Магістерська робота на тему Правове регулювання освітньої діяльності в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..………….3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ………………………………8

1.1. Становлення та розвиток освітньої діяльності

в Україні……………………………………………………………………………………..….8

1.2. Проблема правового регулювання освіти в Україні

на сучасному етапі у різноманітних наукових підходах…………………………..15

1.3. Особливості становлення освітнього права

як нової галузі в системі права України……………………….……………………….24

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ………………………………………………………………30

2.1. Нормативно-правове регулювання освіти в умовах

трансформації освітнього процесу та становлення

інформаційного суспільства………………………………………………………….……30

2.2. Конституційні засади правового регулювання

здобуття освіти та освітньої діяльності…………………………………………………40

2.3. Аналіз нормативно-правової бази сучасного розвитку

системи вищої освіти України в контексті проблеми

інтеграції в європейське і світове співтовариство………………………………...….46

Розділ ііі. Шляхи вдосконалення освітньої

ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ………………………………………………………………………..56

3.1. Основні напрями удосконалення адміністративно-

правового регулювання системи загальної середньої

освіти в Україні…………………………………………………………………….…………56

3.2. Вдосконалення і розвиток правової бази державного

управління вищою освітою……………………………………………………………..….68

Висновки………………………………………………………………………………………….78

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………....82

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………….91

ВСТУП

Актуальність дослідження. Освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

Суспільство і освіта – єдина, взаємопов’язана система. Модернізація освіти – соціально детермінований, керований процес. Його зміст та спрямованість визначається через існуючі в суспільстві політичні механізми взаємодії різноманітних інтересів (класових, корпоративних, професійних тощо), характер їх прояву в освітній політиці, в діяльності її основних суб’єктів, перш за все держави.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються проблеми правового регулювання освітньої діяльності в Україні. Питання управління освітою досліджували В.Андру-щенко, Л. Беззубко, В. Бобров, В. Дзоз, Д. Дзвінчук, О. Жабенко, О.Зайченко, І.Каленюк, В.Козубняк, В.Кремень, В.Лутай, В.Луговий, В.Майборода, О.Мі-наєв, В. Огаренко, С.Ніколаєнко, В.Огнев’юк, Н.Островерхова, Н.Протасова, О.Падалка, Н.Подольчак.

Зважаючи на актуальність проблеми, була обрана тема магістерського дослідження: “Правове регулювання освітньої діяльності в Україні”.

Об’єктом дослідження є процес

Предметом дослідження є особливості

Методи дослідження. У процесі дослідження використані методи наукового пізнання явищ та процесів в освітній сфері, а саме: конкретно-історичний аналіз – для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку ринку освітніх послуг; порівняльний аналіз – при проведенні аналізу наукової літератури українських і зарубіжних учених; метод експертних оцінок – при визначенні впливу держави на ринок освітніх послуг; абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.

Обсяг та структура магістерської роботи. Структура роботи містить вступ, три розділи, вісім підрозділів, загальні висновки, список використаних джерел. Магістерську роботу викладено на 94 сторінках комп’ютерного набору. Список використаних джерел становить 97 найменувань.

Розділ і. Загальна характеристика освітньої діяльності в україні

1.1. Становлення та розвиток освітньої діяльності в Україні

Якість освіти є найважливішим критері­єм роботи освітянського закладу. Прийма­ючи на роботу фахівця, роботодавець пови­нен бути впевнений, що новий працівник підготовлений на належному рівні. Якщо роботодавець матиме претензії до рівня під­готовки фахівця, то може постраждати імідж навчального закладу [4, с.34].

Сьогодні, наприклад, вищі навчальні за­клади країни приймають на навчання 70 % випускників шкіл. За прогнозами європей­ських експертів, для надання якісної освіти Украйні достатньо мати 40-50 вищих на­вчальних закладів, зі статусом автономної діяльності.