Фактор стресу

Давайте тепер розглянемо роль стресу. Стрес має більший вплив на серцево-судинні захворювання, ніж вважалося раніше, не згадуючи навіть той статистичний факт, що люди з низьким рівнем доходів мають схильність до куріння та алкоголізму, високий кров’яний тиск та, як правило, нехтують своїм тілом та здоров’ям в постійній боротьбі за доходи та власне виживання. В той час як ці фактори є абсолютно очевидними і, знову ж таки, як виявляється, пов’язані з неминучою стратифікацією, яка властива ринковій економіці¹³⁸, найшкідливіша форма стресу набуває форми психосоціального стресу, тобто стресу, який має якийсь психологічний зв’язок із соціальним середовищем.

Професор департаменту епідеміології й охорони здоров’я в університетському коледжі Лондона Майкл Мормот провів два важливих дослідження, які стосуються зв’язку соціального статусу зі здоров’ям¹³⁹.

Дослідження, в якому суб’єктною групою була британська система державної служби виявило, що градієнтом якості здоров’я в індустріалізованих суспільствах є не лише низький рівень здоров’я у малозабезпечених людей та високий рівень здоров’я в усіх інших. Вони також виявили рівень соціального поширення захворювань, який ви можете побачити, коли пройдетесь від вершини соціально-економічної драбини до її підніжжя, а також те, що типи захворювань людей при цьому будуть в середньому змінюватися.

Наприклад, на найнижчих щаблях ієрархії люди мають вчетверо вищий рівень смертності від серцево-судинних захворювань порівняно з людьми, які знаходяться на найвищих щаблях. Навіть в країні з універсальною охороною здоров’я, що гірший фінансовий статус людини та її позиція в ієрархії, то гіршим в середньому буде її здоров’я. Причина, по суті, психологічна, оскільки, як виявляється, що більше стратифіковане суспільство, то гірший стан його здоров’я загалом, а особливо його нижчих класів¹⁴⁰.

Ця модель з роками підтвердилася багатьма іншими дослідженнями, включаючи збірку глибоких наукових досліджень, що проводилися Річардом Вілкінсоном та Кейт Пікет. У своїй роботі «Рівень настрою: Чому рівність – це краще для всіх» (англ. «The Spirit Level: Why Equality is Better for Everyone»), вони вивчили сотні епідеміологічних досліджень, які стосуються цього питання, описавши, як більш нерівні суспільства увічнюють широкий спектр проблем, пов’язаних з їхнім здоров’ям, як фізіологічним, так і психологічним.

Крім того, серцево-судинні захворювання, деякі види раку, хронічні захворювання легенів, шлунково-кишкові захворювання, болі в спині, ожиріння, високий кров’яний тиск, мала тривалість життя та багато інших проблем, як тепер стає зрозумілим, також пов’язані з соціально-економічним статусом в широкому розумінні, а не лише з факторами ризику¹⁴¹. Існує соціальна градація якості здоров’я в суспільстві і те, де ми знаходимося стосовно інших людей має потужний психосоціальний ефект. Ті, хто знаходиться вище за нас, мають в середньому краще здоров’я, тоді як ті, хто знаходиться нижче за нас, мають в середньому гірше здоров’я¹⁴².

Фактично, статистичне порівняння здоров’я суспільства країн з високим рівнем різниці доходів (як, наприклад, в Сполучених Штатах Америки) і тих, в яких рівень доходів різниться менше (як, наприклад, в Японії) оголює цілком очевидну правду¹⁴³. І все ж, такі на перший погляд «фізичні» хвороби – це лише частина кризи охорони здоров’я, згенерованої нерівністю, яка, знову ж таки, є сама по собі лише наслідком, що витікає з прямої незмінної стратифікації, яка властива нашій глобальній соціальній системі.