3.Джерела української фразеології.

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

1. Сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам; світ зав'язати; рука руку миє; як горохом об стіну; про вовка промовка; вивчився на собак брехати; обоє рябоє; тільки сир відкладений добрий; кирпу гнути; стати на ноги; ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів'я і приказки.

2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому; прясти на тонку; лити воду на млин; зняти полуду з очей; стригти під один гребінь; закласти фундамент; відігравати роль; зводити до спільного знаменника; знімати стружку; на космічній швидкості; дати гарантію; підкласти міну; гірка пілюля; вимушена посадка; спіймати на гачок.

3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і; дивитися крізь пальці; від колиски до могили лиш один маленький крок; розумній голові досить сказати одне слово (польське); contra spem spero; omnia mea mecum porto.

4. Вислови з античної культури: гордіїв вузол; прокрустове ложе; авгієві стайні; не можна двічі увійти в ту саму річку.

5. Біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень.

6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати) — іскра вогню великого; за всіх скажу, за всіх переболію; за вашу і нашу свободу; мертві сраму не імуть; нове життя нового прагне слова та ін.

Переважна більшість фразеологізмів походить з усної народної творчості. Це передусім прислів'я, приказки, примовки на зразок: Аби вмів робити, навчишся жити; Набрид гірше гіркої редьки. З народними звичаями пов'язані фразеологізми типу замовляти зуби, дати гарбуза, виносити сміття з хати.

Чимало влучних висловів з мовлення людей різних спеціальностей стали фразеологізмами внаслідок образного переосмислення: грати першу скрипку, з іншої опери (з мовлення артистів); куди голка туди й нитка (з мовлення шевців); де тонко, там і рветься (з мовлення ткачів); на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців) тощо.

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов'янські, спільносхіднослов'янські і власне українські. Основним, невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови.

4. Багатозначність, синонімія, омонімія та антонімія фразеологічних зворотів

Фразеологізми можуть бути багатозначними, тобто мати кілька значень, що встановлюється у відповідному контексті. При цьому усі значення таких багатозначних фразем рівнозначні, тобто незалежні одне від одного, усі мають одне джерело походження – метафоризація вільного словосполучення.

Приклади багатозначності фразеологізмів:

1. Очі рогом лізуть (Значення: 1) очі широко розкриваються від напруження тощо; 2) хтось через силу робить що-небудь; 3) хтось незручно, неприємно себе почуває);

2. Розбирати по кісточках (Значення: 1) детально обговорювати кого-небудь, що-небудь; 2) детально, до дрібниць вивчати, аналізувати що-небудь);

3. Ггнути спину– (Значення: 1) тяжко працювати; 2) принижуватися перед кимсь);

4. Роззявити рота – (Значення:1) говорити що-небудь; 2) уважно слухати;

3) бути дуже враженим чимось; 4) бути неуважним; 5) посягати на що-небудь).

Фразеологізм як камінь у воду має два значення: 1) безслідно зникнути; 2) нічого не відомо про кого-, що-небудь.

У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним.

Фразеологізм «ставати дибки» може мати: 1) пряме значення (коли йдеться про тварин) – «ставати на задні ноги». Приклад: Коні стали дибки;

2) переносне значення (коли йдеться про предмети) – «ставати вертикально». Приклад: Стіл став дибки;

3) переносне значення (коли йдеться про людей) – «чинити опір, рішуче протестувати». Приклад: Брат став дибки, бо це було йому не до вподоби;

В українській мові зустрічається також фразеологічна омонімія. Це однакові фразеологічні одиниці з лексичними і структурно – граматичними особливостями, але різні за змістом. Прикладами омонімії можуть бути однозвучні фразеологізми:

1) д а т и   ч о с у (бити; тікати);

2) пу с к а т и   п і в н я (підпалювати; зриватись на високій ноті);

3) за к р и в а т и  о ч і (помирати; бути присутнім при чиїсь смерті; навмисно не помічати чогось).

Фразеологічні синоніми – це ряд стійких словосполучень, які, виражаючи одне і те ж поняття, відрізняються один від одного експресивно-змістовими відтінками, наприклад: старанно працювати – 1) засукавши рукава (інтенсивно), 2) не покладаючи рук (невтомно), 3) у поті чола (тяжко заробляючи), де кожний фразеологізм має в собі заряд експресії.

