Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MED_AKAD_NEVROTICh_SOMATOFORM_ROZL_I_STRES.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.47 Mб
Скачать

8. Питання медико-соціальної експертизи при невротичних розладах (f40-f48) Тривожно-фобічні розлади (f40)

Тривожно-фобічні розлади - група розладів, при яких тривога пов'язана з конкретними ситуаціями або об'єктами, що на даний момент не є небезпечними, але хворі або переживають їх з почуттям страху, або уникають їх.

Ця група поєднує - агорафобію, соціальні фобії, специфічні ізольовані фобії.

Агорафобія (F40.0)

Агорафобія - це стан, що супроводжується тривогою та характеризується наявністю страху відкритих просторів, перебування у натовпі і неможливості повернутися в безпечне місце, страх виходити з будинку, подорожувати одному та інших подібних ситуацій.

Приклади експертних висновків:

F40.00 Агорафобія без панічного розладу, затяжний перебіг з помірною (вираженою) обмежувальною (ухильною) поведінкою

F40.01 Агорафобія з панічним розладом, затяжний перебіг з вираженою (тяжкою) обмежувальною (ухильною) поведінкою, частими панічними атаками (4-10 разів на тиждень)

Пояснення

Під затяжним перебігом ми розуміємо тривалість захворювання більше 3-5 років, або формування невротичного розвитку, коли невротичні розлади присутні протягом 7 років. Відрізняється стабільністю, масивністю, полісиндромністю та наявністю психопатоподібних рис характеру (1,17).

Група інвалідності може визначатися у випадках агорафобії:

  • зі стійкою втратою здатності до трудової діяльності;

  • зі значним порушенням здатності до контролю за поведінкою через панічні напади;

  • з важкою обмежувальною поведінкою, яка призводить до значного порушення здатності до самостійного пересування;

  • з частими (не менше 4 на тиждень) панічними атаками та/або тяжкими панічними атаками (кількість симптомів 8-Ю).

Слід зауважити, що для визначення наявності та ступеню виразності обмежувальної (ухильної) поведінки необхідно мати веріфіковані дані, які можна

72

отримати шляхом достатнього терміну спостерігання з проведенням активного патронажу.

Треба відзначити, що визначення третьої групи інвалідності надається на час раціонального працевлаштування.

Соціальні фобії (F40.1)

Соціальні фобії - характеризуються страхом однієї або декількох соціальних ситуацій, у яких люди відчувають страх підвищеної уваги з боку інших людей, страх зробити що-небудь принизливе для себе або таке, що може викликати здивування інших.

Експертні висновки:

F40.1 Соціальна фобія зі стійким негенералізованим страхом соціальних контактів (або еритрофобією, антропофобією, страхом публічних виступів тощо), з помірними проявами ухильної поведінки.

F40.1 Соціальна фобія зі стійким генералізованим (негенералізованим) страхом соціальних контактів (або у формі еритрофобії, антропофобії, страху публічних виступів тощо), важкою формою ухильної поведінки, стійкою довготривалою дезадаптацією (26).

Пояснення

Соціальна фобія призводить до часткового (або повного) порушення здатності до трудової діяльності. Так, ухильна поведінка, яка обумовлена соціальною фобією, заважає професійній діяльності або звичайній соціальній активності. Професійній діяльності також може заважати порушення здатності до контролю за поведінкою в ситуації фобії (публічного виступу, тощо). Усе це викликає необхідність раціонального працевлаштування.

Порушується також здатність до адекватного спілкування, адекватних стосунків з іншими людьми внаслідок напруження в зв'язку з можливістю виникнення страху. Пацієнт може розуміти надмірність та невиправданість страху, але його подолання супроводжується значною тривогою.

Специфічні ізольовані фобії (F40.2)

Специфічні ізольовані фобії - це фобії, обмежені строго визначеними об'єктами або ситуаціями (фобія висоти, грози, темноти, прийому їжі, польоту, страх собак, певних захворювань та ін.).

Для діагнозу необхідно виявити такі критерії:

  1. психологічні або вегетативні симптоми повинні бути первинними проявами тривоги, а не вторинними по відношенню до таких симптомів, як маячення чи нав'язливі думки;

  1. тривога повинна обмежуватися певним фобічним об'єктом чи ситуацією

73

Експертний висновок:

F40.2 Тривожно-фобічний розлад, затяжний перебіг у формі стійкої клаустрофобії (або іншої фобії, див. діагностичні критерії) з помірною ухильною (обмежувальною) поведінкою.

