«Маркетизація» життя

В якості заключної ноти цього есе варто сказати, що тенденція маркетизації, яка постійно посилюється, глибоко спотворила цінності цього світу. Оскільки «свобода» традиційно асоціювалася з «демократією», а демократія, своєю чергою, в економічному сенсі асоціювалася з можливістю купувати та продавати, то почало відбуватися переведення в розряд товарів майже всього, про що тільки можна подумати.

Традиційні цінності та риторика попередніх поколінь часто розглядали використання грошей таким чином, нібито це було якоюсь «холодною» необхідністю, а певні елементи нашого життя вважалися «священними» і не призначалися для продажу. Наприклад, акти проституції, в яких люди продають свою інтимність заради грошей, були ситуацією, де культурні цінності зазвичай виявлялися відчуженими. В більшості країн світу цей акт залишався нелегальним, навіть якщо існувало певне юридичне виправдання легальності самих занять сексом. Він став осудженим лише тоді, коли в дію вступив елемент купівлі.

Однак таку культурно увіковічену святість ринкове мислення почало дедалі більше відкидати. Сьогодні, легально це чи ні, майже все можна купити чи продати³⁷⁸. Ви можете купувати право обходити норми викиду вуглецю³⁷⁹, можете вдосконалити свою тюремну камеру за окрему плату³⁸⁰, купувати права полювати на тварин, які перебувають під загрозою вимирання³⁸¹, і навіть купувати місце в престижному університеті без відповідності вимогам тестування³⁸².

Ми маємо дивну ситуацію, коли деякі з найбільш нормальних, природних актів людського життя почали заохочувати грошима – наприклад, заохочення дітей до читання³⁸³ або стимулювання втрати ваги³⁸⁴. Що це може психологічно означати для дітей, коли всі їхні найбільш базові дії підкріплюються грошима? Як це вплине на їхнє відчуття винагороди в майбутньому? Це важливі питання у світі, де все продається, з його керуючим ціннісним принципом, який означає, що варто робити тільки те, за що платять.

Такі ринкові цінності постають як чисті соціальні спотворення, оскільки в них змінюється сама суть ініціативи та існування людини. У той час, коли ми, ймовірно, не надаємо великої уваги питанням, які здаються нам банальними – наприклад, можливість купити собі дозвіл їхати окремою смугою для машин на дорозі³⁸⁵, – деякі прояви культури, побудованої на тому, що все продається, сприяють дегуманізації суспільства, оскільки все і всі зменшуються до категорії товару, який можна експлуатувати.

Сьогодні, як би це нас не шокувало, у світі існує більше рабів, ніж це було в будь-який час людської історії. Торгівля людьми була й залишається масовою індустрією для отримання прибутку, в якій чоловіків, жінкок та дітей продають для виконання різноманітних ролей.

Державний департамент США оприлюднив дані, що «приблизно 27 мільйонів чоловіків, жінок та дітей в усьому світі є жертвами того, що сьогодні часто називають завуальованим терміном «людський трафік» («торгівля людьми»). Боротьба з цим видом злочинності є роботою, яка означає виконання обіцянки свободи – свободи від рабства для тих, кого експлуатують, та свободи зберегти собі життя для тих, хто намагається вижити»³⁸⁶.

Врешті-решт, у той час як більшість людей, які вірять у капіталістичну систему вільного ринку, з погляду етики негативно ставляться до цих людських зловживань, шукаючи відмінності між «моральними» та «аморальними» формами торгівлі, фактом є те, що сама концепція перетворення всього на товар не має об’єктивних меж, і такі «екстремальні» реалії є, насправді, справою рівня, на якому вони застосовуються. Із суто філософської точки зору між формами ринкової експлуатації немає технічної різниці. Властива цій системі психологія – розлад системи цінностей – увіковічував і буде увіковічувати хижу зневагу в межах культури, і тільки коли цей структурний механізм буде усунуто із самого нашого підходу до соціальної організації, лише тоді вищезгадані проблеми будуть вирішені.