Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Лекція 3 з курсу Освітологія_ для ДОм.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
51.87 Кб
Скачать

2.Сутність поняття «освітологічна підготовка».

Підготовка з освітології реалізуватися на рівні міждисциплінарної магістерської програми, яка, на відміну від традиційних дисциплінарних програм ґрунтується на зв’язках між різними дисциплінами, які, кожна на своєму рівні і згідно з особливостями свого об’єкту, досліджують феномен освіти.

Зміст освітологічної підготовки спрямовано на розгляд сфери освіти як об’єкту наукового дослідження, здобутків і суперечностей у теорії і практиці функціонування сучасних освітніх систем, складових освітологічної підготовки та методології дослідження сфери освіти як цілісного суспільного феномену. Тому в межах навчального курсу з освітології послідовно вивчаються такі навчальні дисципліни: «Вступ до освітології», «Філософія освіти», «Історія освіти», «Освітня політика», «Економіка освіти», «Соціологія освіти», «Культурологія освіти», «Методологія міждисциплінарних досліджень у сфері освітою». Ці дисципліни розкривають взаємозв’язки та взаємовпливи сфери освіти і суміжних сфер життєдіяльності суспільства. При цьому навчальна дисципліна «Вступ до освітології» розкриває загальне уявлення про освітологію. Зокрема, мова йде про динаміку змін у розумінні поняття «освіта», розширення соціального та суспільного контексту цього поняття, а також про ті чинники, які впливають на розвиток сфери освіти та зумовлюють її вплив на поступ сучасної цивілізації освіти й науки, як цивілізації людини нового еволюційного рівня – людини освіченої (educates Homo).

Навчальні дисципліни «Філософія освіти» та «Історія освіти» дають уявлення про розвиток самої ідеї освіти й історичних витоків становлення й розвитку освітньої сфери. Навчальні дисципліни «Освітня політика» і «Економіка освіти» спрямовані на розкриття інноваційних механізмів розвитку сучасної сфери освіти. Навчальні дисципліни «Соціологія освіти» і «Культурологія освіти» розкривають соціокультурні технології створення освітньо-соціально-культурного простору розвитку людини, сутність освіти як складової культури, унікального соціокультурного феномену, взаємозалежність і взаємозумовленість множинності культур і освітніх систем, що їх відображають, взаємовпливи суспільства, культури та освіти.

3.Cкладові освітологічної підготовки

Складовими освітологічної підготовки є:

  • Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; цілі, цінності, ідеали освіти й освіченості; результати освіти та критерії їх оцінки.

  • Історія освіти – займається комплексним вивченням в історичному контексті минувшини освітньої сфери світової цивілізації.

  • Соціологія освіти – розглядається як дисциплінарна сфера соціології, що досліджує соціальні аспекти освіти, закономірності взаємодії освітньої системи як соціального інституту і соціальної організації з суспільством, соціальними групами й особою.

  • Культурологія освіти – науковий напрям, що формується на стику філософії освіти, культурології, культурної психології й інноваційної педагогіки, пояснює весь комплекс культурних проблем освіти та системно інтерпретує освіту як культурний феномен.

  • Економіка освіти – економічна наука, що вивчає економічні відносини у галузі, що створює освітні послуги і задовольняє потреби особистості і суспільства та економічний механізм функціонування системи освіти, її роль у процесі розширеного відтворення та забезпечення суспільного розвитку.

  • Освітня політиказабезпечує розуміння базових принципів та основних напрямів державної політики в галузі освіти; шляхів та методів її модернізації.

  • Управління освітою – забезпечує розуміння базової структури управління освітою, шляхів та методів її модернізації у контексті адміністративної реформи в Україні.

  • Освітнє право це, водночас, комплексна галузь права; нормативно-правовий масив (освітнє законодавство); елемент системи конституційних прав і свобод («право на освіту»); елемент освітніх прав учасників освітніх відносин; навчальна дисципліна; актуальний напрямок теоретико-правових і галузевих юридичних наукових досліджень; елемент системи освіти в цілому.