Експертний висновок:

F41.1 Стійкий генералізований тривожний розлад з помірною (вираженою) соціальною дезадаптацією, частими декомпенсаціями

Пояснення

Зниження плідності діяльності, яке може бути наслідком існування специфічної фобії, залежить від можливості уникання фобічної ситуації та змісту соціального функціонування. Перебіг розладу переважно без коливань.

Проблема вирішення медико-соціальних питань постає, коли ізольовані фобії ускладнюються, набувають генералізованого характеру та супроводжуються важкою обмежувальною поведінкою. Це веде до порушення здатності до адекватних стосунків з іншими людьми та зниження соціальної адаптації.

Може спостерігатися часткове порушення здатності до трудової діяльності. Так, ухильна поведінка, яка обумовлена страхом висоти або замкнених просторів, заважає професійній діяльності. Пацієнт не може працювати на висоті, або не може працювати водолазом, тому що праця пов'язана із замкненим простором.

Це обумовлює необхідність зміни працевлаштування. На час раціонального працевлаштування може визначатися третя групи інвалідності.

Інші тривожні розлади (F41)

Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривога) (F41.0) Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривога) - повторні напади тяжкої тривоги (паніки), які не обмежуються певною ситуацією або обставинами, внаслідок чого неможливо їх передбачити. Панічний розлад як основний діагноз може бути діагностований тільки за відсутності будь-якого з інших тривожно-фобічних розладів.

Експертні висновки:

F41.0 Стійкий помірно виражений панічний

розлад

(не менш

як 4 атаки за

місяць) з помірною обмежувальною поведінкою,

помірною

соціальною

дезадаптацією

F41.0 Стійкий тяжкий панічний розлад (не

менш як 4 атаки за тиждень) з

вираженою обмежувальною поведінкою

вираженою

соціальною

дезадаптацією (26)

Генералізований тривожний розлад (F41.1)

Генералізований тривожний розлад - хронічний стан, що супроводжується надмірною тривогою і занепокоєністю, не обмежується якимись конкретними обставинами.

74

Пояснення

Розлад перебігає хронічно, в частині випадків - протягом всього життя. Загострення хвороби може спричиняти порушення здатності до контролю за поведінкою і порушення здатності до адекватного спілкування.

Необхідність вирішення питань медико-соціальної експертизи виникає у разі затяжного перебігу захворювання з частими декомпенсаціями та появою коморбідної патології.

Змішаний тривожний і депресивний розлад (F41.2)

Змішаний тривожний і депресивний розлад - це стан, при якому мають місце одночасно як симптоми тривоги, так і симптоми депресії, але жодна з груп не домінує.

Експертний висновок:

F 41.2 Стійкий змішаний тривожний та депресивний розлад з помірною (вираженою) соціальною дезадаптацією

Обсесивно-компульсивний розлад (F42)

Обсесивно - компульсивний розлад - це розлад, що характеризується обсесивними думками або компульсивними діями, які стереотипно повторюються.

Переважно нав'язливі думки або міркування (F42.0)

Переважно нав'язливі думки або міркування (розумова «жуйка») - це розлад, що характеризуються наявністю повторюваних і стійких ідей, думок, різних за змістом, але неприємних для суб'єкта.

Експертний висновок:

F42.0 Стійкий (затяжний) обсесивно-компульсивний розлад переважно у вигляді нав'язливих думок або міркувань з частими декомпенсаціями.

Переважно компульсивні дії (F42.1)

розлади, що рецидивуючою

75


Переважно компульсивні дії (обсесивні ритуали) -характеризуються усвідомленою, стандартизованою та поведінкою, такою як рахунок, перевірка або уникання.

Експертний висновок:

F42.1 Обсесивно-компульсивний розлад, затяжний перебіг переважно у вигляді компульсивних дій (обсесивних ритуалів), помірне (виражене) порушення соціальної адаптації

Експертні висновки:

F43.1 Стійкий помірний (виражений) посттравматичний стресовий розлад зі зниженням соціального функціонування

F43.1 Помірний (виражений) посттравматичний стресовий розлад, хронічний перебіг з частими декомпенсаціями

Змішані обсесивні думки та дії (F42.2)

Змішані обсесивні думки та дії- розлади, що характеризуються як наявністю обсесивного мислення, так і стереотипної компульсивної поведінки (нав'язливими вторинними діями, ритуалами).

