- •Зміст фіскального адміністрування, його функції, принципи та класифікація
- •Нормативно-правове забезпечення фіскального адміністрування
- •Податкове адміністрування як визначальна складова фіскального адміністрування. Ефективність податкового адміністрування
- •Державні реєстри
- •6. Контролюючі органи: організаційна структура та функції
- •Спеціалізовані департаменти та орган
- •Тернопільська область
- •Тема. Робота контролюючих органів із платниками податків. Облік платників податків План
- •Платники податків, їх права та обов’язки
- •7. Співробітництво дфс з міжнародними організаціями
- •8. Міжнародні стандарти розкриття та обміну інформацією в цілях оподаткування
- •2. Порядок взяття платників податків на облік у фіскальних органах
- •3. Процедура зняття платників податків з обліку
- •4. Контроль фіскальних органів за відкриттям платникам податків рахунків у банківських установах
- •Тема. Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків План
- •1. Податкове зобов’язання платника податків. Грошове зобов’язання платника податків
- •2. Способи визначення податкових зобов’язань
- •3. Визначення суми грошових зобов’язань контролюючими органами
- •4. Непрямі методи визначення податкових зобов’язань
- •5. Оскарження рішень контролюючих органів
- •6. Строки сплати податкового зобов'язання
- •7. Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога
- •8. Узгодження податкових зобов’язань. Податковий компроміс у світовій фіскальній практиці (сам.)
- •9. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків
- •Тема. Податкова звітність План
- •1. Податкові декларації та розрахунки
- •2. Складення податкової звітності
- •3. Подання податкової декларації до контролюючих органів
- •Терміни подання податкових декларацій
- •Тема. Погашення податкового боргу платників податків
- •Тема. Податковий контроль План
- •1. Необхідність, зміст та способи здійснення податкового контролю.
- •2. Принципи податкового контролю
- •3. Податкові перевірки як форма контролю, їхній зміст, класифікація та порядок проведення
- •Тема. Відповідальність за податкові правопорушення
- •Фінансова відповідальність
- •Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах
- •Порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем
- •Кримінальна відповідальність
- •Тема. Адміністрування податкових і митних ризиків
- •Тема. Митний контроль
- •Тема. Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •Тема. Управління державним боргом
8. Узгодження податкових зобов’язань. Податковий компроміс у світовій фіскальній практиці (сам.)
9. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 ПКУ.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається КМУ, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається КМУ, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:
стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);
стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДФСУ, про що повідомляється Мінфін.
Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором.
Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані:
з ініціативи платника податків (при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення);
з ініціативи контролюючого органу (в разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу).
