2.2. Діагностика сформованості громадянської культури молодших школярів

Констатувальний експеримент нашого дослідження був спрямований на з’ясування рівнів громадянської культури молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося у Сарненській ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів Рівненської області. Ним було охоплено 40 учнів других класів (20 учнів експериментальної групи і 20 – контрольної). Причому, 2-А клас нами визначено як експериментальний, а 2-Б – контрольний.

У процесі дослідження нами визначено такі критерії громадянської вихованості: пізнавальний, мотиваційний та діяльнісний.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що когнітивний компонент є найважливішим структурним елементом громадянськості, оскільки необізнаність учнів у цій сфері ускладнює рефлексію власної громадянськості молодших школярів. У зв’язку з цим вважаємо логічним починати вивчення рівня громадянської вихованості з діагностики сформованості понятійного критерію громадянськості, показниками якого нами визначено знання, уявлення та розуміння поняття.

Діагностика рівня громадянської вихованості за когнітивним компонентом полягає у перевірці засвоєння учнями таких понять, як “держава”, “Батьківщина”, “Конституція”, “державна символіка”, знань про історію України, національні традиції, звичаї та обряди, уявлення про природно-фізичні особливості Батьківщини тощо.

Наступним компонентом громадянської вихованості молодших школярів є мотиваційний, котрий перевірявся нами через громадянську спрямованість особистості, складовими якої є ідеали, інтереси, мотиви діяльності.

Ще одним компонентом діагностики рівня громадянської вихованості є діяльнісний, показниками якого є характеристика діяльності (навчальна, трудова, ігрова, спортивна) та ставлення (до праці, до навчання, батьків, товаришів), тобто громадянська активність особистості.

На когнітивному рівні відповідно віковим особливостям діти розуміють громадянськість по-різному: учні повинні засвоїти, що “Батьківщина – це рідний край, край батьків”, усвідомити, що добросовісне ставлення до своїх обов’язків (вдома, у школі) – це громадянський обов’язок, вияв любові до своєї Вітчизни; що хороший учень – той, хто старанно навчається, допомагає товаришам і старшим, товаришує зі своїми однолітками. Початкова школа має виховати у дітей почуття любові до рідної природи, свого міста чи села, рідного краю та Батьківщини, дбайливого ставлення до природи, яке має пов’язуватись з умінням дітей знаходити справи, корисні для школи, села чи міста.

Вивчення рівня громадянської вихованості за когнітивним компонентом проводилося нами шляхом масового опитування дітей, їх батьків і вчителів.

Щоб дізнатися, за що саме дитина любить свою Батьківщину, ми запропонували для молодших школярів скласти розповідь на тему “Якщо ти зустрінеш товариша, який приїхав з іншої країни і мало знає про нашу Україну, що ти розповіси йому про неї і що покажеш?”.

Одержаних діагностичних даних сформованості рівня громадянськості за когнітивним компонентом недостатньо для вивчення рівня громадянської вихованості молодших школярів. Виявивши обізнаність (знання), уявлення та розуміння громадянськості, необхідно знати, чи перетворилися ці знання в переконання, що спрямовують діяльність, тобто знати громадянську спрямованість особистості.

Одним з показників громадянської вихованості за мотиваційним компонентом є вивчення ідеалів молодших школярів, адже від ідеалів в подальшому залежатиме громадянська спрямованість особистості дитини.

З метою визначення ідеалів молодших школярів нами було проведено співбесіду “На кого ти хочеш бути схожим і в усьому брати приклад?” “Що тобі подобається в цій людині”? У зв’язку з тим, що поняття ідеалу у молодших школярів ще не сформоване і саме слово для них складне, ми не використовували його у нашій бесіді. На питання “Кого ти вважаєш своїм ідеалом”? діти не можуть дати відповідь і далі втрачають інтерес до співрозмовника. Знання вихователем ідеалу дитини може стати передумовою формування потрібних позитивних якостей молодших школярів.

За результатами дослідження, 40,0 % опитаних учнів вважають ідеалом матір, обґрунтовуючи свій вибір позитивними рисами характеру ідеалу: добротою, щирістю, відвертістю і т.д. 15,0 % опитаних вважають ідеалом батька, решта – своїх бабусь, дідусів, друзів та однокласників (40,0%). Прикрим вважаємо той факт, що лише 5% опитаних дітей вважає ідеалом свого вчителя, що є свідченням недостатньої, на наш погляд, виховної роботи педагогів або результатом недостатньої уваги до своїх вихованців. Також ніхто з дітей не вважає ідеалом національних героїв, що є свідченням недостатньої інформованості або низької ерудиції дітей.

За нашим висновком, визначити рівень громадянської спрямованості особистості молодших школярів можна і за допомогою співбесіди та творчої роботи дітей на теми:

1. Що б ти зробив (зробила б), коли б став би (стала б) людиною-невидимкою?

2. Яким (якою) ти будеш, коли станеш дорослим (дорослою)?

Переважна більшість опитаних молодших школярів (80,0%) вбачають свою місію у допомозі старшим людям та людям похилого віку, у боротьбі зі злочинним світом, у викоріненні зла на землі.

