-Становлення руху «zeitgeist»-

«Інколи незначні речі змінюють напрям нашого життя, найпростіший подих обставин, випадковий момент, що створює логічний ланцюжок, наче метеорит, який падає на Землю. Життя розхитується і змінює напрям силою випадкового зауваження»⁸⁷⁷

- Брюс Куртеней

Відповідальність

Концепції, наведені в цій книзі, можуть здатися комусь фантастичними, однак правда полягає в тім, що їх реалізація – правильне і неминуче рішення. Усі ми перебуваємо в русі «Духу часу» (англ. «The Zeitgeist Movement») незалежно від того, подобається нам це чи ні.

Щодня ми приймаємо рішення, що якоюсь мірою впливають на соціум і довкілля, а також сприйняття й добробут інших. Не важливо, які у Вас політичні чи релігійні погляди: якщо Ви живете на цій планеті, то впливаєте на неї і культури, що на ній зросли. Це свідчить про Вашу відповідальність. Ви відповідаєте за те, що чините, а отже – за стан середовища свого життя і баланс чи дисбаланс у ньому.

Усі прояви емпатії або байдужості впливають на осіб, на яких вони спрямовані. Через базові еволюційні закони адаптації на основі цих проявів формуються наші очікування і схильності, адже ми тісно пов’язані із середовищем, у якому живемо. Цілком природно, що у ранньому дитинстві ми чутливі найбільше, намагаючись з’ясувати – безпечний цей новий світ для нас чи ні. Таке програмування хоч і починається у ранньому дитинстві, однак триває впродовж усього життя. Його вплив на вищий рівень культурного сприйняття доволі значний.

Маючи справді великі можливості створювати надскладні технології, які здатні раптово трансформувати всю соціальну конструкцію, можна легко забути, що фундаментальною основою людського існування є підпорядкування факторам, які ми ніколи не зуміємо контролювати, отож просто приймаємо їх. Після тисячоліть омани щодо природи нашого існування, упродовж яких ми вигадували складні, однак хибні системи вірувань, намагаючись відгадати цю загадку, нам вдалося відкрити так звані закони природи. Завдяки цьому ми не тільки здобули засоби для винахідництва, але й збагнули те, що насправді не можемо контролювати у багатьох аспектах.

З’ясувалося, нам підвладні лише способи встановлення взаємозв’язків із чинною системою правил, а сама система не зазнає змін. Підпорядкування людства реаліям лежить в основі технічної пропозиції, яку робить рух «Zeitgeist». Ідеться про процес адаптації, оптимізацію існування людини і створення умов для покращення середовища, що допоможе майбутнім поколінням людства уникнути дефіциту ресурсів і втрати стійкості. Насправді людський вид співіснує не тільки із середовищем, але й із низкою інших видів живих істот, для яких також природно відтворюватися у майбутніх поколіннях.

Виникла шкідлива тенденція ідеалізувати й возвеличувати себе. Традиційні релігії, що декларували принципи на кшталт «Людина створена за Божою подобою», сприяли відокремленню людини від природи, буцімто ми ніколи не могли б стати лише частиною довкілля, як і все суще. Видатний астроном Карл Саган влучно прокоментував цю тенденцію у своїй праці «Бліда блакитна точка»:

«Земля – крихітна сцена на широкій арені космосу. Подумайте про безкінечні кривди, які мешканці одного куточка цієї точки чинять мешканцям другого, що майже від них не відрізняються. Як часто між ними виникають непорозуміння, із яким завзяттям вони вбивають одне одного, яка гаряча їхня ненависть! Подумайте про ріки крові, які ллються через генералів та імператорів, щоб ті в ореолі слави й тріумфу змогли стати володарями частини цієї точки на якийсь час.

Наше становище, наше самозвеличування, ілюзія того, що ми маємо якесь привілейоване місце у Всесвіті, – усе це пасує перед точкою блідого світла. Наша планета – лише самотня піщинка у величезній космічній темряві. У цих пітьмі й грандіозній порожнечі немає навіть натяку на те, що звідкілясь прийде допомога, що порятує нас від нас самих»⁸⁷⁸.

Звісно, ніхто не заперечує, що наш спосіб мислення, творення, розв’язання проблем і трансформації світу робить нас унікальними порівняно з іншими живими істотами. Людський організм настільки неймовірний завдяки багатофункціональності й адаптивності, що сучасна наука ще навіть не почала усвідомлювати, як цей надскладний комплекс органів і хімічних процесів може так вправно функціонувати. По суті, наш творчий потенціал настільки потужний, що ми змогли розширити наші розумові здібності для здобуття нових знань, які в іншому випадку були б недоступними. Ось у чому секрет нашої винахідливості.

Комп’ютер, машина, телефон, стіл, ручка та низка інших речей, які ми використовуємо, – не просто втілені у фізичній формі абстракції, а безпосереднє продовження нас самих. Вони удосконалюють дії, які ми виконуємо. Цілком логічно, що з плином часу розв’язання проблем стане значно ефективнішим, відтак соціальні моделі, які ми використовуємо сьогодні, для прийдешнього покоління стануть застарілими. Перехід від ринкової моделі економіки до економіки, що ґрунтується на законах природи та управлінні ресурсами, є виправданим кроком.