Класифікація тривоги

(за Л. М. Юр'євою, 1998)

Виникає епізодично і сприяє мобілізації фізичних та психічних ресурсів людини. Є характерною для психічно здорових, стенічних, активно діючих особистостей

Є відносно стабільною характеристикою особистості та ри­сою характеру, що визначає низький поріг виникнення реакції тривоги. Характерна для тривожних, ананкастних та залежних особистостей

Стан тривоги, що виникає тільки при стресовій ситуації та закінчується після її завершення.

Тривога, яка часто супроводжується страхом, що виникає під час взаємодії з соціумом

Хронічний, клінічно оформлений стан, що супроводжується страхом, тривогою, панічними, обсесивно-фобічними, генералізо-ваними тривожними розладами, а також вегетативними, психо­логічними та поведінковими розладами. Вона позбавляє людину можливості нормальної життєдіяльності

Виникає на базі тривоги, що тривало переживається, з при­воду соматичних симптомів, що не підтверджуються багаторазо­вими клінічними та параклінічними дослідженнями

Тривожно-астенічний стан, іноді з панічними нападами, що є результатом операції, інтоксикації, пологів тощо

Стан, що пов'язаний зі страхом неможливості здійснення вітальних дій (голод, спрага, секс та інше)

Симптом, що супроводжує психічний розлад (тривожно-паре ноїдний, тривожно-депресивний)

Виникає після дуже сильного стресу, що погрожує життю (війни, природні та техногенні катастрофи)

Деякі лікарські засоби при їх тривалому прийомі або відміні мо­жуть викликати або підсилювати соматичні, психологічні та пси­хопатологічні прояві тривоги:

• Інтоксикація кокаїном, канабісом, кофеїном, галюциногенами

• Синдром відміни при зловживанні алкоголем, нікотином, кокаїнон

• Вживання препаратів щитовидної залози у високих дозах

• Прийом засобів проти астми (теофілін)

12

• Використання симпатоміметиків (особливо аноректиків)

• Тривалий прийом кортикостероїдів у високих дозах (50 мг та більше преднізолону) та їх відміна

Таблиця 2.1.2

Тривожні розлади Класифікація тривожних розладів

Первинна тривога - відчуття, пов'язані з передчуттям біди
Генералізована тривога F41.1-F41.9 Паніка F40.0, F41.0 Агорафобія F40.0 Соціофобія F40.1 Специфічна фобія F40.2-F40.8 Обсесивно-фобічний розлад F42 Посттравматичний стресовий розлад F43.1 Тривожно-депресивні стани F31.3-F31.9, F32-F39	Поширений страх, не сфокусований на певній ідеї Гострі, раптові, інтенсивні ознаки тривоги, пов'язані з по­чуттям страху і вегетативними проявами Фобічне ухилення від великої кількості ситуацій, що обу­мовлене побоюванням з приводу виникнення нападу страху Страх міжособистісних відносин Побоювання специфічних ситуацій або об'єктів Нав'язливий страх, що супроводжується компульсивними діями Страх внаслідок перенесеної тяжкої психічної травми Поєднання тривоги з іншими проявами гіпотімії
Вторинна тривога - симптоматичні прояви тривоги
Тривога при інших психічних розладах (наприклад, при шизофренії F20-F25)	Тривога внаслідок впливу органічного фактору (органічного ураження ЦНС, соматичного захворювання тощо F06.4, F06.6)

Таблиця 2.1.3

Фобії

Клінічні варіанти	Критерії	Клінічна характеристика	Диференційний діагноз
F40.0 Агора­фобія Наявність або відсутність панічних роз­ладів (F41.0). У більшості ви­падків агора­фобії можуть бУТи додатково визначені з ви­користанням п'ятого знаку:	А. Чітко виражений страх та страх, що постійно з'являється щонайменше у двох з таких ситуацій, або уни­кання таких ситуацій: І.юрби; 2. публічних місць; 3. подорожей поодинці; 4. пересування поза домівкою.	• Відсутність негай­ ного доступу до ви­ ходу є найбільш ключовою рисою. » Найбільш деза-даптуючий серед фобічних розладів, деякі хворі повністю прикуті до домівки. « Більшість хворих -жінки • Початок розладу - ранній зрілий вік	1. Наявність де­пресії, обсесивних симптомів, депер­соналізації та соціальних фобій не заперечує діаг­нозу, коли вони не переважають у клінічній картині.