Одним з суттєвих показників характеристики діяльності людини є її громадська активність. Разом з тим, вона є не лише основним критерієм виміру вихованості школярів, їх соціальної цінності, але й засобом виховання. Виходячи з цього, одним з компонентів вивчення громадянської вихованості може бути діяльнісний, а його показником – громадянська активність, яка перевірялася в діяльності, в життєвих та спеціально створюваних конфліктних ситуаціях та ситуаціях морального вибору. Останні викликають визначені дії та вчинки, в яких проявляються особистісні риси молодших школярів.

На основі викладених критеріїв та їх показників нами визначено й охарактеризовано наступні рівні громадянської вихованості молодших школярів та критерії їх оцінок.

Високий рівень громадянської вихованості характеризується відносно повними знаннями, прагненням до їх розширення та поглиблення, високим рівнем розуміння громадянського обов’язку, наявністю достатньо стійкої громадянської спрямованості, в мотиваційній структурі яскраво виражена колективістська та суспільна спрямованість.

Для дітей з високим рівнем громадянської вихованості характерна висока громадянська активність (відповідно до їхнього віку) та суспільні мотиви діяльності. Практичні колективістські інтереси стають мотивами їх діяльності. Вони сумлінно виконують доручення, дбайливо ставляться до результатів колективної праці, такої ж поведінки вимагають і від інших. Мають правильне уявлення про товариськість і дружбу; відчувають відповідальність за честь і справи колективу, допомагають товаришам при виконанні завдань суспільного характеру; виявляють особисту ініціативу. Мовою даних – це високі оцінки якостей особистості, високий понятійний рівень громадянськості та високі рівні громадянської спрямованості і громадянської активності.

Достатній рівень громадянської вихованості характеризується достатнім понятійним рівнем громадянськості, наявністю достатньої громадянської спрямованості особистості – в мотиваційній структурі громадські та колективні інтереси значно домінують над особистими. Такі діти виявляють інтерес до окремих громадсько-соціальних подій, проте не завжди виявляють нетерпимість до негативних вчинків.

Діти, які характеризуються достатнім рівнем громадянської вихованості, із повагою ставляться до історії і культури України, знають державну мову; виявляють прихильність до рідної землі, місця народження, Батьківщини.

Середньому рівню громадянської вихованості (40%) відповідають середні рівні знань та розумінь понять громадянської спрямованості особистості та суспільної активності. В мотиваційній структурі особистості колективні та громадські спрямування в незначній мірі домінують над індивідуалістичними або їх прояви рівні. Як правило, для дітей з середнім рівнем громадянської вихованості характерний деякий вияв егоїзму. Іноді намагаються створювати враження, що турбуються про інших, але ці дії мають показний характер і, зазвичай, проявляються тільки під тиском вихователя. Виявляють крайній раціоналізм, прагнуть мати вигоду від своїх вчинків. Для такої категорії дітей характерним є прагнення виділятися серед інших дітей, що не завжди можна помітити. Справжніх друзів в колективі не мають. При виконанні громадських доручень насамперед керуються власними поглядами, примхами.

Початковий рівень (20%) відрізняється від попередніх елементарним рівнем розуміння громадянськості або її відсутністю, низькими рівнями громадянської спрямованості й активності. В мотиваційній структурі індивідуалістичні напрями домінують над суспільними. Тому поведінка дітей з низьким рівнем громадянської вихованості може варіювати в широких межах: від егоїстичної замкнутості до грубих порушень дисципліни. Учні можуть не виконувати норм поведінки, ухилятися від суспільних справ, однак виконувати категоричні вимоги вчителя, старших чи колективу. Такі діти не мають правильних уявлень щодо товариськості і дружби. Легко піддаються зовнішнім негативним впливам, виявляють зухвалість, свавілля, брутальність, егоїзм. Інакше кажучи, у вихованні взагалі, і в громадянському вихованні зокрема, діти не виховані, навіть занедбані. Однак, враховуючи, що в молодшому шкільному віці учні проходять лише перші етапи становлення громадянина, початковий рівень громадянської вихованості можна вважати як первинну, але ще не закріплену негативну спрямованість.

Результати діагностики представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні сформованості громадянської культури молодших школярів (у %)

Високий		Достатній		Середній		Початковий
К.Г.	Е.Г.	К.Г.	Е.Г.	К.Г.	Е.Г.	К.Г.	Е.Г.
10	10	25	20	50	50	15	20

Як бачимо з даних таблиці, на констатувальному етапі експерименту учні контрольної та експериментальної груп продемонстрували майже однакові показники сформованості громадянської культури. Зокрема, високим рівнем охарактеризовано 10% учнів контрольної і експериментальної групи, достатнім рівнем – 25% молодших школярів контрольної і 20% експериментальної групи, на середньому рівні знаходилось 50% опитуваних контрольної експериментальної груп, на початковому, відповідно, опинилось 15% дітей контрольної і 20% учнів експериментальної групи.

Отже, результати констатувального експерименту свідчать про недостатню сформованість громадянської культури учнів початкових класів, що свідчить про необхідність упровадження у навчально-виховний процес спеціально розробленої методики громадянського виховання молодших школярів, яка дасть змогу покращити результати констатувального експерименту.