Омана «першого погляду»

Фраза «перший погляд» одразу викликає певні асоціації. Вона означає всього лиш «по першій появі», «до дослідження»⁶².

На сьогодні це найпоширеніший тип заперечень. Класичним прикладом є поширені заяви, що результати наукових досліджень та рішення, представлені рухом «Zeitgeist», – це просто перероблений «марксистський комунізм».

Для прикладу, проведемо коротке дослідження. Посилаючись на «Маніфест комуністичної партії»⁶³, Маркс і Енгельс подають результати досліджень еволюції суспільства, зокрема «класової боротьби», яка властива структурним стосункам у зв’язку з «капіталом», разом із загальною логікою того, як соціальний порядок буде змінено через «революцію» на безнаціональну, безкласову систему, у той же час частково вказуючи на серію таких прямих соціальних змін, як «централізація засобів комунікації і транспорту в руках держави», «однаковий обов’язок праці для всіх» та інші особливості. Маркс створює гравців у схемі, яка, на його думку, є постійною битвою між «буржуазією і пролетаріатом», виражаючи презирство до властивої їй експлуатації, яка, по суті, породжена ідеєю «приватної власності». Зрештою, загальною кінцевою метою є пошук «бездержавного і безкласового суспільства».

На перший погляд, реформи, запропоновані рішеннями, що їх відстоює рух «Zeitgeist», можуть здатися віддзеркаленням атрибутів «марксизму», якщо хтось повністю ігнорує основну аргументацію. Ідея суспільства «без класів», «без права універсальної власності» та цілковите перевизначення того, що може означати «держава», насправді свідчить лише про скупчення самих понять, особливо якщо брати до уваги, що західний академічний світ назагал підтримує «двоїстість» між «комунізмом» і «капіталізмом» з вищезгаданими характерними рисами, які згадуються як основні відмінності. Поза тим, фактичний хід думок щодо підтримки цих, здавалося б, подібних висновків абсолютно від них відрізняється.

Критерії прийняття рішень, які відстоює рух «Zeitgeist», не є моральною філософією⁶⁴, яка за глибшого вивчення виявляється, по суті, марксистською філософією. Рух «Zeitgeist» не зацікавлений у поетичних, суб’єктивних або довільних поняттях «справедливого суспільства», «гарантованої свободи», «всесвітнього миру» або «покращення світу» просто тому, що це звучить «правильно», «гуманно» або «добре». Без технічного підґрунтя, яке має пряме фізичне посилання на такі терміни, подібний моральний релятивізм практично не має короткострокових цілей.

РДЧ зацікавлений, скоріше, в застосуванні науки для забезпечення соціальної стабільності – як фізичної, так і культурної⁶⁵.

Як буде докладно пояснено в наступних есе, науковий метод не обмежується в своєму застосуванні межами «фізичного світу»⁶⁶, а відтак соціальна система, інфраструктура, доречність освіти та навіть розуміння самої поведінки людини – все це існує в межах наукової причинності. Своєю чергою, існує природна система зворотного зв’язку, вбудована у фізичну реальність, яка з часом дуже чітко виражатиме себе в контексті того, що «працює», а що ні⁶⁷, керуючи адаптацією нашої свідомості.

Марксизм не ґрунтується на «калькулятивному» світогляді взагалі, навіть якщо йому й властиві деякі риси, що базуються на науці. Наприклад, марксистське поняття «безкласового суспільства» служило для подолання капіталістичної «антигуманності», від якої потерпав робітничий клас, або «пролетаріат».

З іншого боку, хід думок, який відстоює рух «Zeitgeist», виходить із досягнень у вивченні людини. Наприклад, дослідження показують, що соціальна стратифікація, властива капіталістичній/ринковій моделі, є насправді формою непрямого насильства широкої більшості як результат еволюційної психології, природно властивої людям⁶⁸.

Це породжує непотрібну форму людських страждань – дестабілізуючу, а при впровадженні – технічно нестабільну. Інший приклад – зацікавленість руху «Zeitgeist» у скасуванні універсальної власності⁶⁹ та встановленні системи «спільного доступу». Все це дуже часто приписують марксистській ідеї «скасування приватної власності». Однак, назагал, логіка марксизму пов’язує існування приватної власності з увіковічуванням «буржуазії» та постійною експлуатацією «пролетаріату». У Маніфесті зазначено: «Відмінною рисою комунізму є не скасування власності взагалі, але скасування власності буржуазії».

З іншого боку, логіка, яку відстоює рух «Zeitgeist», ґрунтується на факті, що практика універсальної, індивідуальної власності на товари є екологічно неефективною, марнотратною та нестабільною в практичному плані. Вона підтримує обмежувальну поведінку системи і створює безліч непотрібних утисків, а відтак злочини стають звичним явищем у суспільстві з нерівномірним розподілом ресурсів. У будь-якому разі, такі звинувачення, на перший погляд, доволі поширені, й про це можна говорити багато. Втім, до завдань цього розділу не входить обговорення всіх імовірних зв’язків між марксизмом та ходом думок, який відстоює рух «Zeitgeist». Врешті-решт, така дискусія, по суті, безглузда, оскільки сперечатися про ці взаємозв’язки – все одно що ігнорувати справжні цілі та заслуги самої соціальної концепції.