- •Рух «Дух часу» -передмова-
- •Походження назви
- •Структура документа
- •Організм знань
- •Загальні соціальні мережі
- •Частина I: вступ - огляд -
- •Фокусування
- •Природнича/ресурсно-орієнтована економіка
- •Хід думок
- •Упередження щодо науки
- •Поява традицій
- •-Науковий світогляд-
- •Симбіоз
- •Стійкі вірування
- •-Пошук рішення-
- •Потенціал та рішення
- •Першочергове призначення та першопричини
- •Наші технічні реалії
- •-Логіка проти психології-
- •Розумовий замок
- •Омана «першого погляду»
- •Логічна пастка «опудало»
- •-Стан об’єднання людства-
- •Штучний поділ
- •Цінності
- •Витоки і вплив
- •Справжній «егоїзм»
- •-Останній аргумент: природа людини-
- •Єдиний аргумент, що залишається
- •Нелогічний зв’язок?
- •Зміна умов
- •Частина II: соціальна патологія
- •Економічний фактор
- •Фізіологічне здоров’я
- •Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання
- •Фактор стресу
- •Психологічне здоров’я
- •Вивчення ситуації: поведінкове насильство
- •На закінчення
- •-Історія економіки-
- •Загальний огляд
- •Основні теми
- •Занепад ринкового капіталізму
- •Визначення капіталізму
- •Локк: Еволюція «права власності»
- •Адам Сміт
- •Мальтус і Рікардо
- •Теорії вартості та поведінки
- •Розквіт «соціалістів»
- •На закінчення. Капіталізм як «соціальна патологія»
- •-Ринкова ефективність проти технічної ефективності-
- •Загальний огляд
- •Циклічне споживання та економічне зростання
- •Непотрібна застарілість: конкурентна та запланована
- •Власність проти доступу
- •Конкуренція проти співпраці
- •Праця задля прибутку
- •Дефіцит проти достатку
- •Висновок
- •- Розлад системи цінностей -
- •Розумові гени
- •Розлад системи цінностей
- •Характеристика патології
- •Параліч самозбереження
- •Конкуренція, експлуатація та класова війна
- •Успіх та статус
- •Ідеологічна поляризація та звинувачення
- •Індивідуальність та свобода
- •«Маркетизація» життя
- •-Структурний класизм, держава та війна-
- •Загальний огляд
- •Імперська війна: становлення держави
- •Імперська війна: ілюзії
- •Імперська війна: джерело
- •Класова війна: характерна психологія
- •Класова війна: структурні механізми
- •На завершення
- •Частина III: новий хід думок - вступ до стійкого мислення -
- •Соціально-економічний спектр
- •Ефемеризація
- •Системні обмеження
- •- Постдефіцитні тенденції, продуктивність та ефективність -
- •Оцінка дизайну
- •Ефективність дизайну
- •Устояні та потенційні тенденції
- •Постдефіцитний світогляд
- •Продуктивна здатність
- •Зміна цінностей
- •Підсилювачі ефективності
- •Зміна правил гри
- •Оцінка сировинних ресурсів
- •Технокапіталістична апологетика
- •- Справжні економічні фактори -
- •Загальний огляд
- •Загальна теорія систем
- •Соціальні цілі
- •Макроекономічні фактори:
- •3B1) Розміщення потужностей:
- •3B2) Метод доступу:
- •3B3) Відстеження / зворотний зв’язок:
- •Мікроекономічні фактори:
- •1A) Оптимізована тривалість строку служби:
- •1B) Оптимізована адаптивність:
- •1C) Універсальна стандартизація:
- •1D) Інтегровані протоколи переробки:
- •1E) Сприятливість для автоматизації:
- •Висновок
- •-Індустріальне управління-
- •Політичне управління проти технічного
- •Визначення «економічної моделі»
- •Цілі, міфи та загальний огляд
- •Структура й процеси
- •Інтерфейс співробітницького проектування (ісп)
- •Оптимізовані стандарти ефективності
- •Індустріальна мережа
- •Сервери проектування
- •Виробничі потужності
- •Потужності розподілу
- •Потужності переробки
- •Глобальні ресурси й система управління
- •Управління ресурсами, зворотний зв’язок і величини
- •Розрахунки проекту
- •Внутрішня економіка
- •Парадокс децентралізації
- •- Стиль життя, свобода і людський фактор -
- •Що таке щастя?
- •Поєднання суспільства й індивідуальності
- •Людський фактор і права доступу
- •Стиль життя
- •Частина IV: рух «zeitgeist» - соціальна дестабілізація та перехід -
- •Тенденції
- •Населення та ресурси
- •Ідеальний шторм
- •Фатальний стимул: ділова хватка
- •Перехід
- •Сценарій перший: демонтаж системи
- •Сценарій другий: реальний світ
- •Перехід для окремих країн
- •-Становлення руху «zeitgeist»-
- •Відповідальність
- •Ролі та проекти
- •Відділи та заходи
- •Формулювання місії
Психологічне здоров’я
Можливо, глибше значення в проблематиці здоров’я суспільства має вплив соціальної нерівності на наше психічне або психологічне здоров’я. Це випливає тягне за собою такі поведінкові реакції та схильності, як акти насильства або поганого поводження, разом з такими емоційними проблемами, як депресія, тривога та особистісні розлади.
