4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти

Особливість управління сучасним навчально-виховним закладом будь-якої форми власності полягає в тому, що воно повинно забезпечити не тільки його успішне функціонування, а й подальший розвиток в умовах оновлення, демократизації суспільства, перехід до нового якісного рівня. Це досягається за рахунок запровадження інноваційних технологій та науково-методичних досягнень в організації навчально-виховного процесу, його методичного забезпечення, формування нового господарського механізму, оновлення функцій управління на засадах педагогічного менеджменту.

Управління традиційними й альтернативними навчальними закладами передбачає упорядкування орга­нізаційних структур, розвиток колегіальних форм взаємодії учасників навчально-виховного процесу, єдність управління та співуправління, раціональний розподіл функціональних обов’язків між членами колективу, активне включення в процес управління вчителів, учнів, батьків, громадськості, формування нових економічних відносин між навчальним закладом і середовищем. Для цього необхідно забезпечити:

- органічне поєднання в управлінні сучасними типами шкіл державних і громадських засад, відмову від заформалізованих управлінських структур і командно-адміністративних методів управління;

- визначення та регулювання механізму формування фінансових ресурсів навчального закладу із врахуванням державних, муніципальних, власних коштів, коштів благодійних організацій та приватних осіб;

- організацію дослідницької, пошукової діяльності колективу на основі наукової організації праці, режиму найбіль­шої сприятливості із врахуванням національних та регіональних особливостей навчального закладу;

- створення відповідної матеріально-технічної бази, нав­чаль­ного дизайну для виховання й навчання дітей, виявлення і розвитку їхніх талантів;

- формування професійно компетентного колективу вчителів, створення умов щодо повнішого розкриття їх педаго­гічних, громадських, людських якостей;

- орієнтацію всіх управлінських функцій та рішень на кінцевий результат, здійснення програмно-цільового підходу в управлінні школами нового типу;

- забезпечення прийому учнів і педагогічних працівників у навчальні заклади на конкурсній основі;

- інтеграцію з науковими центрами та вузами, створення спільної бази та використання педагогічних кадрів для підви­щення наукового рівня викладання, проведення спільних мето­дичних та наукових досліджень;

- входження шкіл нового типу в освітні програми ЮНЕСКО, в національні освітні фонди з метою розширення як методичних, так і науково-педагогічних зв’язків.

Суттєво, що оновлення функцій управління сучасними навчальними закладами системи загальної освіти неможливо без впровадження нових принципів їх економічної діяльності. Обумовлено це тим, що зрушення, які відбуваються в сучасній школі на шляху поступового її переходу в ринкові умови фун­кціонування, зачіпають не лише змістовну сторону навчання, форми і методи організації педагогічного процесу, а й її економічне життя, фінансово-господарську діяльність. Нові умови господарювання передбачають:

- перехід від планування з окремих статей кошторису до нормативного методу;

- поєднання бюджетного фінансування з платними послугами, що надаються закладами освіти;

- перерозподіл і розподіл управлінських функцій між органами управління з посиленням господарської самостійності закладів освіти;

- самостійність трудових колективів у вирішенні питань соціального розвитку і матеріального заохочення;

- взаємозв’язок між результатами роботи колективу і створеними фондами.

Спільним в управлінні закладами приватної власності й закладами освіти державної форми власності є передусім єдине державно-нормативне забезпечення, управлінські функції як етапи управління сучасною школою, державне фінансування на виконання інваріантної частини навчального плану й забезпечення державного освітнього стандарту. Відмінним, проте, є:

- зміст управлінських функцій і шляхів їх реалізації;

- часткова корекція інваріативної частини навчального плану; диференційований зміст його варіативної частини, підпорядкований виконанню замовлення засновників, батьків щодо потреб, інтересів і нахилів учнів;

- реалізація авторської концепції школи; розроблення раціонального режиму діяльності шкільного колективу; створення розгалуженої системи допоміжних служб (психологічна, медична, обслуговуюча, технічна, маркетингова, підприємницька);

- координація взаємодії ради засновників, заступників директора, завідувачів кафедр, голів методичних об’єднань, завідувачів допоміжних структурних підрозділів школи, органів учнівського самоврядування, вчительських та учнівських об’єднань, органів батьківського самоврядування;

- забезпечення динамічності, гнучкості, відкритості системи управління та школи.

Контрольні запитання:

1. Що розуміється під системою загальної освіти?

2. В чому полягають відмінності різних рівнів загальної освіти?

3. Які Ви знаєте державні органи управління загальною освітою?

4. В чому полягає причина створення нових типів шкіл?

5. Проаналізуйте позитивні та негативні аспекти діяльності нових типів шкіл.

6. Що розуміється під управлінням загальною освітою?

7. В чому полягає сутність управління приватним навчально-виховним закладом ?

8. Які фактори обумовлюють оновлення функцій управління сучасним закладом?

9. В чому проявлюється новий господарський механізм управління закладами освіти?