Експертний висновок:

F42.2 Змішаний обсесивно-компульсивний розлад, затяжний перебіг з частими (довготривалими) декомпенсаціями.

Дисоціативні (конверсійні) розлади (F44).

Дисоціативні (конверсійні розлади) являють собою групу синдромів, що характеризуються раптовим, тимчасовим порушенням нормально інтегрованих функцій свідомості, усвідомлення істинності свого «его» або моторної поведінки, в результаті чого певна частина цих функцій втрачається.

Далі представлені лише групи розладів, які мають значення для практики медико-соціальної експертизи.

Дисоціативні розлади моторики (F44.4)

Дисоціативні розлади моторики - стани зі втратою спроможності до руху кінцівок чи їх частин або до руху кінцівок із повним чи частковим паралічем, коли рухи слабкі або сповільнені.

Реакція на важкий стрес і порушення адаптації (F43)

Реакція на важкий стрес і порушення адаптації - це розлади, що є прямим наслідком гострого важкого стресу або тривалої психогенної травматизації, що приводять до порушення адаптації і викликають проблеми соціального функціонування.

В практиці МСЕ мають значення лише тривалі за часом розлади, наведені нижче.

Посттравматичний стресовий розлад (F43.1)

Посттравматичний стресовий розлад - розлад, що виникає як відставлена і/або затяжна реакція на стресову подію або ситуацію (короткочасну або затяжну) загрозливого або катастрофічного характеру, що може викликати загальний дистрес майже у будь-якої людини.

Переживання травми стає центральним в житті хворого, змінює стиль його життя та соціальне функціонування, а тому набуває медико-соціального експертного значення. Приєднання коморбідної патології, такої як афективний розлад або залежність від психоактивної речовини, вказує на важкість захворювання та передбачає його поганий прогноз.

Необхідно відзначити, що виявлення, описування та зрештою діагностування розладу ще не стало звичним для вітчизняної психіатрії, тому немає належного досвіду медико-соціальної експертизи цих станів.

Експертні висновки:

F44.4 Дисоціативні розлади моторики у формі

виражених розповсюджених парезів та паралічів (пара-, геміпареза) (уточнити локалізацію), затяжний перебіг (з частими декомпенсаціями)

або у формі стійкої астазії-абазії, затяжний перебіг (з частими декомпенсаціями)

F44.4 Дисоціативні розлади моторики у формі помірного моно-, пара-, геміпареза (уточнити локалізацію), (атаксії, астазії-абазії, тремору, дизартрії та ін.), затяжний перебіг (з частими декомпенсаціями)

Пояснення

Експертні питання слід вирішувати відносно хворих з затяжним перебігом невротичних розладів (що тривають більше 3-5 років) або з формуванням невротичного розвитку, коли невротичні розлади присутні протягом 7 років, відрізняються стабільністю, масивністю, полісиндромністю та наявністю психопатоподібних рис характеру. Лише в поодиноких випадках виникає потреба у проведенні МСЕ з урахуванням особливих соціальних критеріїв.

Перша група інвалідності, як правило, не визначається. Винятком можуть бути лише хворі зі стійким дисоціативним тетрапарезом.

Перед визначенням другої групи потрібне підтвердження наявності симптомів, їх стійкого характеру, враховуючи можливість ситуаційних коливань ступеня їх

77

76

виразності. Виключаючи випадки стійкого довготривалого невротичного розладу, другу групу інвалідності слід визначати на термін активного патогенетичного лікування.

Треба надавати перевагу терміну визначення третьої' групи на час раціонального працевлаштування.

Дисоціативні судоми (псевдонапади) (F44.5.)

Дисоціативні судоми (псевдонапади) - стани, при яких дуже точно імітуються епілептичні напади, але без прикусу язика, важких синців у зв'язку з падіннями та мимовільного сечовипускання, а також відсутня втрата свідомості або мають місце стани ступору чи трансу.

Експертний висновок:

F44.5 Дисоціативні розлади рухів у формі псевдонападів (рідкі, середньої частоти, часті)

Соматоформні розлади (F45).

