- •Рух «Дух часу» -передмова-
- •Походження назви
- •Структура документа
- •Організм знань
- •Загальні соціальні мережі
- •Частина I: вступ - огляд -
- •Фокусування
- •Природнича/ресурсно-орієнтована економіка
- •Хід думок
- •Упередження щодо науки
- •Поява традицій
- •-Науковий світогляд-
- •Симбіоз
- •Стійкі вірування
- •-Пошук рішення-
- •Потенціал та рішення
- •Першочергове призначення та першопричини
- •Наші технічні реалії
- •-Логіка проти психології-
- •Розумовий замок
- •Омана «першого погляду»
- •Логічна пастка «опудало»
- •-Стан об’єднання людства-
- •Штучний поділ
- •Цінності
- •Витоки і вплив
- •Справжній «егоїзм»
- •-Останній аргумент: природа людини-
- •Єдиний аргумент, що залишається
- •Нелогічний зв’язок?
- •Зміна умов
- •Частина II: соціальна патологія
- •Економічний фактор
- •Фізіологічне здоров’я
- •Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання
- •Фактор стресу
- •Психологічне здоров’я
- •Вивчення ситуації: поведінкове насильство
- •На закінчення
- •-Історія економіки-
- •Загальний огляд
- •Основні теми
- •Занепад ринкового капіталізму
- •Визначення капіталізму
- •Локк: Еволюція «права власності»
- •Адам Сміт
- •Мальтус і Рікардо
- •Теорії вартості та поведінки
- •Розквіт «соціалістів»
- •На закінчення. Капіталізм як «соціальна патологія»
- •-Ринкова ефективність проти технічної ефективності-
- •Загальний огляд
- •Циклічне споживання та економічне зростання
- •Непотрібна застарілість: конкурентна та запланована
- •Власність проти доступу
- •Конкуренція проти співпраці
- •Праця задля прибутку
- •Дефіцит проти достатку
- •Висновок
- •- Розлад системи цінностей -
- •Розумові гени
- •Розлад системи цінностей
- •Характеристика патології
- •Параліч самозбереження
- •Конкуренція, експлуатація та класова війна
- •Успіх та статус
- •Ідеологічна поляризація та звинувачення
- •Індивідуальність та свобода
- •«Маркетизація» життя
- •-Структурний класизм, держава та війна-
- •Загальний огляд
- •Імперська війна: становлення держави
- •Імперська війна: ілюзії
- •Імперська війна: джерело
- •Класова війна: характерна психологія
- •Класова війна: структурні механізми
- •На завершення
- •Частина III: новий хід думок - вступ до стійкого мислення -
- •Соціально-економічний спектр
- •Ефемеризація
- •Системні обмеження
- •- Постдефіцитні тенденції, продуктивність та ефективність -
- •Оцінка дизайну
- •Ефективність дизайну
- •Устояні та потенційні тенденції
- •Постдефіцитний світогляд
- •Продуктивна здатність
- •Зміна цінностей
- •Підсилювачі ефективності
- •Зміна правил гри
- •Оцінка сировинних ресурсів
- •Технокапіталістична апологетика
- •- Справжні економічні фактори -
- •Загальний огляд
- •Загальна теорія систем
- •Соціальні цілі
- •Макроекономічні фактори:
- •3B1) Розміщення потужностей:
- •3B2) Метод доступу:
- •3B3) Відстеження / зворотний зв’язок:
- •Мікроекономічні фактори:
- •1A) Оптимізована тривалість строку служби:
- •1B) Оптимізована адаптивність:
- •1C) Універсальна стандартизація:
- •1D) Інтегровані протоколи переробки:
- •1E) Сприятливість для автоматизації:
- •Висновок
- •-Індустріальне управління-
- •Політичне управління проти технічного
- •Визначення «економічної моделі»
- •Цілі, міфи та загальний огляд
- •Структура й процеси
- •Інтерфейс співробітницького проектування (ісп)
- •Оптимізовані стандарти ефективності
- •Індустріальна мережа
- •Сервери проектування
- •Виробничі потужності
- •Потужності розподілу
- •Потужності переробки
- •Глобальні ресурси й система управління
- •Управління ресурсами, зворотний зв’язок і величини
- •Розрахунки проекту
- •Внутрішня економіка
- •Парадокс децентралізації
- •- Стиль життя, свобода і людський фактор -
- •Що таке щастя?
