- •Рух «Дух часу» -передмова-
- •Походження назви
- •Структура документа
- •Організм знань
- •Загальні соціальні мережі
- •Частина I: вступ - огляд -
- •Фокусування
- •Природнича/ресурсно-орієнтована економіка
- •Хід думок
- •Упередження щодо науки
- •Поява традицій
- •-Науковий світогляд-
- •Симбіоз
- •Стійкі вірування
- •-Пошук рішення-
- •Потенціал та рішення
- •Першочергове призначення та першопричини
- •Наші технічні реалії
- •-Логіка проти психології-
- •Розумовий замок
- •Омана «першого погляду»
- •Логічна пастка «опудало»
- •-Стан об’єднання людства-
- •Штучний поділ
- •Цінності
- •Витоки і вплив
- •Справжній «егоїзм»
- •-Останній аргумент: природа людини-
- •Єдиний аргумент, що залишається
- •Нелогічний зв’язок?
- •Зміна умов
- •Частина II: соціальна патологія
- •Економічний фактор
- •Фізіологічне здоров’я
- •Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання
- •Фактор стресу
- •Психологічне здоров’я
- •Вивчення ситуації: поведінкове насильство
- •На закінчення
- •-Історія економіки-
- •Загальний огляд
- •Основні теми
- •Занепад ринкового капіталізму
- •Визначення капіталізму
- •Локк: Еволюція «права власності»
- •Адам Сміт
- •Мальтус і Рікардо
- •Теорії вартості та поведінки
- •Розквіт «соціалістів»
- •На закінчення. Капіталізм як «соціальна патологія»
- •-Ринкова ефективність проти технічної ефективності-
- •Загальний огляд
- •Циклічне споживання та економічне зростання
- •Непотрібна застарілість: конкурентна та запланована
- •Власність проти доступу
- •Конкуренція проти співпраці
- •Праця задля прибутку
- •Дефіцит проти достатку
- •Висновок
- •- Розлад системи цінностей -
- •Розумові гени
- •Розлад системи цінностей
- •Характеристика патології
- •Параліч самозбереження
- •Конкуренція, експлуатація та класова війна
- •Успіх та статус
- •Ідеологічна поляризація та звинувачення
- •Індивідуальність та свобода
- •«Маркетизація» життя
- •-Структурний класизм, держава та війна-
- •Загальний огляд
- •Імперська війна: становлення держави
- •Імперська війна: ілюзії
- •Імперська війна: джерело
- •Класова війна: характерна психологія
- •Класова війна: структурні механізми
- •На завершення
- •Частина III: новий хід думок - вступ до стійкого мислення -
- •Соціально-економічний спектр
- •Ефемеризація
- •Системні обмеження
- •- Постдефіцитні тенденції, продуктивність та ефективність -
- •Оцінка дизайну
- •Ефективність дизайну
- •Устояні та потенційні тенденції
- •Постдефіцитний світогляд
- •Продуктивна здатність
- •Зміна цінностей
- •Підсилювачі ефективності
- •Зміна правил гри
- •Оцінка сировинних ресурсів
- •Технокапіталістична апологетика
- •- Справжні економічні фактори -
- •Загальний огляд
- •Загальна теорія систем
- •Соціальні цілі
- •Макроекономічні фактори:
- •3B1) Розміщення потужностей:
- •3B2) Метод доступу:
- •3B3) Відстеження / зворотний зв’язок:
- •Мікроекономічні фактори:
- •1A) Оптимізована тривалість строку служби:
- •1B) Оптимізована адаптивність:
- •1C) Універсальна стандартизація:
- •1D) Інтегровані протоколи переробки:
- •1E) Сприятливість для автоматизації:
- •Висновок
- •-Індустріальне управління-
- •Політичне управління проти технічного
- •Визначення «економічної моделі»
- •Цілі, міфи та загальний огляд
- •Структура й процеси
- •Інтерфейс співробітницького проектування (ісп)
- •Оптимізовані стандарти ефективності
- •Індустріальна мережа
- •Сервери проектування
- •Виробничі потужності
- •Потужності розподілу
- •Потужності переробки
- •Глобальні ресурси й система управління
- •Управління ресурсами, зворотний зв’язок і величини
- •Розрахунки проекту
- •Внутрішня економіка
- •Парадокс децентралізації
- •- Стиль життя, свобода і людський фактор -
- •Що таке щастя?