Соматоформні розлади - це група розладів, що характеризуються повторюваним виникненням фізичних симптомів поряд із постійною вимогою медичних обстежень, недовірою до встановленого діагнозу, пошуками і вимогами виявити те чи інше захворювання (при їх об'єктивній відсутності).

Соматизований розлад (F45.0).

Соматизований розлад - це розлад, головною ознакою якого є наявність множинних та неодноразово виникаючих соматичних симптомів, що видозмінюються часто, мають місце протягом багатьох років і супроводжуються постійною занепокоєністю можливостю захворювання, всупереч негативним результатам медичних обстежень, що підтверджуються, і запевненням лікарів про відсутність фізичної основи для симптоматики.

Експертний висновок:

F45.0 Стійкий соматизований розлад у формі помірних (виражених) серцево-судинних (або інших) симптомів з частими декомпенсаціями.

Пояснення

Часті дисоціативні судоми - 5 та більше нападів на місяць.

Дисоціативна анестезія і втрата чуттєвого сприйняття (F44.6)

Дисоціативна анестезія і втрата чуттєвого сприйняття - розлади, які характеризуються симптомами втрати чи утруднення чуттєвого сприйняття (розлади шкірної чутливості, зору, слуху або нюху), скоріше відбивають уявлення хворого про тілесні функції, ніж відповідають медичним принципам.

Іпохондричний розлад (F45.2)

Іпохондричний розлад - невротичний розлад, при якому основним проявом є надмірна занепокоєність станом власного здоров'я, функціонуванням якогось органа або його дефектом, рідше занепокоєність станом своїх розумових спроможностей, супроводжується тривогою і депресією.

Експертний висновок:

F44.6 Дисоціативний розлад у формі помірної (вираженої або втрати) чуттєвого сприйняття (анестезія, сліпота [амавроз], звуження поля зору, глухота, аносмія), затяжний перебіг

Експертні висновки:

F45.2 Стійкий (затяжний) іпохондричний розлад у формі дисморфофобії (нозофобії)

F45.2 Іпохондричний розлад у формі ...(вказати в якій) за типом невротичного розвитку (помірного або вираженого)

Пояснення

В практиці МСЕ мають значення лише ті дисоціативні розлади, які мають тривалий (4-5 місяців) перебіг, коли є значне порушення здатності до самостійного пересування (сліпота), або значне порушення здатності до спілкування (глухота), і через це порушення здатності до трудової діяльності.

Як і для інших форм невротичних розладів, краще практикувати подовження лікарняного листка за МСЕК.

Соматоформна вегетативна дисфункція (F45.3)

Соматоформна вегетативна дисфункція - це розлад, при якому скарги, які висловлюються хворим, нібито обумовлені фізичним розладом у серцево-судинній, дихальній, шлунково-кишковій і сечостатевій системах, що знаходяться під впливом вегетативної нервової системи, супроводжуються незначним розладом фізіологічних функцій, але не порушують функціонування органа або системи і розвиваються, як правило, на фоні психологічного стресу або проблем, що психологічно пов'язані з розладом.

78

79

Експертні висновки

F45.30 Соматоформна помірна (виражена) дисфункція вегетативної нервової системи серця і серцево-судинної системи, затяжний перебіг.

F45.31 Стійка (затяжна) соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи верхнього відділу шлунково-кишкового тракту.

F45.32 Стійка (затяжна) соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи нижнього відділу шлунково-кишкового тракту.

F45.33 Стійка (затяжна) соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи органів дихання

Соматоформний больовий розлад (F45.4)

Соматоформний больовий розлад - розлад, при якому головною скаргою є постійний, тяжкий, гнітючий біль, який не можна пояснити будь-яким фізіологічним процесом або соматичним захворюванням та який з'являється у зв'язку з емоційним конфліктом, психосоціальними проблемами.

Експертний висновок:

F45.4 Стійкий соматоформний больовий розлад

Неврастенія (F48.0).

Неврастенія - невротичний розлад, що характеризується вегетативними, соматичними та емоційними порушеннями, перебіг яких визначається дратівливою слабкістю, безсонням, підвищеною стомлюваністю, відволіканням уваги, зниженням настрою, постійним невдоволенням собою і оточенням. Може бути наслідком тривалого емоційного стресу, перевтоми.

