Практичне заняття Тема: Фразеологія

1. Предмет фразеології. Поняття фразеологічної одиниці. Основні ознаки фразеологізмів.

2. Класифікація фразеологізмів.

3. Джерела української фразеології.

4. Багатозначність, омонімія, синонімія, та антонімія фразеологічних зворотів.

5. Стилістичне використання фразеологічних одиниць.

1. Предмет фразеології. Поняття фразеологічної одиниці. Основні ознаки фразеологізмів.

Фразеологією (гр.phrases-зворот, вислів і logos-поняття, вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів.

Предметом фразеології є вивчення ознак фразеологізмів, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв'язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Одиниці фразеології – фразеологічна одиниця або фразеологізм (фразема, стійке словосполучення, рідше – ідіома, ідіоматичний вислів).

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Фразеологізми (фразеологічні звороти) — стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Фразеологізм – це найчастіше переосмислення вільного поєднання слів.

Наприклад: Голодні вовки з’їли собаку, і Він у цій справі собаку з’їв.

У першому випадку вираз з’їсти собаку є вільним поєднанням слів, і кожне слово в ньому вжито в своєму прямому лексичному значенні. Із суми значень цих слів випливає значення даного виразу.

У другому випадку ця фраза втратила своє первинне лексичне значення і використовується в новому, переносному значенні собаку з’їсти означає “придбати великий досвід”.

Як і слова, фразеологізми: 1) не користуються щоразу, а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням; 2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури; 3) часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв'язки з словами; 4) виконують ту ж функцію, що й слова.

Фразеологізм виступає в якості одного член речення. Наприклад: Гула горобина ніч (підмет) [Горобина ніч – ніч з градом, зливою і грозою]. Він пік раків (присудок) [Пекти раків  — червоніти від чого-небудь (сорому, перегрівання тощо)].. Тугий на вухо дід (означення) [Тугий на вухо – погано чує].

На відміну від слів, фразеологізми: 1) складаються із самостійних одиниць мови – слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми; 2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.

Наприклад: пройти вогонь, воду і мідні труби, що означає «подолати всі випробування»; чужими руками жар загрібати означає привласнювати наслідки чужої праці; недобросовісно користуватися чужою працею у власних інтересах.

Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.

Основні ознаки фразеологізмів:

1) семантична цілісність (неподільність) компонентів фразеологізму (значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене на основі значень тих слів, які входять до неї), наприклад: собаку з'їсти "бути майстром у якійсь справі". Тут власні значення слів собака і їсти не відіграють жодної ролі, бо неможливо пояснити, чому знання й досвід передбачають поїдання собак.

2) стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів. Наприклад, не можна поміняти місцями слова у виразах ні світ ні зоря; битий небитого везет-, все тече, все змінюється.

У той же час в деяких фразеологізмах можлива зміна порядку слів (пор .: набрати в рот води - в рот води набрать (означає – мовчати), не залишити каменя на камені - каменя на камені не залишити (означає - знищити, нещадно розкритикувати.). Перестановка компонентів зазвичай допускається у фразеологізмах, що складаються з дієслова та залежних від нього іменних форм.

3) відтворюваність у процесі мовлення – фразеологізми не творяться в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці.

Будова фразеологізмів

За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:

1. Фразеологізми-речення: Вода (крапля) й камінь точить (Має значення: робота з методичною послідовністю дає бажані наслідки);

Комар носа не підточить (Має значення: Не буде до чого причепитися, прискіпатися);

Хоч кілок на голові теши (Уживається для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини).

2. Вирази-словосполучення: березова каша – означає Покарання за провину, кара різками (покарання дітей тонким прутом); біла ворона – про людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи своїм зовнішнім виглядом; зелена вулиця – можливість рухатися вперед без перешкод і зупинок);

3. Фразеологізми-слова (Антей – у грецькій міфології Антей – велетень; Образ Антея використовується, коли говорять про силу, яку має людина, якщо вона пов’язана з рідною землею, рідним народом; Отелло – у переносному значенні Отелло – синонім ревнивця, Дездемона — втілення невинності; Нарцис – самозакохана людина).