- •Рух «Дух часу» -передмова-
- •Походження назви
- •Структура документа
- •Організм знань
- •Загальні соціальні мережі
- •Частина I: вступ - огляд -
- •Фокусування
- •Природнича/ресурсно-орієнтована економіка
- •Хід думок
- •Упередження щодо науки
- •Поява традицій
- •-Науковий світогляд-
- •Симбіоз
- •Стійкі вірування
- •-Пошук рішення-
- •Потенціал та рішення
- •Першочергове призначення та першопричини
- •Наші технічні реалії
- •-Логіка проти психології-
- •Розумовий замок
- •Омана «першого погляду»
- •Логічна пастка «опудало»
- •-Стан об’єднання людства-
- •Штучний поділ
- •Цінності
- •Витоки і вплив
- •Справжній «егоїзм»
- •-Останній аргумент: природа людини-
- •Єдиний аргумент, що залишається
- •Нелогічний зв’язок?
- •Зміна умов
- •Частина II: соціальна патологія
- •Економічний фактор
- •Фізіологічне здоров’я
- •Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання
- •Фактор стресу
- •Психологічне здоров’я
- •Вивчення ситуації: поведінкове насильство
- •На закінчення
- •-Історія економіки-
- •Загальний огляд
- •Основні теми
- •Занепад ринкового капіталізму
- •Визначення капіталізму
- •Локк: Еволюція «права власності»
- •Адам Сміт
- •Мальтус і Рікардо
- •Теорії вартості та поведінки
- •Розквіт «соціалістів»
- •На закінчення. Капіталізм як «соціальна патологія»
- •-Ринкова ефективність проти технічної ефективності-
- •Загальний огляд
- •Циклічне споживання та економічне зростання
- •Непотрібна застарілість: конкурентна та запланована
- •Власність проти доступу
- •Конкуренція проти співпраці
- •Праця задля прибутку
- •Дефіцит проти достатку
- •Висновок
- •- Розлад системи цінностей -
- •Розумові гени
- •Розлад системи цінностей
- •Характеристика патології
- •Параліч самозбереження
- •Конкуренція, експлуатація та класова війна
- •Успіх та статус
- •Ідеологічна поляризація та звинувачення
- •Індивідуальність та свобода
- •«Маркетизація» життя
- •-Структурний класизм, держава та війна-
- •Загальний огляд
- •Імперська війна: становлення держави
- •Імперська війна: ілюзії
- •Імперська війна: джерело
- •Класова війна: характерна психологія
- •Класова війна: структурні механізми
- •На завершення
- •Частина III: новий хід думок - вступ до стійкого мислення -
- •Соціально-економічний спектр
- •Ефемеризація
- •Системні обмеження
- •- Постдефіцитні тенденції, продуктивність та ефективність -
- •Оцінка дизайну
- •Ефективність дизайну
- •Устояні та потенційні тенденції
- •Постдефіцитний світогляд
- •Продуктивна здатність
- •Зміна цінностей
- •Підсилювачі ефективності
- •Зміна правил гри
- •Оцінка сировинних ресурсів
- •Технокапіталістична апологетика
- •- Справжні економічні фактори -
- •Загальний огляд
- •Загальна теорія систем
- •Соціальні цілі
- •Макроекономічні фактори:
- •3B1) Розміщення потужностей:
- •3B2) Метод доступу:
- •3B3) Відстеження / зворотний зв’язок:
- •Мікроекономічні фактори:
- •1A) Оптимізована тривалість строку служби:
- •1B) Оптимізована адаптивність:
- •1C) Універсальна стандартизація:
- •1D) Інтегровані протоколи переробки:
- •1E) Сприятливість для автоматизації:
- •Висновок
- •-Індустріальне управління-
- •Політичне управління проти технічного
- •Визначення «економічної моделі»
- •Цілі, міфи та загальний огляд
- •Структура й процеси
- •Інтерфейс співробітницького проектування (ісп)
- •Оптимізовані стандарти ефективності
- •Індустріальна мережа
- •Сервери проектування
- •Виробничі потужності
- •Потужності розподілу
- •Потужності переробки
- •Глобальні ресурси й система управління
- •Управління ресурсами, зворотний зв’язок і величини
- •Розрахунки проекту
- •Внутрішня економіка
- •Парадокс децентралізації
- •- Стиль життя, свобода і людський фактор -
- •Що таке щастя?
- •Поєднання суспільства й індивідуальності
- •Людський фактор і права доступу
- •Стиль життя
- •Частина IV: рух «zeitgeist» - соціальна дестабілізація та перехід -
- •Тенденції
- •Населення та ресурси
- •Ідеальний шторм
- •Фатальний стимул: ділова хватка
- •Перехід
- •Сценарій перший: демонтаж системи
- •Сценарій другий: реальний світ
- •Перехід для окремих країн
- •-Становлення руху «zeitgeist»-
- •Відповідальність
- •Ролі та проекти
- •Відділи та заходи
- •Формулювання місії
Дефіцит проти достатку
«Попит і пропозиція» є загальноприйнятим ринковим співвідношенням, яке частково відображає як вартість ресурсу або товару співвідноситься з тим, наскільки він доступний і в якій кількості. Наприклад, діаманти з кількісного погляду розглядаються як рідкісні, а отже мають вищу вартість ніж вода, яку загалом можна знайти в достатку на планеті. Так само деякі людські вироби, якщо вони створені в невеликій кількості, також є об’єктом такої динаміки, навіть якщо сприйняття рідкісності суб’єктивне. Так, наприклад, знаменитий художник за продаж єдиного живописного полотна може отримати набагато більше, ніж його фактична ресурсна вартість320.