- •Поєднання суспільства й індивідуальності
- •Людський фактор і права доступу
- •Стиль життя
- •Частина IV: рух «zeitgeist» - соціальна дестабілізація та перехід -
- •Тенденції
- •Населення та ресурси
- •Ідеальний шторм
- •Фатальний стимул: ділова хватка
- •Перехід
- •Сценарій перший: демонтаж системи
- •Сценарій другий: реальний світ
- •Перехід для окремих країн
- •-Становлення руху «zeitgeist»-
- •Відповідальність
- •Ролі та проекти
- •Відділи та заходи
- •Формулювання місії
Зміна умов
Ідея зміни соціальних факторів та впливів з метою створити найкращі (а не найгірші) умови для людини лежить в основі соціального імперативу руху «Zeitgeist», і ця ідея, на жаль, втрачається сьогодні в культурі соціального мислення. Існує величезна кількість доказів того, що фактори нашого навколишнього середовища – це те, що, по суті, формує наші цінності та упередження, і в той час, коли генетика та фізіологічний фактор можуть встановлювати схильності та акцентуацію для певного типу поведінки, найбільш активним чинником нашої мінливості є життєвий досвід та умови, в яких перебуває людина, а точніше – манера взаємодії між «внутрішнім» (психологічним) та «зовнішнім» (навколишнє середовище).
Зрештою, найбільш актуальним питанням є стрес. Наші гени, біологія та еволюційна психологія, можливо, і мають деякі проблеми, але це ніщо порівняно з тим розладом навколишнього середовища, яке ми створили в нашій культурі. Жахи непотрібного стресу – борги, відсутність гарантій зайнятості, посилення ризиків як психічного, так і фізіологічного здоров’я – та багато інших проблем створили клімат занепокоєння, який дедалі частіше робить людей хворими та засмученими.
Якби у нас був вибір адаптувати наше суспільство таким чином, щоб досягнути гарантовано кращого здоров’я суспільства, посилити соціальну стабільність, створити достаток і підтримати стійкий розвиток – чи не зробили б ми цей вибір? Думати, що люди просто несумісні з методами, які можуть покращити стандарт їхнього життя та здоров’я, критично неправильно.
Завершуючи цей розділ, варто ще раз наголосити, що тема «людської природи» – одне із найскладніших питань, які виникають, коли справа доходить до конкретики. Поза тим, необхідність широкого та життєздатного усвідомлення щодо фундаментальних покращень здоров’я суспільства за допомогою зменшення стресу, підвищення якості харчування та стабілізації суспільства в процесі досягнення достатку та легкості, а не розбрату і складності, – не дискутується.
Сьогодні ми маємо перевірену істину щодо умов людського проживання, яка дає нам достатньо доказів, аби переконатися, що ми не лише генеруємо погані реакції та звички через вплив сучасного соціально-економічного порядку, а й великою мірою зневажаємо середовище нашого проживання, порушуючи стійкість не лише в екологічному, але й у культурному сенсі. Знову ж таки, думки про те, що людина несумісна з такими рішеннями, навіть якщо вони означають докорінну зміну нашого світу, суперечать довгій історії адаптації, яка доводить нашу принципову здатність до цього.
Частина II: соціальна патологія
– ВИЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я –
«Ми всі відповідаємо один за одного»107
- Ф. Достоєвський
Огляд
Що є справжнім мірилом успіху суспільства? Що робить нас щасливими, здоровими, стабільними і збалансованими з навколишнім світом? Чи не є успіхом насправді наша здатність розуміти та адаптуватись до реалій нашого світу задля найкращих результатів, які є можливими за тих чи інших обставин? Що, якщо ми побачимо, що сама природа нашої соціальної системи насправді знижує якість нашого життя в далекій перспективі?