В експертній практиці можуть мати значення лише поодинокі випадки особливо глибоких або стійких розладів

Експертні висновки:

F48.0 Неврастенія, затяжний перебіг з частими декомпенсаціями F48.0 Помірний (виражений) невротичний розвиток за астенічним типом

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.В який час найбільш часто виникають нічні страхи? 1.321 години до першої години ночі

  1. З 0 до 3 години ночі

  2. З 2 години ночі до 3 ранку

  3. В будь-який час

2. Які твердження не є вірними стосовно агорафобії?

  1. Жінки страждають в 2 рази частіше, ніж чоловіки

  2. Початок після 60 років не є характерним

  3. Часто починається у дитячому віці

3. Типовими невротичними синдромами є всі перераховані, крім:

  1. Обсесивно-фобічного

  2. Синдрому нервової анорексії

  3. Астено-іпохондричного

  4. Психоорганічного

  5. Синдрому невротичної депресії

4. Невротичні фобії характеризуються всім перерахованим, крім:

  1. Складного, психологічно незрозумілого характеру ритуалів

  2. Наявності чіткої фабули

  3. Загострення в специфічних ситуаціях

  4. Вираженого компоненту боротьби мотивів

  5. Афективної насиченості переживань

5. Невротичний астенічний синдром проявляється всім перерахованим, крім:

  1. Дратливої слабкості

  2. Транзиторних легких порушень свідомості

  3. Вегетативних розладів

  4. Сенсомоторних і афективних розладів

  5. Порушень сну

6. Невротична іпохондрія проявляється всім перерахованим, виключаючи:

  1. Надмірну турботу і неспокій про своє здоров'я

  2. Виникнення неприємних відчуттів на основі фізіологічних змін соматичних функцій

  3. Наявність характеру «поробленості» неприємних відчуттів

  4. Емоційно-афективні порушення

  5. Тривожну настороженість

80

81

7. Невротична депресія характеризується всім перерахованим, окрім:

  1. Психогенної зумовленості з відображанням психотравмуючої ситуації у переживаннях

  2. Астенії з емоційною нестійкістю

  3. Втечі "в роботу" з можливістю виконання великого обсягу роботи

  4. Хвилеподібності перебігу

  5. Виражених станів загальмованості, що переважають у ранкові години

8. При невротичній вегетативній дистонії з перевагою тонусу парасимпатичного відділу характерним є:

  1. Зниження частоти пульсу

  2. Зниження артеріального тиску і температури тіла

  3. Підсилення салівації і перистальтики кишечнику

  4. Почервоніння шкіри

  5. Міоз

9. Невротичні вегетативні кризи характеризуються:

  1. Зв'язком з емоційною напругою

  2. Афективною насиченістю

  3. Різноманітною тривалістю, відсутністю стереотипності будови

  4. Стабільним симпато-адреналовим спрямуванням

  5. Стабільним вагоінсулярним спрямуванням

10. Невротичні вагоінсулярні кризи проявляються всім перерахованим, окрім:

  1. Завмирань у ділянці серця, відчуттів перебоїв, тиску в грудній клітині

  2. Стереотипної структури нападу з певною періодичністю

  3. Відчуття нестачі повітря, задухи

  4. Неприємних відчуттів в епігастрії, підсилення перистальтики

  5. Гіперемії шкіряних покровів, пітливості

11. Невротичні порушення сну найбільш часто можуть проявлятися у вигляді:

  1. Порушень засинання

  2. Поверхневого сну з частими пробудженнями

  3. Ранніх ранкових пробуджень з почуттям сонливості

  4. Дисомній

  5. Насиченістю сну сновидіннями

12. Для невротичного головного болю з переважною участю нервово- м'язових порушень характерне все перераховане, крім:

  1. Відчуття зовнішнього тиску, стягування, "каски"

  2. Болісності шкіри голови, відчуття оніміння

  3. Відчуття переливання, ворушіння в голові

  4. Постійності головного болю з періодичним підсиленням

5. Частого поєднання з афективними розладами

13. Для невротичного головного болю характерне все перераховане, крім:

  1. Пульсуючого характеру

  2. Поєднання з вегетативними порушеннями

  3. Зв'язку з емоційними розладами

  4. Виникнення у певний час доби за типом пароксизму

  5. Періодичного підсилення болю

14. Для невротичних порушень серцевої діяльності характерне все перераховане, крім:

