Фізіологічне здоров’я

Головні фізіологічні проблеми населення сьогодні переважно стосуються високого рівня смертності, викликаного такими епідеміями, як рак, хвороби серця, параліч тощо. Відносно незначні проблеми, як, наприклад, високий кров’яний тиск, ожиріння та інші, не лише знижують якість життя, але й часто передують серйознішим хворобам. Хоча вони порівняно є менш критичними, проте, зазвичай це частина процесу, який з часом може призвести до серйозніших хвороб та, зрештою, смерті¹²⁴.

Знову ж таки, дуже важливо пам’ятати, що причинність цих «фізичних» хвороб не є безпосередньо «фізичною» у вузькому сенсі цього слова, оскільки сучасні дослідження вказують на глибокий психосоціальний зв’язок¹²⁵ стресу з на перший погляд відокремленими фізіологічними проблемами.

Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я найпоширенішими причинами смертності в країнах з низьким, середнім та високим рівнем доходів є переважно хвороби серця, інфекції нижніх дихальних шляхів, інсульти та рак¹²⁶.

Тоді як кожна з цих хвороб (і багато інших) може бути пов’язана з різними причинами, які їм сприяють, задля спрощення ми в цьому тексті сфокусуємось на серцево-судинних захворюваннях.

Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання

Хоча лікування серцево-судинних захворювань привело до нещодавнього незначного зниження на глобальному рівні кількості серцевих нападів та смертей загалом¹²⁷, кількість діагнозів серцевих хвороб не зменшується, а за деякими регіональними дослідженням перебуває на підйомі¹²⁸ та набирає темпів істотного зростання¹²⁹.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я ішемічна хвороба серця займає провідні позиції в структурі причин смертності на глобальному рівні¹³⁰. Було виявлено, що тоді як тут існують генетичні фактори, які відіграють свою роль, 90% цих смертей заподіяні «факторами ризику, спричиненими способом життя»¹³¹, а серцево-судинні захворювання загалом широко розглядаються як такі, яких можна уникнути за умови врегулювання способу життя. Якщо коротко, то встановлено тісні зв’язки цих хвороб з харчуванням, яке має високий вміст жирів, курінням, алкоголем, ожирінням, високим рівнем холестерину, діабетом та іншими факторами ризику, які дозволяють нам розширити діапазон причин серцево-судинних хвороб; і якщо ми будемо вивчати їхній вплив глибше, то побачимо, що, виявляється, найглибший вплив часто пов’язаний не лише з абсолютним доходом, а й з відносним соціально-економічним статусом.

Всесвітня організація охорони здоров’я загалом дає зрозуміти, що на глобальному рівні низький соціально-економічний статус спричиняє найбільше захворювань і, звичайно, є найзначнішим фактором ризику, який до цих хвороб призводить¹³².

Це, з одного боку, відображає прямий економічний зв’язок з виникненням захворювань. Немає ніяких доказів, які б доводили, що генетичні відмінності між регіональними групами можуть бути відповідальними за ці відхилення. Натомість очевидним є те, як брак купівельної спроможності доводить людей до способу життя, який містить багато таких факторів ризику.

Дослідження, опубліковане в Американському журналі епідеміології (англ. «American Journal of Epidemiology») в 2009 році під назвою «Соціально-економічний стан та ішемічна хвороба серця» (англ. «Life-Course Socioeconomic Position and Incidence of Coronary Heart Disease») засвідчує, що чим довше особа перебуває в бідності, тим більша ймовірність, що у неї будуть розвиватися серцево-судинні захворювання¹³³.

У людей, які були економічно неблагополучними протягом усього життя є більша ймовірність того, що вони будуть курити, страждатимуть від ожиріння, будуть погано харчуватися тощо. Ранні дослідженнях епідеміолога др. Ральфа Р. Фрерікса, які особливо зосереджувались на соціально-економічному поділі в Лос-Анджелесі (Каліфорнія) показали, що рівень смертності від серцево-судинних хвороб у бідних людей був на 40% вищим ніж у багатих¹³⁴.

Враховуючи наш початковий тезис, для того, щоб простежити зв’язок соціальної системи з поширенням хвороб і пов’язаними з нею факторами ризику, нам потрібно розглянути прямий зв’язок між стресом та купівельною спроможністю. Почнемо з останнього, що є простішим. Очевидно, що шкідливі для здоров’я звички з’являються в середовищі з низьким рівнем доходів, через відсутність коштів для кращого харчування¹³⁵, медичної допомоги¹³⁶ і освіти¹³⁷. Наприклад, в магазинах найдешевшою є їжа з високим вмістом жирів та солей, що є факторами ризику для здоров’я та яка призводить до серцево-судинних захворювань.

Варто зазначити, що наша соціально-економічна модель виробляє товари, орієнтовані на купівельну спроможності певних демографічних груп. Рішення про виробництво продуктів харчування низької якості приймається в інтересах прибутку, а оскільки більшість населення планети є відносно бідною, немає нічого дивного в тому, що для того, щоб зайняти цей сегмент ринку, якість повинна бути знижена задля досягнення конкурентоспроможності. Інакше кажучи, для кожного соціального класу існує свій ринок і природним є те, що чим нижчий соціальний клас, тим нижча якість товарів. Ця реалія є прикладом прямого зв’язку соціальної системи з причинністю серцево-судинних захворювань. В той час як поінформованість щодо відмінностей між різною якістю продуктів харчування може допомогти людям з низьким рівнем доходів в процесі прийняття рішень харчуватися краще, фінансові обмеження, властиві їх становищу, можуть просто зробити таке рішення складним, якщо не неможливим, оскільки, знову ж таки, такі продукти в середньому є дорожчими.

В епоху, коли виробництво їжі і харчування людини є добре зрозумілим науковим явищем, так само як і те, що в цьому питанні працює, а що ні – що взагалі є корисним, а що ні – ми повинні поставити собі питання, чому існує величезна кількість методів навмисного виробництва нездорової їжі та шкідливих індустріальних методів загалом. Причиною цього є те, що людське здоров’я не є метою харчового виробництва і ніколи ним не було через ізольований інтерес до отримання прибутку. Ми поговоримо про цей розлад стимулювання, властивий ринковій економіці, в пізніших есе.