- •7.05060201, 8.05060201 “Гідроенергетика”
- •Допоміжна
- •Змістовий модуль № 1. Параметри великих гідротурбін та їх елементів
- •Тема 1. Параметри великих гідротурбін
- •1.1. Системи і типи турбін та їх параметри
- •1.2. Техніко-економічне значення параметрів гідротурбін
- •1.3. Нормалізація і уніфікація гідротурбін
- •1.4. Стан і розвиток гідротурбобудування
- •1.5. Матеріали, що використовуються при виготовленні гідроагрегатів
- •Тема 2. Конструкції гідротурбін і їх установка
- •2.1. Осьові вертикальні і поворотнолопатеві гідротурбіни і їх установка
- •2.2. Радіально-осьові гідротурбін і їх установка
- •2.3. Діагональні гідротурбіни
- •2.4. Горизонтпальні капсульні гідротурбіни і їх установка
- •2.5. Ковшові гідротурбіни
- •Тема 3. Спіральні камери турбін і їх закладні частини
- •3.1. Бетонні спіральні камери
- •3.2. Металеві спіральні камери
- •3.3. Методи розрахунку спіральних камер на міцність
- •3.4. Методи зміцнення спіральних камер
- •3.5. Послідовність розрахунку спіральних камер на міцність
- •3.6. Камери робочих коліс осьових гідротурбін
- •Тема 4. Статори гідротурбін
- •4.1. Статори гідротурбін
- •4.2. Методики розрахунку статорів гідротурбін на міцність
- •Тема 5. Напрямний апарат гідротурбін
- •5.1. Конструкції системи напрямних апаратів
- •5.2. Конструкції основних вузлів та деталей
- •5.3. Розрахунок лопатей напрямного апарату на міцність
- •Тема 6. Серводвигуни напрямних апаратів
- •6.1. Системи приводів і конструкції серводвигунів
- •6.2. Визначення зусилля серводвигуна напрямного апарату
- •6.3. Розрахунок деталей привода на міцність
- •6.4. Розрахунок кришок турбін та інших кільцевих деталей на міцність
- •Запитання до змістового модуля № 1. Параметри великих гідротурбін та їх елементів
6.4. Розрахунок кришок турбін та інших кільцевих деталей на міцність
Кришка турбіни, верхнє кільце напрямного апарату і аналогічні деталі інших вузлів, навантажені осесиметричними силами, розраховують наближеними методами як кільця, що піддаються дії рівномірно розподілених по їх колу тангенційних моментів і зовнішніх радіальних сил (рис. 6.11, а), які можна замінити рівнодіючими силами Рzі і Рrі (в осьовому і радіальному напрямах.
Розрахунок проводять у такій послідовності:
1) викреслюють відповідно до рис. 6.12 схеми навантаження кришки турбіни для усіх розрахункових станів;
2) знаходять геометричні розмірні характеристики кришки, для чого будують переріз і відповідно до рис. 6.12, а розбивають його на ряд елементарних площадок, і визначають l, m, n або l', m', n';
|
б)
|
Рис. 6.11. Схеми навантаження кришки турбіни: а – меридіанного перерізу; б – аналогічного перерізу апроксимуючого кільця |
|
|
||
|
|
|
Рис. 6.12. До визначення напруг у кришці турбіни:
а - до графоаналітичного методу визначення геометричних характеристик кришки турбіни;
б - навантаження перерізу при робочому стані турбіни;
в- навантаження перерізу при скиданні навантаження;
г - картина деформованого стану фланця; д – схема навантаження умовно вирізаного ребра
3) визначають сили і моменти: силу гідравлічного надмірного тиску за (6.41) для радіально-осьових і за (6.42) для поворотнолопатевих турбін /при скиданні навантаження Ркрш визначається за (6.43)/; силу ваги кришки і деталей напрямного апарату Gкрш; силу, з якою п'ята впливає на кришку у робочому і аварійному станах Рос=Рпят+Gрот і при скиданні навантаження, коли Рпят=Gрот, де Gрот - вага ротора агрегату, (6.44); радіуси кілець тиску кільцевих поверхонь
де Rі - радіус кола розташування зосереджених сил; радіальні сили Рrі=р·Fzі, де р - гідравлічний тиск; Fzі=dі·h - проекція на площину ХОZ циліндричної поверхні, що піддається зовнішнього тиску; для інших поверхонь (трапецієвидних, конічних) Fz знаходять аналогічно;
(6.41)
де - тиск до ущільнень робочого колеса; - абсолютна швидкість у потоці перед робочим колесом; - радіальна або меридіальна складова, що визначається витратою турбіни Q; b0 - висота напрямного апарату; vu1 - окружна складова швидкості потоку перед робочим колесом, визначається із основного рівняння турбіни в припущенні що, vu2=0.
(6.42)
Рврт - спрямована по осі z сила що розтягує колони, викликана гідравлічним тиском у спіральній камері.
(6.43)
де Ркриш.скид - сила, що виникає на кришці турбіни при повному скиданні навантаження, коли під кришкою утворюється вакуум, і вона навантажується атмосферним тиском на площі, обмеженій діаметром напрямного апарату D0; рскид.=рвак - надлишковий атмосферний тиск на кришку, що рівний розрідженню під кришкою. Зазвичай приймають вакуум повним, тоді -рвак =ратм; рскид. - тиск при скиданні на частину кришки, розташовану за D0, визначається за формулою (3.37).
(6.44)
де G׳буд. - частина ваги будівлі, що передається на статор, задається проектувальниками ГЕС; Gстац.Г. - вага стаціонарних деталей генератора; GР=Gрот.Г+Gв.а.+GР.К. - вага ротора агрегата, що складається із ваги ротора генератора, валу агрегата і робочого колеса турбіни; Gстац.Т. - вага нерухомих деталей робочих механізмів турбіни.
4) за (6.45), (6.46) або (6.47) визначають Мзд і радіальний момент Мr; за (6.48) -тангенційний момент;
(6.45)
де J – момент інерції фланця відносно розвернутої нейтральної осі, що визначається виходячи з довжини кореневого перерізу L=2·π·Rоп.
(6.46)
де Р׳zі – зовнішні сили, до яких не входить реакція опори; (Rоп-Rі) – відстань від опори до точки прикладення сили у напрямі радіуса.
(6.47)
(6.48)
5) за (6.49) або (6.50) обчислюють тангенційні напруги σt і за (6.51) σtr для усіх розрахункових станів;
(6.49)
(6.50)
(6.51)
де знаки визначаються у відповідності із напрямом діючих сил і момента.
6) за (6.52) або (6.53) знаходять кут деформації і прогини кришки або кілець із формули Δ=l·tg ≈l·, де l=Rоп-Rі; Rб=Rоп; Rі - радіус точки, у якій визначається прогин; мінімальні зазори між зв'язаними поверхнями деталей визначаються при Rі=Rмін як різниця
Δмін=Δз-Δмакс,
де Δз - заданий кресленням зазор без урахування прогину; обов'язково визначають Δмін біля вихідних кромок лопатей.
(6.52)
(6.53)
7) знаходять за (6.54) напругу у фланці кришки;
(6.54)
де
;
- момент опору фланця, довжина якого
L=π·dфл;
J׳
- момент інерції перерізу
при наявності косинок; l1
- відстань від місця закріплення фланця
до осі болта.
8) визначають напругу у болтах.
Напругу у ребрах визначають в перевірочних розрахунках.
Аналогічно розраховують верхнє кільце напрямного апарату.

а)