Приклади фразеологізмів-синонімів:

В значенні ледарювати вживаються такі стійкі вислови: байдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, клеїти дурня, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися;

в значенні бувала людина – був на коні і під конем, не з одного колодязя воду пив, тертий калач, стріляний горобець, бував у бувальцях.

в значенні бути несамостійним вживаються такі стійкі вислови: танцювати під чиюсь дудку (“беззаперечно виконувати”), співати з чийогось голосу (“сліпо повторювати”), дивитися чиїмись очима (“оцінювати факти з позицій іншої людини”).

Синонімічні фразеологізми можуть мати у своєму складі той самий компонент. Наприклад: В значенні «розумний»: голова варить, мати голову на плечах, з головою, держати розум у голові.

В значенні «лукавити», «лицемірити» – виляти хвостом, крутити хвостом.

При цьому слід вважати синонімами і такі фразеологізми, у яких повторюються окремі компоненти (пор .: шкурка вичинки не варта - гра не варта свічок). Фразеологізми, частково збіжні за складом, але мають в основі різні образи, носять синонімічний характер (пор .: задати лазню - задати перцю, ганяти ледаря - ганяти собак; повісити голову - повісити ніс).

Фразеологізми-синоніми розрізняються також за сферою вживання.

Приклади фразеологізмів-синонімів:

заснути вічним сном (книжне) і врізати дуба (розмовне); до останнього подиху (книжне) і до гробової дошки (розмовне).

Фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів, під якими розуміють різновиди фразеологічних одиниць, які є тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями, але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: кров пити / смоктати, взяти гори / верх, стенати / знизувати плечима.

Одну й ту ж думку можна виразити, використовуючи різні фразеологізми, що виступають в якості синонімів (пор .: одним миром мазані, два чоботи пара, одного поля ягоди, тьма-тьмуща, несть числа, хоч греблю гати, що морський пісок, як собак нерізаних ). Фразеологізми подібно словами нерідко створюють синонімічні ряди, з якими синонимизируются і окремі слова. Див., Наприклад: залишити в дурнях, залишити з носом, обвести навколо пальця, відвести очі (кому), втерти окуляри (кому), взяти па гармату, обдурити, обдурити, провести, обійти, надути, обдурити, містифікувати.

Приклади фразеологізмів-варіантів: взяти гору (або верх); кров пити (або смоктати); тоді, як мертвий оживе (або з гробу підніметься); в одну дудку грати (або під одну дудку грати). не вдарити обличчям в бруд - не вдаритися обличчям в бруд; затискати в кулак - затискати в кулаці; закидати вудку - закидати вудку) .

Омонімія у фразеології. Два типи омонімів: 1) власне омоніми і 2) омоніми, що виникли внаслідок розпаду полісемії.

1. Власне фразеологічні омоніми – це одиниці, що виникли незалежно одна від одної з вільних словосполучень у різний час: наприклад:

Зелена вулиця – безперешкодний шлях у розвитку, подоланні, досягненні чого-небудь (значення виникло на метафоричному переосмисленні зеленого світла світлофора);

Зелена вулиця – покарання солдатів в кріпосницькій Росії (це значення виникло на основі виду покарання солдатів у кріпосницькій Росії, коли між двома рядами солдатів із зеленими лозинами проганяли тих, хто провинився, і солдати били їх цими лозинами).

2. Виявлення омонімів унаслідок розпаду полісемії є складним питанням, оскільки тут треба встановити наявність розриву зв’язку між значеннями багатозначного фразеологізму.

Фразеологізми української мови переважно однозначні, їх значення може змінюватися тільки під впливом контексту, який дає можливість виявити в них кілька значень.

Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного, наприклад: метати / кидати очима блискавки означає: 1) сердитись, гарячкувати і 2) кокетувати.

До антонімічності може привести заміна одного з компонентів, який утворює центр фраземи, наприклад: зіп’ястися на ноги (стати) і з ніг звалитись (упасти).

У фразеологізмах-антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: ні в тин ні в ворота, або пан або пропав, не хвалися язиком, а хвалися ділом. Такі фразеологізми можуть будуватися на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей.

Приклади фразеологізмів-антонімів:

співати дифірамби – поливати помиями; ні пари з вуст – розпустити язика;

кури не клюють – як кіт наплакав; хоч греблю гати – як кіт наплакав;

набитий гаманець – вітер у кишенях свистить; у рот води набрати – теревені правити; жити як кішка з собакою – жити душа в душу;

рукою подати – за тридев’ять земель; ледве ноги пересуває - конем не доженеш; як черепаха - як стріла.