  1. Проявів у вигляді кардіалгічного синдрому

  2. Виникнення після фізичного навантаження

  3. Проявів у вигляді порушення серцевого ритму

  4. Частого поєднання з кардіофобією

  5. Терапевтичної резистентності при лікуванні препаратами, що містять нітрогліцерин

15. Для невротичного кардіалгічного синдрому характерне все перераховане, крім:

  1. Появи різкого загруднинного болю з іррадіацією в ліву лопатку при фізичному навантаженні

  2. Різноманітних болісних відчуттів у ділянці серця, частіше з локалізацією на верхівці

  1. Постійних або тривалих болісних відчуттів, що тривають годинами

  2. Безпосереднього зв'язку з емоційною напругою

  3. Відсутності зв'язку з температурним режимом середовища

16. Для невротичного синдрому порушення серцевого ритму характерне все перераховане, крім:

  1. Суб'єктивних відчуттів ударів серця в грудній клітині без істинної тахікардії

  1. Виникнення брадикардії або тахікардії

  1. Можливості підсилення порушень у стані спокою при зосередженні на своїх відчуттях

  1. Виникнення миготливої аритмії

  2. Виникнення екстрасистолії

17. Невротичні порушення дихання виявляються всім перерахованим, крім:

  1. Втрати повноцінності вдиху

  2. Задишки експіраторного характеру

  3. Постійного контролю за диханням на фоні тривоги

  4. Частого поверхневого дихання

  5. Поєднання з порушеннями серцевого ритму

83

18. Невротичний ларингоспазм характеризується всім перерахованим, крім:

  1. Спастичних скорочень м'язів гортані, що перешкоджають вільному проходженню повітря в дихальні шляхи

  2. Гострого початку, нерідко після психотравм

  3. Суб'єктивного відчуття задухи, страху

  4. Повторюваності підчас їжі

  5. Наявності набряку слизової оболонки гортані

19. Невротичні порушення функцій стравоходу проявляються всім перерахованим, крім:

  1. Спазму стравоходу з затримкою харчової маси і неприємним відчуттям за грудниною

  2. Відчуття стискання, чужорідного тіла в стравоході перед прийняттям їжі

  3. Приєднання поліморфних відчуттів у вигляді печії, болю за грудниною тощо

  4. Підсилення порушень при прийомі рідкої їжі

  5. Підсилення порушень при прийомі твердої їжі

20. Невротичні порушення функцій шлунку проявляються всім перерахованим, крім:

  1. Надмірно швидкого насичення під час прийому їжі

  2. Аерофагії і відрижки повітрям

  3. Постійного відчуття стороннього предмета в шлунку

  4. Мимовільного блювання у формі зригувань після їжі

  5. Нудоти, не пов'язаної з прийомом їжі

21. Для невротичної гастралгії характерне все перераховане, виключаючи:

  1. Виникнення неприємних відчуттів в епігастрії

  2. Зв'язок з прийомом їжі

  3. Поліморфність, невизначеність відчуттів

  4. Ятрогенну зумовленість

  5. Роль психогенно-емоційного чинника

22. Для невротичної астенії характерні всі перераховані симптоми, крім:

  1. Дисомнії

  2. Дисмнезії

  3. Гіперестезії

  4. Гетерономної сенестопатії

  5. Вегетативної лабільності

23. Основними проявами типової невротичної депресії є всі перераховані, крім:

1. Моторної загальмованості

  1. Емоційної лабільності

  2. Анозогнозії

  3. Зниженого фону настрою

  4. Психологічної зрозумілості переживань

24. Симпатико-адреналовий криз проявляється всіма симптомами за винятком:

  1. Сухості в роті

  2. Відчуття жару

  3. Відчуття ознобу

  4. Відчуття задухи

  5. Блідості шкірних покровів

25. З перерахованих нижче ознак для синдрому невротичних нав'язливостей найбільш характерною є:

  1. Виникнення поза бажанням хворого - 80%

  2. Наявність критичного ставлення - 80%

  3. Те, що, як правило, нав'язливості не реалізуються, якщо суперечать настановам особистості

  4. Виражена астенізація

  5. Постійна підозрілість

26. Неврастенічний симптомокомплекс розвивається здебільшого за наявності в преморбіді:

  1. Сенситивного радикалу

  2. Експлозивного радикалу

  3. Тривожно-насторожливих рис

  4. Істероїдного радикалу

  5. Шизоїдних рис

27. До нозофобій відносять все перераховане, крім:

  1. Лісофобії

  2. Ерейтрофобії

  3. Канцерофобії

  4. Кардіофобії

28. Що не є характерним для депресивного неврозу?