- •Поєднання суспільства й індивідуальності
- •Людський фактор і права доступу
- •Стиль життя
- •Частина IV: рух «zeitgeist» - соціальна дестабілізація та перехід -
- •Тенденції
- •Населення та ресурси
- •Ідеальний шторм
- •Фатальний стимул: ділова хватка
- •Перехід
- •Сценарій перший: демонтаж системи
- •Сценарій другий: реальний світ
- •Перехід для окремих країн
- •-Становлення руху «zeitgeist»-
- •Відповідальність
- •Ролі та проекти
- •Відділи та заходи
- •Формулювання місії
Симбіоз
Другий аспект, що переконливо демонструє важливість впровадження наукового світогляду, стосується симбіотичної природи речей. Хоча в широкому масштабі більшість поки що сприймає цей момент з великим скепсисом, однак його розуміння глибоко розкриває те, як ми мислимо про наш світ, наші вірування, нашу поведінку і нас самих.
Термін «симбіотичний» зазвичай використовують у контексті взаємозалежних зв’язків між біологічними видами33. Поза тим, контекст, який ми застосовуємо тут, ширший, ніж згадані взаємозалежні зв’язки. У той час, як підсвідомий образ цього природного феномена може набувати вигляду, скажімо, «дерева», яке, як нібито незалежна сутність, може оманливо здаватися самозабезпеченим у своїй ізольованості, правда полягає в тому, що життя дерева повністю залежить від «зовнішніх» сил, що впливають на нього сил протягом усього його існування34. Вода, сонячне світло, поживні речовини та інші необхідні «зовнішні» атрибути, які полегшують розвиток дерева, є прикладом симбіотичного або синергетичного зв’язку. Таким чином спектр цього симбіозу стає для нас очевидністю, якої ми не могли знати в минулому. Здається, що більше ми дізнаємося про динаміку нашого всесвіту, то більш незмінною є його взаємозалежність.
Найкращою концепцією, яка містить це поняття, є концепція «системи»35. Термін «дерево» насправді є уособленням систем такого типу. «Коріння», «стовбур», «гілки», «листочки» та інші атрибути такого дерева можна назвати «підсистемами». Поза тим, саме «дерево» – це також підсистема, наприклад, «лісу», який, своєю чергою, є підсистемою іншого, більшого явища, що його оточує, – «екосистеми».
Такі відмінності можуть здаватися банальними, але фактом є те, що великою помилкою людського пізнання є брак уваги до спектру «земної системи» та до відповідної ролі, яку в ній відіграє кожна підсистема.
Для опису всіх систем (малих чи відносно великих) ми можемо застосовувати термін «категоріальна система»36, скільки мовні відмінності такого типу є довільними.
Розглянуті тут системи та слова, які їх стосуються, застосовані лише для зручностей людських комунікацій. Фактом залишається те, що насправді існує лише одна можлива система, організована за законами природи, посилатися на яку було б доречно. Оскільки всі системи, які ми сьогодні розрізняємо та розподіляємо за категоріями, можуть існувати лише як підсистеми.
Ми просто не можемо ніде знайти по-справжньому закриту систему. Навіть «земна система», тобто планета Земля, що пливе крізь порожнечу космосу і здається нам автономною, цілком залежить від Сонця, Місяця і, як і все решту, від багатьох інших симбіотичних/синергічних факторів, які нам ще потрібно зрозуміти для визначення її характеристик.
Іншими словами, коли ми розглядаємо взаємодію, що пов’язує разом ці категоріальні системи, то всюди знаходимо взаємний зв’язок. На соціальному рівні таке розуміння системної взаємодії лежить в основі найбільш життєдайної перспективи для справжньої стійкості людства37.
Людська істота схожа на дерево або на Землю, яка (знову ж таки інтуїтивно) здається автономною. Але без, наприклад, кисню для дихання, жоден із нас не виживе. Це означає, що людська система потребує взаємодії з атмосферною системою, а відтак – із системою виробництва кисню. А отже процес фотосинтезу визначає рівень атмосферного кисню, яким ми дихаємо. В наших інтересах розуміти те, що впливає на цю особливу систему, і працювати над гармонізацією наших соціальних практик у відповідності до цього розуміння.
Спостерігаючи, скажімо, забруднення океанів або швидке вирубування лісів, ми часто забуваємо, наскільки важливий для цілісності людської системи такий феномен.
Насправді є безліч прикладів порушень у навколишньому середовищі, до яких причетний наш вид через урізане усвідомлення цього симбіотичного причинного зв’язку та ефекту, який пов’язує всі відомі категоріальні системи. Порушення набули масштабів, які вже найближчим часом можуть призвести до кризи. Помилка невизнання цієї пов’язаності на будь-якому рівні – фундаментальна проблема. Тож як тільки цей принцип систем, що взаємодіють, стане повністю зрозумілим, багато з найвідоміших на сьогодні практик здадуться нам недоречними і небезпечними для майбутнього.