13

продовження табл. 2.1.3

Деякі хворі відчувають лише слабку тривогу, тому що їм вдається | уникати фобічних ситуацій

При відсутності ефективного лікування часто стає хронічною, хоч і протікає хвилеподібно

F40.1 Соціальні фобії

F40.00 Агора­фобія без панічного розладу

F40.01 Агора­фобія із панічним розладом

Варіанти для оцінки вагомості

Вагомість в F40.00 може оцінюватися вказівкою на ступінь уникання ситуацій, що ляка­ють, приймаючи до уваги специфічні культуральні умо-іви.

Вагомість в Р40.01 може оцінюватися шляхом підрахунку нападів паніки.

Б. З початку захворювання хоча б в одному випадку повинні бути подані одночасно не менше, ніж два симп­томи тривоги в ситуаціях, що ляка­ють, причому один із них повинун відноситись до пунктів 1 -4 нижчена-веденого списку: Вегетативні симптоми

1.сильне або прискорене серцебиття;

2. пітливість;

3. тремтіння або тремор;

4. сухість у роті (але не через ліки або зневоднення);

Симптоми, що відносяться до грудей і живота

5. утруднення дихання;

6. почуття ядухи;

7. дискомфорт або біль у грудній клітині;

8. нудота або неприємне відчуття в животі (наприклад, печіння в шлун­ку);

Симптоми, шо відносяться до

пгихічного стану

9. почуття запаморочення, нестійкості;

10. почуття нереальності предметів (дереалізація) або того, що власне «Я» віддалилося або «насправді зна ходиться не тут» (деперсоналізація);

11. страх утрати контролю, божевілля або того, що настає смерть;

12. страх померти; Загальні симптоми

13. припливи або почуття ознобу;

14. оніміння або відчуття поколювання.

В. Значний емоційний дистрес через прагнення уникнути ситуації або симптоми тривоги, при цьому хворий усвідомлює, що вони надмірні або необгрунтовані.

Г. Поява симптомів тривоги тільки або переважно в ситуаціях, що ви­кликають страх, або при думках про неї.

продовження табл. 2.1.3

Д. Критерії винятку. Страх або уникання ситуацій (критерій А) не визначається маяченням, галю­цинаціями або іншими розлада­ми, такими як органічний психічний розлад (F00-F09), ши­зофренія і пов'язані з нею розла­ди (F20-F29), афективні розлади (F30-F39) або обсесивно-ком-пульсивні розлади (F42) і стани, що не випливають із культураль-них вірувань.

A. Повинна бути присутньою од­ на з таких ознак:

1. виражений страх опинитися в центрі уваги або страх повести себе так, що це викликає зніяковілість або приниження;

2. виражене уникання перебувай ня в центрі уваги або в ситуаціях, пов'язаних із страхом повести се­бе так, що це викликає зніяковілість або приниження.

Ці страхи виявляються в соціаль­них ситуаціях, таких як прийом їжі або спілкування в суспільних місцях, випадкова зустріч знайо­мих осіб на публіці, перебування в невеличких групах (наприклад, на вечірках, зборах, у класній кімнаті).

Б. В той чи інший час від початку розладу повинні виявлятися мінімум два симптоми тривоги в ситуаціях, що лякають, як це ви­значається критерієм Б в F40, а також один із таких симптомів:

1. почервоніння і «дрож»;

2. страх блювання;

3. позиви або страх сечовипус­кання або дефекації.

B. Виражене емоційне занепо­ коєння через симптоми або пра­ гнення уникнути цих ситуацій і усвідомлення, що занепокоєння надмірне або необгрунтоване.

