Індустріальна мережа
Індустріальна мережа стосується основної мережі фізичних виробничих потужностей, що напряму пов’язані із системою проектування та базою даних, які ми розглядали вище. Система поєднує сервери, виробничі потужності, потужності розподілу й потужності переробки (зображення 5).
Зображення 5. Допоміжне візуальне зображення індустріальної мережі
Сервери проектування
Ці комп’ютерні сервери забезпечують використання дизайнерської бази даних проектантами і споживачами, водночас постійно оновлюючись відповідними фізичними даними для того, щоб стабілізувати й оптимізувати процес створення продукту.
Як ми вже зазначали, ІСП (або інтерфейс співробітницького проектування) ‒ це програма з відкритим вихідним кодом, яка полегшує колективне проектування за допомогою ЕОМ, пропускаючи кожен крок через фільтри ефективності й стійкості (див. зображення 4), що забезпечують оптимізоване проектування. Ці проекти тестуються у реальному часі в цифровій формі, і в більшості випадків товар існуватиме в будь-якому стані в режимі он-лайн, щоб інші за потреби могли його отримати або скористатися ним як базовою моделлю для втілення нових ідей.
Виробничі потужності
Ці структури полегшують реалізацію конкретного проекту. Вони еволюціонуватимуть як автоматизовані фабрики, що можуть виробляти все більше й більше зі щоразу меншої кількості вихідних матеріалів та меншою машинною конфігурацією. Знову ж таки, якщо буде зацікавленість у свідомому подоланні непотрібної складності проекту, то ми можемо збільшити ефективність, постійно зменшуючи екологічні наслідки виробництва й кількість ресурсів, необхідних для виконання завдання, водночас максимізуючи потенціал створення достатку.
Кількість виробничих потужностей, гомогенних чи гетерогенних, стратегічно розподілятимуть на основі топографічних відомостей, ґрунтуючись на статистичному аналізі населення, нічим не відрізняючись від того, як сьогодні продуктові магазини намагаються скоротити шлях до потенційних покупців. У цьому й полягає «стратегія близькості», яку ми ще розглянемо докладніше в цьому есе.
Потужності розподілу
Розподіл можна здійснити безпосередньо з виробничих потужностей, зазвичай у випадку виготовлення товару на замовлення чи одноразового виробництва продукції для звичайного використання, або надіслати до пункту розподілу (сховище) для публічного доступу, ґрунтуючись на інтересах регіонального попиту.
Деякі товари більше підходитимуть для задоволення незначного попиту в умовах виробництва на замовлення, а деякі ні. Їжа ‒ найкращий приклад товару, на який завше буде великий попит, тоді як персонально виготовлений предмет інтер’єру надходив би прямо з виробничих потужностей після його створення.
Варто ще раз наголосити: незалежно від того, потрапить товар до сховища чи буде надісланий замовнику, усе відбувається в межах «системи доступу». Інакше кажучи, власник товару, виготовленого для масового використання або на замовлення, будь-коли може повернути річ для переробки чи повторного зберігання.