадськості до тих сторінок вітчизняної історії, які тривалий час невиправдано і незаслужено замовчувалися. Дана тема є актуальною і в сьогоденних суспільних процесах, адже інтелігенція України має значну духовну традицію служіння народові, традицію критичного мислення та опозиційності.

Об’єктом дослідження є українська інтелігенція в 20- 30- х роках XX століття.

Структура дипломної роботи обумовлена змістом, метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дипломної роботи – 110 сторінок, з них основний текст – 100 сторінок, список використаних джерел та літератури – 9 сторінок (128 найменувань).

Розділ 1 історіографічний огляд та джерельна база дослідження

Досвід розвитку незалежної України за останнє десятиліття показує, що для того, щоб правильно визначити її перспективи, необхідно виявити та засвоїти уроки минулого, зважити кожен етап вітчизняної історії, зробити з цього відповідні висновки. Одна з найскладніших та драматичних сторінок нашої політичної історії це 20 -30 - ті роки ХХ століття. Саме в цей період почала формуватися політична та економічна структура країни, її ідеологічне «обличчя», які протягом семи десятиріч визначали долю країни та мільйонів її громадян. У цей же час було закладено перші цеглини у монумент радянського тоталітаризму, який став своєрідним негативним феноменом ХХ століття. Ґенеза тоталітаризму тісно пов’язана з усіма основними соціально політичними процесами, що відбувалися в цей час в країні, в тому числі з початком та еволюцією непу, створенням величезної, фактично унітарної держави – СРСР, ідейно-політичною боротьбою всередині самої правлячої партії, перетворенні її у складову тоталітарного режиму, формуванні командно - адміністративної системи, яка була складовою частиною такого поняття як тоталітаризм.

Дослідженню явища тоталітаризму присвячена значна кількість робіт . Уперше термін «тоталітаризм» вживається критиками італійського фашиз­му Дж. Амендолою і П. Гобетті. [4 - 5] У науковій літературі Заходу термін входить в обіг наприкінці 1930-х років. Хоча тоталітаризм став політичною і суспільною реальністю лише в XX столітті, його ідейні витоки, генезис мають давнє коріння. Тоталітарні ідеї підкорення частки ціло­му, індивіда державі існують понад два тисячоліття. Зазначені висловлювання відображаються у працях Геракліта, Платона, Т. Мора, Ж. Ж. Руссо, Г. В. Гегеля, К. Маркса, Ф. Ніцше, В. Ульянова (Леніна), В. Троцького, В. Винниченка, М. Хру­щова, П. Шелеста. [6-17] Водночас відсутні наукові та політичні оцінки цього явища в часи сталінізму, оскільки цілком протилежну позицію щодо тоталітаризму займав особисто Й. Ста­лін, а також його оточення й відповідно - наука. [18] У художній формі тоталітарні системи відображені у романах Є. Замятіна «Ми» (1920), О. Хакслі «О див­ний новий світ» (1932), Дж. Оруела «1984» (1948) та ін.

РОЗДІЛ 2

Тоталітарна система в Україні. Зміст та суть