Загальний огляд

Економіка є, мабуть, найбільш критичною, актуальною та впливовою соціальною характеристикою, яка взагалі існує. Практично кожен аспект нашого життя, часто без свідомого розпізнавання, має зв’язок на тому чи іншому рівні з історичним розвитком та теперішньою практикою економічної думки, об’єднуючи наші найбільш базові соціальні інститути, основні вірування та цінності. Як факт, сама суть того, як ми, як суспільство, думаємо про стосунки один з одним та про середовище, яке нас підтримує, є, значною мірою прямим наслідком економічні теорії та практики, яку ми увічнюємо. Вдумливий огляд історичних релігійних та моральних філософій, розвитку державності, політичних партій, правових актів та інших соціальних контрактів та вірувань, що становлять дану соціальну систему та її культуру, виявляє, який глибокий вплив економічні припущення мали і продовжують мати у формуванні «духу часу» нашої епохи.

Рабство, класовість, ксенофобія, расизм, сексизм, підкорення і багато інших роз’єднуючих та експлуататорських понять, які все ще є поширеними в культурній історії людини, як виявляється, тою чи іншою мірою вносять раціональне зерно в зародження чи увічнення багатьох загальновизнаних економічних філософій. Історія є доволі зрозумілою щодо того, як соціальні умови створюються панівними на даний період економічними припущеннями і, на жаль, в сучасному світі такому широкому соціологічному розгляду надається мало уваги під час розмірковування про те, чому світ є таким, яким він є, і чому ми мислимо саме таким чином.

У якості відправного моменту, який буде пізніше знову з’являтися в цьому есе, звичайно виступає двоякість, помічена в більшості сучасних економічних думок, де «вільний ринок капіталізму», який означає «вільні» дії незалежних виробників, робітників та торгівців, що, працюючи в сукупності, купують, продають чи наймають¹⁶⁶, часто протиставляється тому, що «держава», яка означає уніфіковану систему делегованої влади, що має повноваження встановлювати законну політику та економічні мандати, може завадити діям «вільного ринку» через своє втручання. Більшість економічних дебатів сьогодні обертається навколо цієї двоякості на тому чи іншому рівні, між принципом необмеженої свободи підприємництва або тими, хто бажає мати повністю нерегульовану ринкову економіку і хто постійно у стані війни з «державниками» та тими, хто думає, що певний вид централізованого державного контролю та прийняття рішень щодо економічного планування і політики є найкращим варіантом.

Рух «Zeitgeist» не стає на бік ні тих, ні інших, навіть якщо у більшості тих, хто чує пропозиції руху «Zeitgeist», жижки тремтять від припущення зв’язку з останнім («етатизмом»)¹⁶⁷.

Так як і в багатьох традиційних системах вірувань, поляризовані погляди та їх захист є загальноприйнятими, а ідея, що немає іншої можливої думки щодо того, як економічна система може розвиватися та керуватися, означає догматично ізолювати себе від багатьох актуальних та постійно виникаючих міркувань.

Наступне коротке трактування стосується історичного розвитку економіки. Ми простежимо загальну історію економічної думки приблизно з XVII століття і далі, висвітлюючи основні фактори впливу, які породили сучасну «капіталістичну систему вільного ринку». І все ж, хоча ця тема буде більше розкрита в Частині ІІІ, тут також згадуватимемо різноманітні перспективи на майбутнє. Ми будемо називати все це «механістичним» оглядом. Механістичний погляд на економічні фактори змушує по-іншому поглянути на причинні, наукові реалії людського існування і середовища нашого перебування та дає змогу будувати модель економічної теорії з погляду стратегічного резону, а не історичної традиції.

Суть полягає в тому, що сучасна економічна думка є насправді зовсім не сучасною, а більшість припущень все ще сприймається як щось «дане», як наприклад «право власності», «гроші», «класовість», теорії «вартості», «капіталу» та інші поняття, які, пройшовши крізь практично всі контекстні історичні дискусії, є насправді застарілими у своїх первісних значеннях. Швидкий розвиток індустріальних, інформаційних на гуманітарних науках, який був переважно проігнорований усталеною економічною традицією, вимагає критичного перегляду та створення нових взаємозв’язків, яких просто не існує в традиційних моделях¹⁶⁸.

Що стосується постійно мутуючих «шкіл» мислення, які привели економічні дебати туди, де вони є зараз, то академічна, часто стереотипна традиціоналізована еволюція усталеної економічної теорії (і практики), як виявляється, має власну розвинену систему вихідних умов, на які постійно посилається¹⁶⁹.

Інакше кажучи, важливість найпоширеніших «мейнстрімових» економічних міркувань, обговорюваних чи визнаних сьогодні, тих міркувань, які найбільше пропагуються в престижних академічних школах та на державних конференціях, як виявляється, насправді походить лише з того факту, що вони розглядалися в якості важливих впродовж тривалого часу. Висловлюючись метафорично, це схоже на те, як ви розглядаєте двигуна автомобіля, припускаючи, що його загальна структура є незмінною, а можливою є лише зміна існуючих компонентів, що суперечить радикальній ідеї перепроектування всієї структури двигуна з нуля, опираючись, можливо, на новій технології та інформації, що більш успішно та ефективно прислужаться його корисності.

«Сучасна» економічна думка та практика є старим двигуном з цілими поколіннями неодмінних «експертів», які працюють над обслуговуванням його старих компонентів, відмовляючись визнати можливість того, що весь двигун є застарілим і, мабуть, занадто шкідливим. Вони продовжують оприлюднювати аргументи, теорії та рівняння, які посилюють фальшиву важливість цього старого двигуна (стара «система вихідних даних»), ігноруючи нові досягнення в науці, технологіях та охороні здоров’я, які суперечать їхньому традиціоналізму. Це нічим не відрізняється від довгої історії інших «усталених» ідей, таких, як огидне рабовласництво, при якому більшість суспільства насправді не ставило під сумнів таку практику, і розглядало цей усталений лад, що існував в прихованому та нав’язаному вигляді, як «природний» для людського існування¹⁷⁰.