2.4. Структура курсової роботи

Під час оформлення курсової роботи важливо мати чітке уявлення про кожну її логічну частину: значення плану, вступу, основної частини, висновків, бібліографії та додатків.

Важливим моментом курсової роботи є складання плану. Треба мати на увазі, що без попереднього вивчення теми в цілому важко визначити питання плану, які відображають її зміст. Починати вивчення проблеми потрібно з відповідних розділів навчальних посібників, енциклопедій і монографічної соціально-педагогічної літератури, рекомендованої науковим керівником. Усі питання плану повинні бути чітко й лаконічно сформульовані, мати органічний взаємозв’язок і відображати сутність проблеми.

У вступі необхідно показати актуальність обраної теми, стан її наукової розробки; визначити об’єкт, предмет, мету і завдання курсової роботи; охарактеризувати методи вивчення й вирішення проблеми, з’ясувати її теоретичне та практичне значення.

Побудова основної частини залежить від характеру курсового дослідження: теоретичного або експериментального. У теоретичному дослідженні всі розділи основної частини мають теоретичний характер і присвячені висвітленню окремих аспектів проблеми. У дослідницькій роботі основна частина поділяється на теоретичний і практичний розділи. У теоретичному розкриваються методологічні основи проблеми, висвітлюються основні теоретичні положення, дається аналіз сучасних соціально-педагогічних джерел відповідно до завдань дослідження, а також певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків. Практичний розділ містить характеристику методики дослідження і отриманих під час педагогічної практики результатів проведення експерименту; розробки навчально-методичних матеріалів, практичні рекомендації тощо.

Висновки розміщуються після кожного розділу роботи та зумовлюються її змістом.

У загальних висновках підводять підсумки виконаної роботи відповідно до поставлених завдань і визначають перспективи її подальшої розробки.

Бібліографія включає список використаної літератури (20–25 джерел). На більшість наукових джерел, що представлені в бібліографії, повинні бути посилання в тексті курсової роботи. Вся наукова література подається в алфавітному порядку й має бути оформлена з урахуванням сучасних вимог до бібліографічного опису (додаток 17). У списку наукових джерел повинні переважати актуальні видання.

У додатки виносяться плани роботи соціальних педагогів, методичні розробки, анкети, фотоматеріали тощо.

2.5. Оформлення курсової роботи

Виконане дослідження повинно відповідати певним вимогам, що висуваються до наукових робіт. Обсяг курсової роботи – 25–30 сторінок друкованого тексту. Оформлення курсової роботи розпочинається з титульного аркуша (додаток 2). На початку курсової роботи необхідно залишити два чистих аркуші паперу для рецензії наукового керівника й запису оцінки її захисту.

Оформлення тексту розпочинається з плану, в якому повинні бути відображені основні питання, які розглядаються в курсовій роботі. З лівого боку аркуша проставляються номери розділів і пунктів, а з правого − номери сторінок рукопису, з яких розпочинається виклад. Номери сторінок виставляються після повного завершення роботи над текстом (додаток 3 ).

Рукопис курсової роботи повинен бути надрукованим на одній стороні стандартного аркуша паперу А4 (210^x297) шрифтом Times new Roman через 1,5 інтервал 14 кеглем. Загальні вимоги до оформлення тексту такі: кількість рядків на кожному аркуші не повинна перевищувати 30, а в рядку повинно бути до 70 знаків (із пробілами між словами й розділовими знаками); текст друкується з абзацами 1,25 см; заголовки й підзаголовки відділяються від основного тексту зверху та знизу пробілом у два інтервали й друкуються рядковими літерами. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. Розмір полів на всіх аркушах повинен бути однаковим: зліва – 2,5 см; зверху – 2 см; знизу – 2 см; справа – 1,5 см.

У курсових роботах доцільно використовувати таблиці, графіки, формули, якщо текстовий виклад матеріалу не в змозі більш економно, наочно, виразно й переконливо передати результат експериментальної роботи й висновки, зроблені автором. Щоб таблиці, графіки, схеми виконували свої функції найкращим чином, вони повинні бути правильно оформлені, пронумеровані й мати назву. Графіки повинні бути виконані так, щоб наочно показати ті тенденції та залежності, про які йдеться в тексті роботи. Таблиці й графіки розміщують на тій сторінці, де про них уперше згадується чи в додатку, вказавши в тексті: (див. додаток). Для позначення додатків послідовно використовуються великі літери української абетки, за винятком літер Г,Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б.

У наукових роботах із соціальної педагогіки широко використовуються цитати із соціально-педагогічних творів, державних документів для підтвердження власних положень і висновків. Текст цитати повинен точно відповідати джерелу: не можна виривати слова й речення з контексту. Цитувати треба за першоджерелом і лише в окремих випадках із витягів із творів іншого автора. Якщо речення цитується не повністю, то замість пропущених слів на початку, в середині й у кінці цитати ставиться багатокрапка. Цитати в середині основного тексту беруться в лапки.

У соціально-педагогічних дослідженнях велике місце посідають цифри, факти, документи, які студент використовує для доказів, обґрунтування, аргументації своєї позиції, критики інших точок зору. У всіх випадках необхідно навести джерела використаних відомостей, тому в тексті, де згадуються вказані вище матеріали, ставиться знак посилання.

Бібліографічні посилання ставляться внизу сторінки чи в кінці курсової роботи й повинні бути правильно оформлені (додаток 17). Список використаних джерел друкується так само як і основний текст через 1,5 інтервали.

Якщо бібліографічні посилання подаються в кінці курсової роботи, то в тексті у квадратних дужках ставиться номер, під яким у списку використаних джерел подається назва джерела й номер цитованої сторінки, наприклад − [5, с. 16].

Список використаних джерел у кінці роботи може бути побудований згідно з порядком посилань у тексті чи за алфавітом. У списку використаних джерел указується вся використана література, а не тільки та, що цитується.