- Справжні економічні фактори -

«За останні 100 років світ змінився набагато більше, ніж за будь-яке інше століття. Причина цьому є не політичною чи економічною, а технологічною – технології, які випливають безпосередньо з прогресу в базовій науці»⁷⁵¹

- Стівен Гокінг

Загальний огляд

У Греції економіка означала управління домашнім господарством⁷⁵². Визначальним якісним атрибутом економіки є рівень її «ефективності». На противагу практикам «ринкової ефективності», яка поширена сьогодні, ця форма ефективності пов’язана з фізичними системами – а не із взаємодією «грошей», «ринку» та іншими сумнівними культурними вигадками⁷⁵³.

У цьому процесі фізичної еволюції ми неодмінно приходимо до набору взаємопов’язаних компонентів, які відповідно називаються економічними факторами. Ці компоненти, на відміну від більшості фінансових теорій, які існують в сучасному світі сьогодні, не мають нічого спільного з актом торгівлі. Радше вони включають як фактори справжні технічні процеси, отже, й тенденції, потенціали та вимоги до виміру, які є необхідними для оптимізованої системної організації протоколів індустріального видобутку, виготовлення, розподілу, проектування, переробки і т. д.

Проте, заради кращого розуміння варто зазначити, що навіть коли цей тип економічного мислення є сильним відступом від традиційних економічних теорій, які основуються на грошах і які ми переживаємо сьогодні, в цьому есе ми все ж будемо розглядати ці компоненти економіки, основаної на ресурсах, в контексті традиційних «мікроекономічних» та «макроекономічних» категоріальних відмінностей так, як це робиться в загальноприйнятих підручниках з грошової економіки.

Макроекономічні компоненти пов’язані зі взаємозв’язками фізичної системи найвищого рівня, які ми можемо осягнути. Мікроекономічні компоненти ж – із певними специфічним галузями промисловості або секторами, які зазвичай стосуються виробництва єдиного продукту, регіональним розподілом та специфічними регенеративними аспектами. В більш широкому сенсі на рівні системи, макроекономічні компоненти також, як правило, керують логікою, пов’язаною з мікроекономічними аспектами. Наприклад, макроекономічний атрибут глобального управління ресурсами має універсальне відношення до відповідного розвитку мікроекономічної діяльності, наприклад, як до ефективності проектування продукту (яка неодмінно використовує такі глобальні ресурси).

Однак розгляньмо систему і те, чим насправді є наші соціальні цілі.

Загальна теорія систем

Загальна теорія систем – це ідея, яка ймовірно стала найбільш відомою завдяки біологу Людвігу фон Берталанфі. Він зазначав: «…існують моделі, принципи та закони, які застосовують узагальнені системи або їх підкласи, незалежно від їхнього особливого типу, природи їхніх складових елементів, та їхніх взаємозв’язків або «сил» між ними. Видається законним задатися питанням щодо теорії, яка стосується не систем більш менш спеціальних типів, а універсальних принципів, які застосовуються до систем взагалі»⁷⁵⁴. Протягом багатьох років науковці теорії систем значно сприяли інтелектуальній складності та детальній розробці, та базове розуміння є радше простим та інтуїтивно легким для сприйняття.

Людське тіло, наприклад, складається з різноманітних системних взаємозв’язків, які за своєю властивістю не лише регулюють специфічні процеси задля певних цілей (такі наприклад як серце та його роль у циркуляції крові), ці системи так само завжди мають менший та більший рівень взаємозв’язків. У випадку із серцем, кров, яку воно циркулює, має свій власний набір визначених хімічних властивостей та системної поведінки (системні взаємозв’язки нижчого рівня) тоді, як сама кров є також складовою частиною всіх людських органів (системні взаємозв’язки вищого рівня), а отже пов’язана, наприклад, з легенями, які сприяють розподіленню кисню по всьому кровотоку.