Сконцетровані на­вколо страху відчути увагу з бо­ку оточуючих

• Спостерігається у порівняно неве­ликих групах лю­дей (в проти­лежність натовпу)

• Призводить до уникання суспільних ситу­ацій

• Часто почина­ються у підлітково­му віці

» Однаково часто зустрічаються се­ред чоловіків та жінок

• Можуть бути ізо­ льованими (напри­ клад, обмежені страхом зустрічі з протилежною стат­ тю, прийому їжі прилюдно та інше) або дифузними, що вміщують у се­ бе усі суспільні си­ туації поза сімей­ ним колом

3. Якщо ди-ференційний діагноз між соціальною фобією та агорафобією ускладнений, то перевага у | кодуванні на­дається ос­танній

4. Не слід ви­ставляти діагноз деп­ресії, якщо не| виявляється повний де пресивний епізод

14

15

16

F40.2 Спе­цифічні (ізо­льовані) фобії

При бажанні специфічні фобії можуть бути підрозді­лені в такий спосіб:

• тварин (на­приклад, страх комах, собак),

• природних сил (напри­клад, страх ураганів, води),

• крові, ін'єкцій,

• травм,

• ситуацій (на­приклад, страх ліфтів, тунелів)

• інший тип фобій

5. У проти­лежність до аго­рафобії не спо­стерігається ко­ливань інтенсив­ності

6. Незважаючи на те, що пуско­ва ситуація є ізо­льованою, коли суб'єкт опи­няється у ній, це може спричини­ти паніку, як при агорафобії або соціальній фобії

7. На відміну від останніх, при соціальній фобії відсутні інші пси­хопатологічні розлади

8. Фобії вигляду крові та ушко­джень вирізня­ються серед інших фобій тим що призводять до брадікардії, інколи до синко-пальних станів,

продовження табл. 2.1.3

Г. Поява симптомів тривоги тільки або переважно в ситу­аціях, що викликають страх, або з думками про неї. Д. Критерії винятку. Симптоми, перелічені в критеріях А і Б, не обумовлені маяченням, галюци­націями або іншими розладами, такими як органічний психічний розлад (F00-F09), шизофренія і пов'язані з нею розлади (F20-F29), (афективні) розлади на­строю (F30-F39) або обсесивно-компульсивний розлад (F42) і стани, що не обумовлені культу-ральними віруваннями.

А. Будь-яка з таких ознак: 1 ) виражений страх специфічних предметів або ситуацій, що не відносяться до агорафобії (F40.0) або соціальної фобії (F40.1),

2) виражене уникання специфічних предметів або ситуацій, що не належать до агорафобії (F40.0) або соціальної фобії (F40.1). Б. Симптоми тривоги в ситуаціях, що лякають, як вони визначені критерієм Б в F40.0, повинні виявлятися в той або інший час із початку захворювання. В. Значне емоційне занепокоєння через симптоми або через прагнення уникнути ситуацій та усвідомлення, що вони надмірні або необгрунтовані. Г. Поява симптомів тривоги тільки в ситуаціях, що викликають страх, або при думках про неї.

• Часто поєднуються з заниженою само­оцінкою та побоюван­ням критики » При вираженому униканні фобічних си­туацій може призво­дити практично до по­вної соціальної ізо­ляції

• Фобії окреслені строго визначеними ситуаціями

• Серед найбільш зви­чайних - страх тварин, птахів, комах, висоти, грому, польоту, ма­леньких замкнених просторів, вигляду крові або ран, ін'єкцій, стоматологів, лікарень « Починаються у ди­тинстві або у підлггко-вому віці

• При відсутності ліку­вання можуть продов­жуватися десятиріччя­ми

» Серйозність знижен­ня продуктивності за­лежить від можли­вості уникати фобічної ситуації

• Звичними об'єктами фобій захворювання є променева хвороба, венеричні захворю­ вання та СНІД

продовження табл. 2.1.3

			але не до тахікардії 9. Страхи з приводу ви­ значених захворювань (серця або венеричних) повинні класифікуватися як іпохондричний розлад 10. При досягненні рівня маячної впевненості у на­ явності захворювання слід виставляти діагноз "маячний розлад"
F40.8 Інші тривожно-фобічні розлади		F40.9 Фобічний тривожний розлад, що неуточнений

