1. Кондуктометричний метод дослідження

Цей метод базується на вимірюванні електропровідності розчинів. С трум у розчинах електролітів переноситься йонами, що рухаються. Про можливість розчинів проводити електричний струм свідчить велечина електропровідності ( питомої або молярної).

Питома електропровідність (х) – електропровідність в 1см кубічному розчину, який знаходиться між електродами, з поверхнею в 1см квадратному. Молярна електропровідність – електропровідність стовпчика розчину, що містить один моль еквівалентів розчиненої речовини та знаходиться між паралельними електродами, розміщеними на відстані 1см при градієнті потенціалу В/м. Як питома так і молярна електропровідність залежить від природи електроліту, концентрації йонів і швидкості їх руху, а також від температури. Переваги кондуктометрія: висока чутливість (ниж. межа визначуваних концентрацій ~ 10-4-10-5 М), досить висока точність (відносить, похибка визначення 0,1-2%), простота методик, доступність апаратури, можливість дослідження забарвлених і каламутних розчинів, а також автоматизації аналізу.

Кондуктометричні методи аналізу засновані на вимірюванні електропровідності досліджуваних розчинів. Існує кілька методів кондуктомеричного аналізу:  · Пряма кондуктометрія - метод, що дозволяє безпосередньо визначати концентрацію електроліту шляхом вимірювання електропровідності розчину з відомим якісним складом;  · Кондуктометричного титрування - метод аналізу, заснований на визначенні змісту речовини по зламу кривої титрування. Криву будують за вимірюваннями питомої електропровідності аналізованого розчину, змінюється в результаті хімічних реакцій в процесі титрування;  · Хронокондуктометріческое титрування - засноване на визначенні змісту речовини по витраченому на титрування часу, автоматично фіксується на діаграмній стрічці реєстратора кривої титрування. 

Ми взяли для досліду три зразка води. Перший зразок – вода з фільтру, другий – вода марки *bonaqua*, третій – вода марки *знаменівська*. Вимірювання показали, що питома електропровідність першого зразка - 29.6 mS/cm, другого – 30.5 mS/cm, третього – 29.9 mS/cm. Виконавши цей дослід ми переконалися, що питома електропровідність у всіх зразках майже однакова. А тому і можливість проводити електричний струм майже однакова. [12]

2. Фотоколориметричний метод.

Грунтується на вимірюванні інтенсивності забарвлення розчинів або газових сумішей. За цим методом можна визначати вміст органічних барвників у розчинах, забарвлених окислів азоту в газах тощо. При фотоколориметричних методах аналіз здійснюється по поглинанню поліхроматичного світла за допомогою фотоелементів. Прилади для фотоколориметрії – фотоколориметри або фотоелектроколориметри. В фотоколориметрах з’явилась можливість часткової монохроматизації спектру світлофільтрами. За допомогою світлофільтра обирають ділянку спектру в тій області довжин хвиль, де поглинання світла для даного розчину мінімальна. Світлофільтри для фотометрування обирають так, щоб максимум поглинання розчину відповідав максимуму пропускання світлофільтра. Таблиця. Колір розчину і відповідні їм світлофільтри.