Розширюючи цей приклад до вищого рівня взаємозв’язків, можна сказати, що ця система людини пов’язана з екологічною системою⁷⁵⁵, яка неодмінно має прямий взаємозв’язок зі здоров’ям. Погані індустріальні методи, які існують в межах екологічної системи, можуть, наприклад, становити забруднення повітря, що спричиняє шкідливі умови. Звісно, системні взаємозв’язки з людським здоров’ям є не лише «фізичними» в традиційному сенсі цього слова, вони є також психологічними та соціальними в своїй причинності. Наука прийшла до кращого розуміння того, як через генетичний вплив та вплив навколишнього середовища, що включають в себе контекст систем вищого рівня, формується людське виховання та схильності поведінки. Наприклад, як зазначалося в попередніх есе, проблеми залежності – наркоманія або алкоголізм, можуть бути часто пов’язаними зі стресом у ранніх періодах життя та емоційними втратами⁷⁵⁶. Насправді, самим базисом для розуміння охорони здоров’я, без виключення, є розуміння системності. Відтепер, поєднання всіх систем є тим, що можна назвати «узагальненими керуючими принципами». В науковій термінології, «узагальнений» принцип або теорія – це фундаментальна характеристика або припущення, яке керує всією системою. Примітно, що постійним пошуком у сучасній науці є дослідження універсальних керуючих принципів, які застосовуються до всіх відомих систем у всесвіті, як було виражено у попередній цитаті Людвига фон Берталанфі.

Тоді, як існує велика кількість теоретичних дебатів щодо комплексної поведінки певних систем (де виникають сутички між точками зору, наприклад, «класичної механіки» та «квантової механіки»), розуміння, яке стосується ефективної економічної організації – системної конструкції призначеної для оптимізації людського добробуту та довготермінової екологічної та соціальної стійкості – не повинно втрачатися в такій абстракції. Таким чином, економічні взаємозв’язки, представлені в цьому есе, справедливо є очевидними та легкими для їх перевірки на дійсність.

Зауважимо, що коли системний світогляд насправді усвідомлюється у своєму глибокому розгалуженні незмінної взаємопов’язаності, отже, й взаємозалежності та взаємовідповідальності буквально всього відомого у всесвіті, традиційні культурні поняття, основані на соціальному поділі людей – такі, як релігійна вірність, расова належність, класовість, національні країни, патріотизм та інші прояви породжені світом, який в минулому ймовірно був необізнаним про такі реалії – не можуть створювати нічого іншого, крім збентеження, поганого пристосування та конфліктів у довгостроковій перспективі.

Усвідомлення та намагання мислити в контексті взаємопов’язаних систем має вирішальне значення для інтелектуального розвитку, так само як і створення освітнього імперативу для людей, щоб також вчитися більше як «універсалами», що є протилежним до жорсткого поняття «спеціалістів», яке є поточною моделлю завдяки структурі нашої традиційної ролі праці. На жаль, наша система освіти була сформована та структурована не для того, щоб створити усебічне розуміння світу, радше аби спрямувати фокус на ізольовану та вузьку спеціальність, яка, зрештою, зменшує розуміння системи⁷⁵⁷.

Отже, повертаючись до конкретного контексту створення економічної моделі, така доречність системи природно створює, по суті, «самогенеруючу» причинність, яка значно зменшує суб’єктивність. Коли ми встановлюємо взаємозв’язок між поточним розумінням людської системи та екологічною системою, ми отримуємо процес об’єктивного припущення що стосується того, що є можливим та стійким, як в загальній структурі індустріальних процесів, так і в структурі цінностей самого суспільства.

В кінцевому підсумку, як тільки ця реалія усвідомлюється, знаючи, що ми можемо ніколи так і не досягнути абсолютного розуміння повної, універсальної керуючої системи, нашою задачею стає виведення економічної моделі, яка найкращим чином накладається на такі відомі нам властивості та взаємозв’язки фізичного світу, адаптуючись та пристосовуючись настільки ефективно, наскільки це можливо, в той час як нова зворотна реакція (інформація) буде продовжувати підтверджувати її дійсність. Інакше кажучи, створення економічної моделі є насправді процесом структурного упорядкування з наявною екологічною системою, яка вже є на планеті Земля. Рівень, до якого ми можемо цього досягнути, визначає наш успіх.