Таблиця 2.1.4

Інші тривожні розлади

F41 Інші тривожні розлади
Клінічні варіанти	Критерії	Клінічна характеристика	Диференційний діагноз
F41.0 Панічні розлади (епізодична па-роксизмальна тривога). Діапа­зон індивіду­альних варіацій дозволяє за п'ятим знаком виділити два ступені вираже-ності: F41.00 помірно виражений панічний роз­лад щонайменше 4 панічних ата­ки в чотири-тижневий період F41.01 тяжкий панічний роз­лад - щонай­менше чотири панічних атаки на тиждень	А. Рекурентні панічні атаки, не пов'язані зі специфічними ситу­аціями або предметами, що відбуваються частіше спонтанно (ці епізоди непередбачувані). Панічні атаки, не пов'язані з помітною напругою або з про­явом небезпеки чи погрози життю. Б. Панічна атака характери­зується всіма такими ознаками: 1) це дискретний епізод інтенсив­ ного страху або дискомфорту; 2) вона починається раптово; 3) вона досягає максимуму протя­ гом декількох хвилин і триває що­ найменше декілька хвилин; 4) повинні бути присутні мінімум 4 симптоми з числа нижченаведе- них, причому один із них повин­ ний бути з переліку а)-г): Вегетативні симптоми	• Основною озна­ кою є повторні на­ пади тяжкої триво­ ги (паніки), які не обмежуються ситу­ ацією або обстави­ нами, тому є непе- редбачуваними • Домінуючі симп­ томи варіюють у різних хворих, але загальними є не- очікуване виника­ юче серцебиття, біль у грудях, по­ чуття ядухи, запа­ морочення голови та відчуття нере­ альності • Практично неми­ нучими є вторин­ ний страх вмерти, збожеволіти або втратити самокон­ троль	1 Критерії винят­ку.. Напади паніки не обумовлені фізичним розла­дом, органічним психічним розла­дом (F00-F09) або іншим психічним розладом,таким як шизофренія і пов'язані з нею розлади (F20-F29), (афективні) розлади настрою (F30-F39) або со-матоформні роз­лади (F45). 2.Якщо мають місце критерії де пресивного розла­ду, особливо у чо­ловіків, то панічний розлад не повинен бути основним діагно­зом.
	а) посилене або прискорене сер­цебиття; б) пітливість; в) тремтіння або тремор; г) сухість у роті (не обумовлена прийомом препаратів або дегідратацією);

17

продовження табл. 2.1.4

продовження табл. 2.1.4

F41.1

Генералі-

зований

тривожний

розлад

18

Симптоми, що відносяться до грудей і живота д) утруднення дихання; є) почуття ядухи;

ж) біль або дискомфорт у грудях;

з) нудота або абдомінальний дистрес (наприклад, печіння в шлунку) Симптоми, шо відносяться до психічного стану

і) відчуття запаморочення,

нестійкості,

к) відчуття нереальності предметів

(дереалізація) або того, що власне

«Я» віддалилося чи «знаходиться не

тут» (деперсоналізація);

л) страх утрати контролю, божевілля

або можливої смерті;

м) страх померти;

Загальні симптоми:

н) припливи або відчуття ознобу;

о) оніміння або відчуття поколювання.

А. Період щонайменше шість місяців із вираженою напруженістю, занепокоєнням і почуттям майбутніх прикростей у повсякденних подіях і проблемах.

Б. Повинні бути присутніми щонайменше чотири симптоми з такого списку, причому один із них з переліку 1-4:1) посилене або часте серцебиття; 2) пітливість; 3) тремор або дрож; 4) сухість у роті (але не від ліків або дегідратації); Симптоми, шо відносяться до грудей /1

живота:

5. утруднення в диханні;

6. почуття задушення (ядухи);

7. біль або дискомфорт у грудях;

8. нудота або абдомінальний дистрес (наприклад, печіння в шлунку); Симптоми, шо відносяться до психічного стану.

9. почуття запаморочення, нестійкості або втрати свідомості;

10) почуття, нереальності предметів (дереалізація) або того, що власне «Я» віддалилося або «насправді знаходиться «не тут»;

« Частота та протікання розла­ду дуже варіативні • Панічна атака призводить до страху появи іншої атаки

• Тривога не обме­жується будь-яки­ми визначеними обставинами сере довища ("нефіксо-вана"), має гене-ралізований та стійкий характер.

