Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект_Психологія та педагогіка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.04 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що є предметом та об’єктом вивчення психології як науки?

  2. Дайте коротку характеристику основних поглядів на психіку та її роль.

  3. Визначте та проаналізуйте основні етапи та особливості становлення психології.

  4. Визначте та проаналізуйте основні етапи та особливості становлення педагогіки.

  5. Назвіть основні галузі психології.

  6. Назвіть основні галузі педагогіки.

  7. Назвіть основні функції психології.

  8. Що вивчає педагогіка?

  9. З якими науками пов’язана психологія?

  10. Визначте місце педагогіки у системі сучасних наук.

Рекомендована література:

  1. Варій М. Й. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Й. Варій, В. Л. Ортинський. Київ: Центр учбової літератури, 2009.  – 376 с.

  2. Лозниця B.C. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / В. С. Лозниця. – К. : «ЕксОб», 2001. – 304 с.

  3. Основи психології і педагогіки: підручник – 2-ге вид. перероб. Затв. МОН / О.І. Власова, А.А. Марушкевич. – К: «Знання», 2011. – 333 с.

  4. Сисоєва C. O. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. / С. О. Сисоєва, Т. Б. Поясок. – К.: Міленіум, 2005. – 520 с.

Лекція 2

Тема 3. Психіка та її розвиток

Мета: формування знань щодо структури психіки, сутності психічних властивостей, психічних станів, психічних процесів. Розвиток умінь застосування методів психічної самодіагностики, розвитку пам'яті, оволодіння методами самокорекцїї, саморегуляції, самодіагностики.

План

  1. Виникнення, становлення і розвиток людської психіки.

  2. Психіка як об'єкт психології. Мозок і психіка.

  3. Онтогенез та філогенез. Розвиток психіки у філогенезі.

  4. Особливості й форми прояву психіки в поведінці: інстинкти, навички, інтелектуальна поведінка.

Зміст лекції

  1. ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОЇ ПСИХІКИ

Психіка людини – якісно більш високий рівень, ніж психіка тварин. (Homo sapiens – людина розумна).

Психіка властива й тваринам, але на більш низькому рівні. Проходячи ряд етапів, психіка тварин має: елементарні відчуття; предметні сприйняття; відображення міжпредметних зв’язків. Третій етап інтелекту тварини характеризує можливість обходити перешкоди, “винаходити” нові способи розв’язування двохфазних задач, але на рівні умовних рефлексів, що характерно для багатьох хижаків, особливо людиноподібних мавп та дельфінів.

Свідомість, розум людини розвивалися в процесі трудової діяльності. І хоча видові біолого-морфологічні особливості людини стійкі вже на протязі 40 тисячоліть, саме в процесі продуктивної (тобто такої, яка створювала продукт) трудової діяльності проходив розвиток психіки та свідомості. У процесі історичного розвитку та трудової діяльності людина змінює способи та методи поведінки, трансформує природні задатки й функції в вищі психічні функції – специфічно людські, суспільно-історично обумовлені форми пам’яті, мислення, сприйняття через використання допоміжних засобів, мовних знаків.

Єдність вищих психічних функцій (пам’ять, мислення, сприйняття та ін.) утворюють свідомість людини.

Наявність свідомості суттєво відрізняє поведінку людей, яка набуває характер діяльності, від поведінки тварин, які у останніх залишаються тільки діями.

  1. ПСИХІКА ЯК ОБ'ЄКТ ПСИХОЛОГІЇ. МОЗОК І ПСИХІКА.

Психіка – це суб’єктивний образ об’єктивного світу з його зв’язками та відношеннями

Схема психіки

Психіка – це системна якість мозку, яка реалізується через багаторівневі функціональні системи мозку

Психіка людини включає щонайменше три складові частини:

  • відображення зовнішнього світу, природи;

  • повноцінну діяльність мозку;

  • взаємодію з людьми, активну передачу новим поколінням людської культури, людських здібностей.

У психології є напрямки, які ототожнюють психічні та фізіологічні процеси, або роз’єднують, протиставляють їх. Наприклад, теорія психіко-фізіологічного паралелізму трактує ці процеси як такі, що відповідають один одному, але зовсім між собою не взаємодіють. Одна з ланок цієї теорії визнає існування душі, яка живе в тілі, але за власними законами. Інша теорія механічного ототожнення стверджує, що психічні процеси за своєю суттю є фізіологічними і мозок виділяє психіку, як печінка – жовч.

Теорія єдності стверджує, що психічні та фізіологічні процеси виникають одночасно, але вони якісно різні. Психічне співзвучне не якомусь окремому нейрофізіологічному процесу, а йому відповідає ціла система таких процесів.

Цікаво, що серед різних психологічних шкіл по-різному вирішується питання про те, кому властива психіка.

Так: 1) антропопсихізм (Декарт) – психіка властива тільки людині;

2) панпсихізм (французькі матеріалісти) – загальна духовність природи, тобто психіка присуща всьому світу;

3) біопсихізм – психіка властива тільки живій природі (в т. ч. й рослинам);

4) нейропсихізм (Дарвін) – психіка властива тільки організмам, які мають нервову систему і т. д.

Мозок – це орган, спеціально пристосований для того, щоб допомагати окремим особам здійснювати головні життєві акти. Це, можливо, найскладніша з живих структур у Всесвіті.

Мозок міститься всередині черепа і є складовою центральної нервової системи (ЦНС). Другою такою складовою є спинний мозок, що знаходиться всередині хребетного стовпа.