  1. Зниження настрою

  2. Прагнення до усамітнення

  3. Зниження загальної активності

  4. Психогенія

  5. Психологічна зрозумілість переживань

85

29. Що не є характерним для іпохондричного неврозу?

  1. Первинність надцінних страхів за своє здоров'я

  2. Надмірна стурбованість своїм станом здоров'я

  3. Сомато-вегетативна лабільність

  4. Наявність вторинних сенестопатій

  5. Екзальтація

30. Що не є ознакою неврозів?

  1. Психогенна зумовленість

  2. Відсутність формальних психічних порушень

  3. Критичне ставлення до своїх болісних розладів

  4. Домінування емоційних і сомато-вегетативних розладів

  5. Параноїдна напаштованість

31. Що не є характерним для неврастенії?

  1. Емоційна гіперстенічна слабкість

  2. Підвищена стомлюваність

  3. Зниження дієздатності і продуктивності в умовах психогенії

  4. Підсилення головного болю в психологічно тяжкій ситуації

  5. Ейфорія

32. Для неврозу є характерним:

  1. Початок захворювання в зв'язку з соматичними захворюваннями

  2. Наявність психогенезу

  3. Церебрастенія

  4. Психоорганічний синдром

  5. Слабка реакція особистості на болісний симптом

33. Що є загальним для психогенних захворювань?

  1. Психотравма провокує захворювання

  2. Відсутність деструктивного процесу на органному і клітинному рівні

  3. Короткочасність захворювання

34. Яка найчастіша роль преморбіду (характеру, типу ВИД) при психогенних захворюваннях?

  1. Патогенетична

  2. Провокуюча

  3. Патопластична

35. Яка найчастіша роль вікового чинника при психогенних захворюваннях?

  1. Аутогенетична

  2. Патопластична

  3. Провокуюча

4. Сприяюча (така, що змінює грунт)

36. Вкажіть характерну ознаку іпохондричного неврозу:

  1. Надмірна стурбованість станом свого здоров'я

  2. Напади страху

37. Чи є обсесії, фобії, огудні думки варіантами нав'язливих станів?

  1. Так

  2. Ні

38. Яктація, хайломанія, оніхофагія - часті варіанти патологічних звичних дій?

  1. Так

  2. Ні

39. Яка з ознак не є характерною для патологічних звичних дій?

  1. Фіксація певних дій

  2. Зняття емоційної напруженості

  3. Можливість довільної зупинки рухів

  4. Імпульсивність

40. Домінування емоційних і сомато-вегетативних розладів, психогенна зумовленість, критичне ставлення особистості до своїх хворобливих розладів, відсутність формальних психічних порушень - основні признаки неврозу?

  1. Так

  2. Ні

41. Вкажіть механізм, що не призводить до формування неврозу:

  1. Психогенез

  2. Акцентуації певного типу

  3. Психологічний комплекс переживань

  4. Делінквентне оточення

42. Вкажіть препарат, застосування якого при неврозах недоцільне:

  1. Фенібут

  2. Галоперидол

  3. Феназепам

  4. Препарати валеріани, пустирника

  5. Амітриптилін

43. Вкажіть ознаку, не характерну для невротичних тиків:

  1. Різноманітність автоматизованих елементарних рухів

  2. Початок після інтеркурентного захворювання

  3. Психогенне виникнення

  4. Результат фіксації захисної дії

87

5. Неврастенічний симптомокомплекс

44. Вкажіть ознаку, не характерну для невротичного розладу сну:

  1. Глибокий сон

  2. Тривожний, поверхневий сон

  3. Порушення засинання

  4. Зв'язок змісту сну з пережитим напередодні

  5. Неврастенічний симптомокомплекс

45. Вкажіть недоцільний медично-реабілітаційний захід при лікуванні неврозів:

  1. Родинна психотерапія

  2. Гіпнотерапія

  3. Антиконвульсанти

  4. Транквілізатори-седатики

  5. Фізіотерапія, електросон

46. Вкажіть ознаку, не характерну для неврастенії:

