7.2. Аналіз пропорційності ринку

Найважливішою характеристикою кон’юнктури ринку є його пропорційність: збалансованість/розбалансованість попиту і пропозиції, співвідношення окремих елементів ринку і ринкової діяльності. Розвиток ринку здійснюється в координації з іншими компонентами ринкової економіки і соціального життя. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різними елементами ринку, - найважливіша умова «здоров'я» ринку і його нормального поступального розвитку. Навпаки, всякого роду диспропорції, деформації окремих складових частин ринку ведуть до кризових форм розвитку, ускладнюють і спотворюють ринкові відносини, роблять ринок недостатньо ефективним. Під структурою ринку розуміють місце (питому вагу) окремих частин/елементів в загальному об'ємі ринкового явища або процесу. Структурні зсуви — це зміна пропорцій і співвідношень, що склалися. Ступінь збалансованості або розбалансованості ринку - це динамічний процес, оскільки ринкова ситуація постійно змінюється, а тому закономірності і тенденції структурних зсувів необхідно постійно вивчати і, по можливості, прогнозувати.

Структура ринку — це співвідношення окремих частин/елементів ринку, їх питома вага в загальному об'ємі ринкового явища/процесу.

Структурні зсуви — динаміка пропорцій і співвідношень.

Структура ринку і окремих його складових є важливою якісною характеристикою. Структура ринку піддається маркетинговому впливу, її необхідно регулювати за допомогою економічних важелів, що є у розпорядженні як ринкових, так і державних структур. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність аналізу ступеня збалансованості або розбалансованості ринку.

Аналіз структури ринку ставить перед собою наступні задачі:

• визначення розміру продажу окремих товарів і товарних груп;

• характеристика місця окремих товарів в загальному об'ємі реалізованої товарної маси;

• оцінка і аналіз структурних зсувів товарообігу;

• аналіз і моделювання соціально-економічних і регіональних відмінностей товарної структури товарообігу.

Вивчення макро- і мікропропорцій ринку є важливою і актуальною задачею як стратегічного, так і кон'юнктурного аналізу. Вивчаються пропорції, що склалися, але необхідно також і дослідження тенденцій динамічних змін в пропорціях, аналіз структурних зсувів і регіональних відмінностей пропорцій ринку.

Товарна структура товарообігу складається під впливом чотирьох основних факторів: структури потреб (виробничих, суспільних і особистих); структури виробництва; рівня і структури грошових коштів (купівельних фондів і кредиту); рівня і співвідношень цін, а також інфляційного процесу. Важливим фактором, що впливає на товарну і асортиментну структуру роздрібного товарообігу, є комплекс демографічних умов (статево-віковий склад населення, розмір і склад сімей; соціально-культурні відмінності; рівень урбанізації; житлові умови, національно-географічні особливості споживання і т.п.). Певний вплив на структуру покупок мають психографічні і поведінкові фактори.

У аналізі пропорційності ринку використовуються головним чином два основні відносні показники структури: частка (питома вага), тобто характеристика місця, яку частка займає в цілому явищі або процесі, а також коефіцієнт співвідношення, тобто безпосереднє зіставлення двох явищ або частин однієї сукупності. Як правило, частка обчислюється у відсотках, тобто на 100 одиниць явища, але іноді обчислюється і в коефіцієнтах, на одну одиницю явища. В структурному аналізі можна використовувати методи аналізу коливності показників пропорційності, їх трендові і регресійні моделі, спектральний аналіз.

Для вивчення структури ринку використовуються ряд достатньо ефективних способів:

• відносні величини структури і координації:

• компаративні (порівняльні) індекси;

• балансовий метод;

• індикативний метод;

• методи неформальних і експертних оцінок.

Пропорційність ринку можна непрямо оцінити за допомогою спостереження за деякими параметрами ринку, зокрема за зміною товарних запасів. Товарні запаси сильно реагують на будь-які зміни співвідношення попиту і пропозиції. Перевищення попиту над пропозицією спричиняє скорочення товарних запасів, а перевищення пропозиції над попитом (або їх якісна невідповідність), як правило супроводжується зростанням товарних запасів. Збалансованість попиту і пропозиції виражає стабільність товарних запасів. Товарні запаси в даному випадку виконують функцію індикатора кон'юнктури ринку.

З позиції макроаналізу ринкової ситуації товарна структура товарообігу відображає ступінь збалансованості або, навпаки, дисбалансу попиту і пропозиції. З позиції оцінки рівня життя населення товарна структура роздрібного товарообігу служить якісним критерієм задоволення особистих потреб. У вивченні товарної структури товарообігу існує певна ієрархічна послідовність, що дозволяє виділяти товарні комплекси, макро- і мікрогрупи товарів, які можуть розглядатися як самостійні елементи структури і як сукупності, склад яких відповідно підлягає структурному дослідженню. Абсолютно самостійно вивчається структура продажу товарів виробничого призначення, товарів споживчого призначення і послуг.

Найпоширенішим способом розрахунку і аналізу товарної структури товарообігу є балансовий метод. Для розрахунку будується балансова формула, яка приймає наступний вигляд, і відображає рух товарів на споживчому ринку:

де

Р_і – розхід і-того товару;

Зп_і і Зк_і – запаси і-того товару відповідно на початок і кінець періоду;

П_і – поступлення і-того товару за період;

Рдок._і – документований розхід, який не є продажем (передача товару іншому підприємству власної фірми).

Балансові розрахунки і моделі широко використовуються в кон’юнктурних дослідженнях та стратегічному маркетингу.