Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
The_Zeitgeist_Movement_Defined_edit IP-А5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.64 Mб
Скачать

Розрахунки проекту

Узагальнюючи все вищесказане, на основі загального короткого огляду нижче ми зобразимо лінійний процес. Для кращого розуміння при потребі вдаватимемося до повторень. Якщо ми хочемо розглянути проект у міру сил максимально масштабно, зважаючи на індустріальний розвиток, то неминуче матимемо справу з чотирма функціями (процесами), кожна з яких стосується чотирьох базових лінійних етапів, які включають проектування, виробництво, розподіл і переробку. Знову ж таки, кожен із цих процесів безпосередньо пов’язаний із системою глобального управління ресурсами, яка надає зворотний зв’язок у формі величин, що допомагає регулятивному апарату забезпечувати ефективність і стійкість.

Тут застосована така теорема (зображення 1).

Усі продукти мають бути адаптованими до:

1) оптимізованої ефективності проекту;

2) оптимізованої ефективності виробництва;

3) оптимізованої ефективності розподілу;

4) оптимізованої ефективності переробки.

 

Зображення 1. (повторення)

 

1) Оптимізована ефективність проекту.

Проект продукту має відповідати або бути адаптований до критеріїв, які встановлюються:

[Поточними стандартами ефективності]

[Поточні стандарти ефективності] мають п’ять підпроцесів оцінки, як уже зазначалося раніше:

[Термін служби] = 

[Адаптивність] = 

[Стандартизація] = 

[Сприятливість до переробки] = 

[Сприятливість для автоматизації праці] =

Будь ласка, зверніть увагу, що образно також можна ділити кожен із цих підпроцесів і логічних асоціацій на щоразу менші елементи. Утім, як ми вже зазначали, такий вираз є «вищою» ланкою, на якій базуються інші підпроцеси. Знову ж таки, обсяг цього тексту не дозволяє розглянути всі атрибути робочого алгоритму. Також не йдеться про те, що вказані тут параметри є повними чи остаточними.

2) Оптимізована ефективність виробництва.

Ці фільтраційні параметри можуть змінюватися залежно від характеру потужностей і того, скільки машинних варіацій (фіксована автоматизація проти гнучкої автоматизації)796 знадобиться у виробництві в конкретний момент. Задля кращого розуміння ми розрізнятимемо два типи потужностей: один для товарів, на які попит високий (або які виробляються масово), а другий ‒ для товарів, на які попит низький, дрібносерійних товарів чи товарів, виготовлених на замовлення.

Зображення 7. Поділ за низьким та високим попитом. Застосування процесу класового визначення

Усе дуже просто: здійснюється класове визначення, яке ділить цільові потужності за показником , базуючись на характері вимог до виробництва. Мета задоволення «високого попиту» передбачає застосування фіксованої автоматизації , що означає: неваріативні виробничі методи є ідеальними для високого попиту й масового виробництва. Коли метою є задоволення «низького попиту», вдаються до гнучкої автоматизації , яка може виробляти більшу варіативність речей, але зазвичай меншими партіями.

Ця схема передбачає необхідність лише двох типів потужностей. Насправді може існувати значно більше типів потужностей, базуючись на факторах виробництва, створюючи таким чином більше умов для поділу. Утім, якщо брати до уваги правила проектування, із плином часу не має бути багато варіацій, оскільки мета полягає у перманентних зменшуванні й спрощуванні.

Зображення процесу в лінійній формі (зображення 7).

Усі проекти продуктів фільтруються через процес [визначення класу попиту]. Процес [визначення класу попиту] здійснює фільтрацію на основі набору стандартів для [низького попиту] або [високого попиту]. Усі проекти продуктів [низького споживчого попиту] мають створюватися через процес [гнучкої автоматизації]. Усі проекти продуктів [високого споживчого попиту] слід створювати через процес [фіксованої автоматизації]. Також виробництво і проектів продуктів [із низьким споживчим попитом], і проектів продуктів [із високим споживчим попитом] розміщуватиметься регіонально відповідно до [стратегії близькості] виробничих потужностей.

 

3) Оптимізована ефективність розподілу

Оскільки процес 2 завершений, проект товару стає «продуктом» і проходить через фільтр [оптимізованої ефективності розподілу]. Коротко кажучи, усі продукти розміщуються згідно з попереднього [визначення класу попиту]. Продукти [низького споживчого попиту] потрапляють у процес [прямого розподілу]. Продукція [високого споживчого попиту] – у процесі [масового розподілу], що, цілком імовірно, передбачає потрапляння в бібліотеки, як уже згадувалися раніше. І продукти [низького споживчого попиту], і продукти [високого споживчого попиту] розміщуватимуться регіонально згідно зі [стратегією близькості], про що також уже йшлося.

 

Зображення 8. Зображення схем розподілу

A (ліворуч) – прямий розподіл – у випадку низького попиту,

B (праворуч) – масовий розподіл – у випадку високого попиту

 

У випадку [низького споживчого попиту]

схема розподілу є прямою (зображення 8а). У цьому випадку продукт потрапляє безпосередньо до споживача без залучення мережі посередників.

У випадку [високого споживчого попиту]

схема розподілу є масовою (зображення 8b). У цьому випадку збут продукції відбувається через посередницькі потужності, як-от бібліотеки , куди залучають потенційних споживачів .

Так само, як і в контексті ефективності виробництва, у випадку «ефективності розподілу» для продуктів, що мають низький чи високий попит, процеси розподілу будуть оптимізовані в плані відстані до наявних потужностей. У цьому випадку потужностями є місця регіонального розподілу (бібліотеки), які базуються на рівні попиту в конкретному регіоні (тобто стратегії близькості ).

 

4) Оптимізована ефективність переробки

Після розподілу продукт розпочинає свій життєвий цикл. Як тільки його життєвий цикл закінчується, продукт стає «недійсним» і переходить до процесу №4, або фільтру [оптимізованої ефективності переробки]. Коротко кажучи, усі недійсні продукти узгоджуватимуться з поточним [регенеративним протоколом]  . Цей протокол містить стандарти, які сьогодні використовують для забезпечення оптимізованого повторного використання або повторної інкорпорації будь-яких товару чи його компонента. Зазвичай підпроцеси у цьому випадку масштабні й складні, а роль інженерів полягає в тому, щоб із урахуванням фізичних законів якнайкраще зрозуміти, які саме параметри слід задати.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]