  1. Підвищена стомлюваність

  2. Підсилення головного болю в психологічно тяжкій ситуації

  3. Зниження дієздатності і продуктивності в умовах лсихогенії

  4. Ейфорія

47. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу страху:

  1. Емоційна напруга

  2. Надцінні страхи

  3. Тривожний настрій

  4. Вираженість вегетативних розладів

  5. Ейфорійний відтінок настрою

48. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу нав'язливих станів:

  1. Психогенний початок

  2. Емоційна напруга

  3. Ейфорійний відтінок настрою

  1. Потреба повторювати нав'язливу дію і почуття полегшення після її виконання

  1. Критичне ставлення і боротьба з хворобливими симптомами

49. Вкажіть загальний невроз серед названих нижче:

  1. Енурез

  2. Енкопрез

  3. Невроз нав'язливих станів

  4. Заїкання

  5. Невротична анорексія

50. Вкажіть варіант невротичних розладів серед перерахованих патологічних станів:

  1. Первинний енурез

  2. Неврастенія

  3. Псевдоневрастенічний стан

  4. Церебрастенічний синдром

51. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу:

  1. Наявність психогенезу

  2. Початок в зв'язку з соматичними захворюваннями

  3. Неврастенічний симптомокомплекс

  4. Реакція особистості на болісний симптом

  5. Ускладнення картини хвороби при фіксації на хворобливому симптомі

52. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозоподібного стану, на відміну від неврозу:

  1. Початок в зв'язку з соматичними захворюваннями

  2. Наявність церебрастенічних симптомів

  3. Виражена реакція особистості на свій болісний симптом

  4. Слабка реакція особистості на болісний симптом

  5. Психоорганічний синдром

53. Вкажіть ознаку, що відрізняє невротичний нав'язливий синдром від псевдонав'язливого іншої природи:

  1. Потреба в повторенні при емоційній напрузі

  2. Наявність ознак неврологічної локальності

  3. Автоматизована потреба в повторенні

  4. Наявність критичного відношення до нав'язливого синдрому

54. Почуття, що психотерапевт схожий на когось зі знайомих в минулому, яке виникає під час терапії у пацієнта, має назву:

  1. Раціоналізація

  2. Проекція

  3. Фантазування

  4. Перенос

  5. Ідентифікація

55. Що є недоліком застосування бензодіазепінів:

  1. Більша широта терапевтичної дії

  2. Низька спроможність активації мікросомальних ферментів печінки

  3. Велика тривалість дії

  4. Ризик розвитку залежності

89

56. До денних транквілізаторів з групи бєнзодіазепінових належать:

  1. Діазепам

  2. Гідазепам

  3. Феназепам

  4. Нітразепам (еунактин)

57. Що не є прийомом тренувальної психотерапії:

  1. Імаготерапія

  2. Аутогенне тренування

  3. Емоційно-стресова психотерапія

  4. М'язове розслаблення

  5. Згасання патологічного рефлексу в умовах патогенної ситуації

58. По відношенню до гіпнозу вірні такі твердження:

  1. Усунення симптому може призвести до заміни його іншим симптомом

  2. Слабких, пасивних людей занурити в гіпнотичний стан легше

  3. Гіпноз - одна з форм сну

  1. Психічно здорових занурити в гіпнотичний стан легше, ніж психічно хворих

Вірні відповіді: 1.-1, 2.-3, 3. -4, 4. -1, 5. -2, 6. -З, 7. -5, 8. -1, 9. -З, 10. -2, 11. -1, 12. -З, 13. -4, 14. -2, 15. -1, 16. -4, 17. -2, 18. -5, 19. -4, 20. -З, 21. -2, 22. -2, 23. -З, 24. -2, 25. -З, 26. -1, 27. -2, 28. -2, 29. -5, ЗО. -5, 31. -5, 32. -2, 33. -2, 34. -З, 35. -2, 36. -1, 37. -1, 38. -1, 39. -4, 40. -1, 41. -4, 42. -2, 43. -2, 44. -1, 45. -З, 46. -4, 47. -5, 48. -З, 49. -З, 50. -2, 51. -2, 52. -З, 53. -4, 54. -4, 55. -4, 56. -2, 57. -З, 58. -4.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]