Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна мати обов’язкові складові частини, що розташовуються в послідовності:

- титульна сторінка ;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Титульна сторінка заповнюється відповідно до вимог, визначених вищим навчальним закладом відповідно до зразка, наведеного у додатку А.

Зміст. До змісту включаються структурні частини роботи, починаючи з вступу (додаток Б).

План роботи (зміст) має відображати сутність проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотно сформульованими, пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Перший розділ – теоретичний. Тому і його назва має бути відповідною:

• Теоретичні основи проблеми …..

• Теоретико-методологічні основи ….

• Теоретичні аспекти дослідження проблеми….

Назва першого пункту першого розділу (п. 1.1) має відображати аналіз науково-дослідної літератури з проблеми дослідження і може мати такі варіанти назв.

• Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження.

• Історико-теоретичні аспекти проблеми …….

• Проблема ……………….. у філософській та психолого-педагогічній літературі

У назвах наступних пунктів теоретичного розділу мають бути відображено ключові слова теми дослідження.

Наприклад.

Тема: Трудове виховання молодших школярів

Розділ 1. Теоретичні основи трудового виховання молодших школярів

1.1. Стан проблеми трудового виховання у науковій літературі

1.2. Мета і завдання трудового виховання

1.3. Зміст і форми трудового виховання молодших школярів

Тема: Екологічне виховання молодших школярів

Розділ 1. Теоретичні основи екологічного виховання школярів

1.1. Екологічне виховання як педагогічна проблема

1.2. Методи і принципи екологічного виховання

1.3 Система екологічного виховання у сучасній початковій школі

Тема: Шляхи і засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів

1. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як педагогічна проблема

1.2. Методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів

3. Форми активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів.

Основна частина - це, назва двох розділів та 2-3 підрозділів (можливо з пунктами) у кожному з них і висновки. На період завершення роботи назва і обсяги структурних частин стосовно плану можуть частково змінюватись.

У вступі курсової роботи послідовно висловлюються наступні структурні одиниці:

• актуальність і доцільність дослідження;

• мета дослідження;

• завдання дослідження;

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• методи дослідження;

• експериментальна база дослідження;

• структура роботи.

Вибір теми визначається необхідністю (бажанням) вирішити якусь проблему. Проблема - це запитання «що треба вивчити?», яке стоїть на межі вже відомого і ще недослідженого. Сформулювати проблему - означає вийти на цю межу.

Актуальність теми - це відповідь на запитання: «Чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?» Обґрунтування актуальності має бути небагатослівним, потрібно розкрити головне - суть проблемної ситуації. Те, наскільки правильно автор оцінює обрану тему з погляду своєчасності і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.

Наприклад, розкриваючи тему: «Компетентнісний підхід до навчання молодших школярів», можна подати таку актуальність дослідження.

Актуальність і необхідність вивчення компетентнісного підходу в системі освіти обумовлена постійно зростаючими вимогами ринку праці, стрімкими технологічними змінами, глобалізацією, у тому числі зростанням академічної і трудової мобільності педагогічних працівників.

Впровадження компетентнісного підходу у школі є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту та якості освіти. Сучасний навчальний заклад має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню, необхідних для проживання у європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань.

Сьогодні формування освітніх цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному рівнях, коли основні пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Держави формують освітню політику, спрямовану безпосередньо на їх інтеграцію в міжнародні співтовариства. Зокрема це стосується Болонської декларації.

У світлі приєднання України до Болонського процесу змін потребує процес навчання у всіх ланках освіти.

Важливим нині є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати у школяра та дорослої людини вміння вчитися. Це вміння формується шляхом компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання.

Тема «Громадянське виховання молодших школярів».

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчує, що процес громадянського виховання підростаючого покоління широко і різнобічно обґрунтований в теорії і практиці. Зокрема, у педагогічній спадщині Г.Ващенка, А.Макаренка, С.Русової, К.Ушинського охарактеризовано основний зміст громадянського виховання дітей в школі, його національні ознаки.

Педагогічні основи морального та правового виховання учнівської молоді, наукові підходи до виховання суспільно-активної особистості школяра в сучасних умовах розроблено в дослідженнях Н.Бібік, І.Зязюна, В.Кременя. Історичну ретроспективу, ґрунтовний педагогічний аналіз потреб та можливостей громадянського виховання в період становлення української державності розробили П.Ігнатенко, В.Поплужний.

Детальному аналізу педагогічних засад функціонування громадянської освіти та виховання у вітчизняній шкільній практиці присвячено дослідження Н.Дерев’янко, Ю.Завалевського, В.Іової, О.Киричук, Н.Косарєвої, О.Сухомлинської, І.Тараненко, К.Чорної та ін.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень дозволив вибудувати еволюцію поглядів на громадянське виховання та обґрунтувати необхідність широкого застосування інноваційних форм і методів у процесі формування громадянської самосвідомості молодших школярів. Важливість дослідження сучасних форм і методів громадянського виховання учнівської молоді, їх недостатня теоретична вивченість, необхідність у подальшому розвитку методичного забезпечення виховного процесу підростаючого покоління визначили вибір теми наукової роботи: “Громадянське виховання молодших школярів ”.

Мета - це те, що хочуть отримати при проведенні дослідження, тобто отримання певного конкретного результату - виявлення недоліків і проблем, обчислення нових показників, розробка або поліпшення методики, оцінка рівня розвитку, формулювання програми розвитку, виведення формули, визначення параметрів або властивостей об'єкту і так далі. Процес виконання роботи (вивчення, дослідження, аналіз, виробництво, виготовлення тощо) метою не є.

У курсовій роботі мета зазвичай починається з фрази: «теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити…»