Як буде обговорюватися в цьому есе, сучасні соціальні структури, цінності та практики далеко відхиляються або сильно ігнорують те, що насправді означає соціальне здоров’я. Те, чому сьогодні надають перевагу соціальні інститути, або що вони не беруть до уваги в нових розробках у поєднанні з цілями та мотивацією, які асоціюються з персональним «успіхом», що часто «відірваний» від того, що насправді означає життєзабезпечення та розвиток108, є суб’єктом, який рідко вдумливо розглядають в сучасному світі. Фактично, більшість мірил «процвітання» та «цілісності» людини сьогодні необдумано прирівнюють до таких простих економічних показників як ВВП, індекс цін виробника чи рівень зайнятості. На жаль, ці мірила нам практично нічого не кажуть про справжній людський добробут та процвітання109.
Термін «соціальна медицина» є медичною класифікацією, яка по суті визначається як «підхід в медицині, при якому здоров’я суспільства розглядається загалом»110.
Тоді як цей термін вузько вживається стосовно хвороб, що можуть передаватися, та широкого спектру соціальних умов, тут його контекст буде сягати всіх аспектів нашого життя, включаючи не лише фізіологічне, але такою самою мірою і психічне здоров’я. Якщо цінність нашої соціальної системи вимірюється здоров’ям її громадян впродовж певного часу, оцінювання та порівняння умов та наслідків через простий аналіз тенденцій та облік факторів повинен дати нам розуміння того, що можна змінити чи покращити на соціальному рівні.
Центральним контекстом, який тут застосовується, є те, як самі соціальні умови, тобто соціально-економічна система, впливають на здоров’я людини загалом. За словами лікаря Рудольфа Вірхова: «Медицина є соціальною наукою, і політика є не чим іншим, як медициною у великих масштабах»111. Вірхов визнавав, що будь-яка проблема соціального здоров’я безумовно пов’язана із суспільством загалом. Його структура, характеристика та цінність підкріплення має глибокий вплив на здоров’я та поведінку суспільства, а аргументи, які стосуються заслуг нових соціальних ідей, безумовно зводяться до раціонального оцінювання їх якості через порівняння. Оскільки кожен відповідний компонент соціального здоров’я має свої власні характеристики та причинність, ми можемо також працювати над вивченням альтернативних підходів до розв’язання цієї проблеми чи до деяких покращень, які, можливо, на цей час не практикуються, але, очевидно, повинні практикуватись. Аналіз існуючих компонентів соціального здоров’я задля розуміння того, що відбувається з плином часу і за різних обставин, у поєднанні з оцінкою кожної проблеми в кожному окремому випадку з урахуванням висновку, що могло б «закріпити» чи «покращити» такі результати в максимально можливих масштабах є основним напрямком думок, висловлених тут.
Учасники руху «Zeitgeist» переконані: нинішня соціальна модель є причиною «соціальної патології», що увічнює дисбаланс, який генерує непотрібні як фізіологічні, так і психологічні розлади серед населення, не згадуючи вже про систематичне обмеження людського потенціалу для вирішення проблем у багатьох сферах. Звісно, такий контекст, зазвичай, розширюють і до екологічного здоров’я, маючи на увазі, що стан планети, а зокрема екологічні проблеми, їх натиск чи полегшення завжди мають вплив на наше соціальне здоров’я в довгостроковій перспективі. Однак ми не будемо на ньому фокусуватися в цьому есе.
Наш аналіз буде розділяти об’єкт соціального здоров’я на дві загальні категорії: фізіологічне та психологічне112 – кожна з яких буде розбита на підкатегорії, що відображають домінуючі проблеми, розглянуті у відповідному відсотковому відношенні до загальної кількості населення. І все ж, треба розуміти, що фізіологічні та психологічні наслідки рідко, якщо не ніколи, мають єдині причини. Існує біопсихосоціальний зв’язок113 між практично всіма людськими явищами, що доводить, знову ж таки, багаторівневий симбіоз характерний для людини. Іншими словами, тоді як проблема, на якій ми в цей момент фокусуємось, на перший погляд може видаватись «фізіологічною», причина, що є в основі її наслідків, цілком може бути «психологічною» чи, наприклад, «соціальною».
