6.4. Опис і устрій установки

Випробувана пасова передача складається (рис. 6.4) з паса 1 і шківів – ведучого 2 і веденого 3. Привід ведучого шківа виконується електродвигуном 4, установленим на хитній рамі. Попередній натяг пасу здійснюється вантажним пристроєм 5.

Під час роботи установки призма 6 на важелі, прикріпленому до корпуса двигуна, діє на плоску пружину. Прогин пластини 7 виміряється індикатором годинникового типу 8.

За прогином пластини можна судити про силу F₁ впливу на пружину з боку двигуна. Знаючи розмір ℓ₁, можна визначити момент обертання на ведучому валу.

. (6.4)

Лічильник 9 дозволяє визначити частоту обертання вала за будь-який проміжок часу.

На веденому валу закріплений гальмовий шків 10. Момент гальмування створюється за допомогою колодок, затягуванням гвинта. Призма 14 упирається в плоску балку 13. Величина прогину балки реєструється за допомогою індикатора 12, що дозволяє знайти силу впливу на балку з боку гальма й момент обертання на веденому валу. Частота обертання ведучого вала визначається за допомогою лічильника 10, аналогічно лічильнику 9.

На схемі не зазначені деякі конструктивні особливості установки: регулятори передачі, що врівноважують вантажі для електродвигуна й гальма та ін.

Рис. 6.4 Кінематична схема установки для випробування пасової передачі

6.5. Порядок виконання роботи

1. Підготовча частина.

1.1. Ознайомитися з конструктивними особливостями установки.

1.2. Навантажити хитну раму вантажем 5:

, (6.5)

де F₀ – початковий натяг пасу (F₀=100н);

 – співвідношення пліч важеля ( = 15).

1.3. Зафіксувати показання лічильників обертів .

2. Експериментальна частина.

2.1. Включити електродвигун.

2.2. Зробити ступеневе навантаження передачі за допомогою гальма навантаження (навантаження задає викладач). На кожному ступені навантаження, необхідно:

1. Виміряти частоту обертання n₁ і n₂ за певний проміжок часу (час задає викладач), для чого за допомогою вимикача одночасно включити та через заданий час виключити обидва лічильники обертів, зафіксувавши при цьому показання лічильників.

2. Записати показання індикатора двигуна й гальма.

3. Розрахункова частина.

3.1. Розрахувати кількості обертів ведучих і веденого валів.

3.2. За графіком (рис. 6.5) визначити момент обертання на ведучому Т₁ і на веденому Т₂ валах.

Рис. 6.5. Графік тарування електродвигуна та гальма

3.3. Для кожного ступеня навантаження визначити відносне ковзання:

, (6.6)

де n₁ – частота обертання ведучого вала;

n₂ – частота обертання веденого вала.

3.4. Для кожного ступеня навантаження визначити ККД по формулі (6.3).

3.5. Для кожного ступеня навантаження визначити коефіцієнт тяги:

, (6.7)

де D₁ – діаметр ведучого шківа, D₁=125 мм.

3.6. Дані експериментів і розрахунків занести в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

№ випробування

Частота обертання, хв-1

Показан-ня індика-тора

Моменти на валах, Н∙м

Відносне ковзання, ε

ККД, η

Коефіцієнт тяги, 

Показання лічильників

провідного вала, n1

веденого вала, n2

двигуна

гальма

провідного Т1

веденого Т2

ведучий вал

ведений вал

до

піс-ля

до

піс-ля

1

2

3