З погляду ринкової ефективності, загальний дефіцит є загалом хорошим явищем. Тоді як надмірний дефіцит є насправді дестабілізуючим як для промисловості, так і для економіки загалом («недостача»); найоптимальнішим станом, в межах якого може існувати ринкова система, є відповідний вид збалансованого дефіцитного тиску, що означає гарантію попиту на виробництво та продаж. Знову ж таки, життєві потреби людей не беруться до уваги у цьому рівнянні.
Задоволення людських потреб у вигляді їжі, житла, низькостресового середовища для психічного здоров’я та іншого є зовсім «зовнішнім» тут, і не має прямого зв’язку з ринковою ефективністю. Задоволення людських потреб в прямому сенсі, знову таки, є неефективним, виходячи з ринкової логіки, оскільки воно усуває тиск дефіциту, що живить циклічне споживання. Іншими словами, для того, щоб підживлювати цей тиск попиту, існує потреба в дисбалансі, і цей дисбаланс може проявлятися в багатьох формах. Борг, наприклад, є формою нав’язаного дефіциту, що ставить людину в становище, в якому вона часто змушена погоджуватись на роботу, яка за своєю природою є більш «експлуататорською», – це означає, що винагорода цієї людини (зазвичай у вигляді зарплати) значною мірою є непропорційною до того, що необхідно, щоб підтримувати здоровий спосіб життя в її умовах. У зв’язку з цим боргова система сприяє певним формам ринкової ефективності, тому що вона є вигідною для роботодавців, оскільки збільшення рівня приватних боргів цілком природно надає можливість знижувати рівень зарплат (ефективність витрат).
Що більше боргу мають люди, то ймовірніше, що вони будуть погоджуватись на роботу з низьким рівнем зарплати, а отже, це буде створювати більше прибутку для власників бізнесу. Фактично та сама логіка може застосовуватись до використання неконтрольованої законом праці на «потогінному виробництві» в країнах третього світу, яку часто «експлуатують» західні компанії. Надмірна кількість робочих годин у поєднанні із сумнозвісними низькими зарплатами є загальнопоширеним явищем – при цьому ці люди буквально не мають іншого вибору, щоб вижити в своєму регіоні, часто через борги, що є наслідком суворих заходів321.
Насправді регулювання випуску грошей повністю ґрунтується на загальному дефіциті, оскільки, як вже зазначалося раніше, всі гроші сьогодні створюються з боргів, і такі боргові гроші продаються на ринку як товар через «позики», з додаванням кредитного відсотка, який створює прибуток для банків. При цьому сама надбавка «кредитного відсотка», яка створює банківський прибуток, не надходить в обіг разом з грошовою масою. Наприклад, якщо якась особа бере позику 100 доларів і повинна заплатити 5% кредитної ставки, це означає, що ця особа повинна повернути назад 105 доларів. Але в економіці, де гроші створюються через позики, що є реальністю, в грошовий обіг надходить лише «сума основного боргу» ($100), а «борговий відсоток» ($5) в грошовий обіг не надходить.
Тому розмір створеного боргу завжди буде більшим за кількість грошей, що існують в обороті і які є необхідними для виплати цього боргу. Крім того, оскільки бідні верстви населення загалом беруть більше позик, щоб заплатити за будинок, машину і таке інше, в порівнянні з багатими, які мають позитивне фінансове сальдо, то весь борговий тиск має тенденцію до падіння на нижчі класи, що створює нездоланні проблеми з боргами, а отже залишає дуже мало вибору. В цій моделі банкрутство, наприклад, не є наслідком якогось поганого ведення бізнесу – воно є невідворотним наслідком – це як грати в гру «хто перший сяде на стілець»322.
Отже, повертаючись до головного питання, можна сказати, що реалії дефіциту в сучасній економічній системі є джерелом високої ефективності в ринковому сенсі, тому що, якщо потреби людей будуть задовольнятися, або якщо люди зможуть задовольняти свої потреби без зовнішнього тиску нездоланного боргу, який продовжує підтримувати відсутність рівноваги – циклічне споживання, прибуток та приріст від цього постраждають. Наскільки підступним би це не здавалося для нашої інтуїції і всього людства, але реальністю є те, що такі позбавлення людей є насправді позитивною передумовою для роботи ринку.
Немає потреби говорити, що з погляду технічної ефективності, розглядаючи людські створіння як біохімічні машини з універсальними основними потребами в харчуванні, стабільності та іншими психологічно-соціологічними вимогами, які за відсутності їх задоволення можуть призвести як до фізичних, так і до психічних хвороб, ми повинні визнати, що людський та соціальний добробут розходяться з такою «логікою ринку»323.
Як останній аргумент в цьому питанні можна сказати, що ринок постійно потребує проблем для обслуговування. Фактично, можна стверджувати, що технічна неефективність є двигуном ринкової ефективності. Ринок не шукає вирішення проблем, оскільки це позбавляє його прибутків, а отже означає втрату грошового доходу та руху. Наслідком цього є, зокрема, посилення спотворених стимулів до увічнення або навіть створення проблем загалом. Ще століття назад ідея продажу питної води в пляшках здалася б дивною, враховуючи, що загалом незабрудненої води було достатньо. В наші дні постачання питної води є індустрією, яка щорічно отримує багато мільйонів доларів прибутку, головним чином через проблему забруднення води внаслідок невідповідальної практики виробництва324. Прибуток та робочі місця нині пов’язані з реаліями технічної неефективності, які стосуються забруднення та знищення ресурсів, і які своєю чергою, знову ж таки, підвищують економічну ефективність ринку, потрібну для підтримки циклічного споживання.