При загальному оцінюванні тенденцій депресії та тривоги в розвинутих країнах, країнах, в яких, як багато хто вважає, живеться веселіше та легше через доступ до матеріальних благ, з’ясовуються зовсім інші реалії144 145. Британське дослідження щодо вивчення депресії серед людей 20-річного віку показало, що в 1970 році цей показник був у середньому вдвічі більшим, ніж у 1958 р.146. Американське дослідження, що проводилося за участі 63 700 студентів коледжу, показало, що високому рівню тривоги піддаються в п’ять разів більше молодих людей, ніж це було в пізніх 1930-х147. Дослідження американської психологічної асоціації, що проводилося в 2011 році, показало, що психічні захворювання серед студентів коледжу були більш поширеними, ніж десятиріччя назад148.
Психолог університету Сан-Дієго Жан Твендж виклав результати 269 досліджень, які стосуються вимірювання тривожності в США та які проводилися між 1952 та 1993 роками. Сукупні оцінювання показують драматично чітку тенденцію росту тривожності в цей період, з таким, для прикладу, висновком, що до кінця 1980-х середньостатистична американська дитина була більш стривоженою, ніж психіатричні пацієнти дитячого віку в 1950-х149.
У 2011 році звіт національного центру статистики охорони здоров’я (англ. «NCHS») показав, що рівень застосування антидепресантів в Америці серед підлітків та дорослих (людей віком 12 років і старших) збільшився майже на 400% між 1988–1994 та 2005–2008 роками. Антидепресанти були на третьому місці серед найпоширеніших медикаментів, які призначались і вживалися американцями в 2005–2008 роках150.
Тоді як генетичний компонент депресії може мати значення, чітко прослідковуються тенденції, що вказують на причинність навколишнього середовища, яка виступає тут в якості рушійної сили. За словами Річарда Вілкінсона: «Хоча в людей з психічними розладами інколи відбуваються зміни рівня певних хімічних речовин у мозку, ніхто ще не довів, що вони є причинами депресії, радше навпаки, самі ці зміни були спричинені депресією…хоча деяка генетична вразливість може лежати в основі деяких психічних хвороб, цим не можна пояснити велетенського зростання кількості захворювань в останні десятиліття – наші гени не можуть змінюватися так швидко»151.
Виявляється, наш відносний соціальний статус справляє глибокий ефект на наше психічне здоров’я і ця схильність може також простежуватися в тому, що ми називаємо еволюційною психологією подібних нам приматів. Дослідження 2002 року, що проводилося над макаками, показало, що у тих з них, які знаходилися на нижчих, підлеглих щаблях соціальної ієрархії, був нижчий рівень активності дофаміну, ніж у домінантних приматів, і цей показник змінювався як тільки зграї перегруповувалися.
Іншими словами, тут немає нічого спільного зі специфікою їхньої біології – лише соціальне упорядкування скорочує чи підвищує рівень дофаміну. Також було з’ясовано, що мавпи нижчих рівнів ієрархії потребували більше кокаїну для його компенсації. Все це доводить, що низький рівень дофаміну в приматів (рахуючи людей) має прямий взаємозв’язок з депресією152.
Картина стає цілком зрозумілою, і хоча такі прямі чинники стресу, як відсутність гарантії працевлаштування, борги та інші, більшою мірою економічні, властиві соціальній системі фактори можуть грати важливу роль153, значення самого соціально-економічного статусу є все ще домінантним. Наступний графік є порівнянням загального психічного здоров’я та рівня вживання наркотиків в різних країнах154.
Він містить інформацію з дев’яти країн, взяту з опитувань ВООЗ, в тому числі рівень тривожних розладів, розладів настрою, імпульсивних розладів, залежностей тощо. Тут чітко видно, що Сполучені Штати Америки, які мають найвищий показник нерівності, мають також колосальний рівень розладів психічного здоров’я та вживання наркотиків у порівнянні з менш стратифікованими країнами, серед яких Італія знаходиться на найнижчому рівні за кількістю психічних розладів у цій групі.
Навіть прийнятний соціальний статус, як при кастових відносинах у таких країнах, як Індія, може мати суттєвий вплив на впевненість та поведінку. У дослідженні 2004 року проводилося порівняння здатності до вирішення проблем серед 321-го індійського хлопчика з вищої касти та 321-го індійського хлопчика з нижчої касти. Результати показали, що коли касти не були публічно оголошені до того, як почалося вирішення проблем, обидві групи хлопчиків досягли однакових результатів. У другому раунді, перед яким було оголошено касту кожної групи, група з нижчої касти впоралася із завданням набагато гірше, а група з вищої – набагато краще, що спричинило велику розбіжність даних при порівнянні з результатами першого раунду155.
Люди значною мірою залежать від сприйняття їхнього статусу в суспільстві, і часто, коли ми чекаємо, що нас розглядають як нижчих, ми нерідко і поводимося як такі.
На закінчення цього параграфу, що стосується психосоціального феномену, який ґрунтується на нерівності, що показує чіткий зв’язок з психологічним здоров’ям, важливо швидко з’ясувати широке коло проблем, які з цим пов’язані. Коли йдеться про освіту, соціальний капітал (довіру), ожиріння, тривалість життя, підліткову вагітність, ув’язнення та покарання, соціальну мобільність, можливості та навіть інновації – країни з меншою різницею доходів мають кращі показники, ніж ті, в яких різниця доходів є більшою. Іншими словами, вони є здоровішими суспільствами156.
