1A) Оптимізована тривалість строку служби:

Оптимізована тривалість строку служби просто означає, що будь-який товар, котрий виготовляється, проектується з таким наміром, щоби він мав якомога довший термін служби, у найбільш стратегічний спосіб, який є можливим. Поняття стратегічності тут є дуже вагоме, адже тут не йдеться про те, що, наприклад, всі комп’ютерні корпуси мають бути зроблені з титану просто тому, що він є дуже міцним. Знову ж таки, це є синергічною калькуляцією проекту, коли поняття «найкращого» матеріалу для певного призначення завжди співвідноситься з паралельними виробничими потребами, які також можуть вимагати такий тип матеріалів. Тому, рішення щодо використання спеціального матеріалу має розглядатися не лише у розрізі його використання для виготовлення спеціального товару, але також має відбуватися його порівняння з потребами інших типів виробництва, які вимагають такої ж ефективності. Не існує нічого за межами цього системно-центричного порівняння. Всі виробничі рішення приймаються з урахуванням значень систем вищого рівня.

Такий інтерес у створенні «стратегічно найкращого» є дуже важливим для людської стійкості, особливо, коли повідомляється, що через таку неефективність ми використовуємо сьогодні наші природні ресурси швидше, ніж планета їх генерує⁷⁸⁷. Сучасна культура «рекламних оголошень» не лише керується гедоністичною недалекоглядною системою цінностей, яка нав’язується сучасною рекламою та поточними мірками «багатства» і «успіху», вона також є необхідною для підтримки системи оплачуваної праці, центральної частини, яка підтримує ринкову економіку в робочому стані.

 

1B) Оптимізована адаптивність:

Оптимізована адаптивність – це насправді підскладова «Оптимізованої ефективності» в контексті інженерного проектування. Сьогодні технологічний прогрес, починаючи від автомобілів і до мобільних телефонів, продовжує стрімко зростати посилюючи ефективність. Проте, навіть з таким стрімким темпом змін, інші атрибути вищого порядку залишаються такими самими, відносно більшого періоду, як показують історичні тенденції. Інакше кажучи, різні компоненти виробництва мають різний темп змін, а це означає, що на основі тенденційного аналізу можна прогнозувати систему «адаптивності» та активного «оновлення», задля впровадження її у теперішній дизайн настільки, наскільки це є можливим.

Прикладом може бути темп змін чіпу процесора комп’ютерної системи (CPU). Прогрес потужності чіпа прискорюється стрімкими темпами завдяки закону Мура. Як результат, багато програмних додатків, які були удосконалені для того, щоби працювати на цих нових швидкостях, що стали можливими, не будуть працювати на комп’ютерній системі зі старими чипами. Зазвичай це примушує користувача купувати нову комп’ютерну систему, навіть, якщо єдиною справжньою проблемою є центральний процесор (CPU), а не вся система. Тут можуть вступати в дію інші фактори, наприклад, системна сумісність з новим чіпом.

Такий тип адаптивності є сьогодні дуже важливим на всіх рівнях, що приводить нас до наступного економічного компоненту – «універсальної стандартизації».