• Найчастіше має місце страх, що сам хворий або його родич за­хворіють, що з ни­ми станеться не­щасний випадок або інші хвилю­вання чи перед­чуття

• Розлад більш ха­рактерний для жінок

• Часто пов'язаний з хронічним стре­сом, обумовленим впливом середовища

Панічний роз­лад слід відрізняти від панічних атак, що мають місце як частина фобічного роз­ладу, що вже встановлений

1. У дитячому і підлітковому віці діапазон скарг, який вияв­ляється, часто є більш обмеже­ним, ніж у зріло­му віці. Спе­цифічні вегета­тивні симптоми часто менше виражені. У цих випадках най­краще віддава­ти перевагу ви­користанню альтернативно­го набору кри­теріїв у F93.80 (генералізова-ний тривожний розлад дитячого\ віку)

В. Розлад не відповідає кри теріям

	11 ) страх втрати контролю, божевілля або можливої смерті; 12) страх померти; Загальні симптоми:	• Протікання буває різним, але мають місце тенденції до хвилеподібного або до хроніфікаціі • Транзиторна по­ ява інших симп­ томів, особливо депресивних, не виключає даного діагнозу	панічного розладу (F41.0), тривожно-фобічних розладів (F40), обсесивно-ком-пульсивного розладу (F42) або іпохондрич­ного розладу (F452) Г. Критерії винятку. Тривожний розлад не обумовлений фізич­ним захворюванням, таким як гіпертіреоїдизм, ор­ганічним психічним розладом (F00-F09) або розладом, пов'язаним з вживан­ням психоактивних ре­човин (F10-F19), наприклад надлишко­вим вживанням амфе-таміноподіб-них речо­вин або скасуванням бензодіазепінів
	13) припливи або озноби; 14) оніміння або відчуття поколювання; Симптоми напруги:
	15) м'язова напруга або біль; 16) занепокоєння і нездатність до релаксації; 17) почуття знервованості («на взводі») або психічної напруги; 18) відчуття «клубка в горлі» або утруднення при ковтанні; \нші неспецифічні симптоми:
	19) посилене реагування на невеличкі сюрпризи або на переляк; 20) утруднення в зосередженні уваги або «пустота в голові» через тривогу або занепокоєння; 21) постійна дратівливість; 22) утруднення при засинанні через занепокоєння.
F412 Змішані тривожні і депресивні розлади	Специфічні критерії для них не виділені. Передбачається, що дослідники, які бажають вивчати пацієнтів із цими розладами, повинні використовувати свої власні критерії в межах даного посібника в залежності від планування та цілей їхніх досліджень.	• Існує багато мож­ ливих комбінацій, порівняно м'яких проявів цих пору­ шень • Категорію вико­ ристовують у ви­ падках, коли ані симптоми тривоги, ані симптоми де преси не є доміну­ ючими • Повинні мати місце деякі вегета­ тивні симптоми 1. Коли з практич­них міркувань можливо встанови­ти один діагноз, то перевагу віддають цепресм	1. Пацієнти з такою комбінацією легких симптомів часто спос­ терігаються при пер­ винному звертанні до лікаря, при цьому ве­ лика кількість цих станів існує серед на­ селення і не потрап­ ляє у коло зору ме­ диків та психіатрів 2. Коли симптоми три­ воги чи депресії до­ статньо виражені, для розподільної діагнос­ тики використовують два діагнози 3. Коли симптоми ви­ никають у зв'язку зі значущими або стре­ совими ситуаціями, то

19

продовження табл. 2.1.4

			використовують кате­горію розлади адаптації
F413 Інші змішані тривожні розлади	Цю категорію використовують для розладів, які мають ознаки генералізованого тривожного роз­ладу та наявні (хоча й короткочасні) ознаки інших розладів у F40-F49		Коли симптоми виника­ють у зв'язку зі значу­щими або стресовими ситуаціями, то викорис­товують категорію роз­лади адаптації'
F41.8 Інші уточнені тривожні розлади (наприклад, тривожна істерія)			F41.9 Тривожний розлад, неуточнений