- •«Психологія і педагогіка» опорний конспект лекцій
- •6.030503 «Міжнародна економіка»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Лекція 1 Тема 1. Вступ до курсу. Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки.
- •Тема 2. Психологія та педагогіка як науки
- •Зміст лекції
- •Історичні аспекти формування психолого-педагогічної думки
- •Етапи розвитку психологічних знань
- •Сутність і зміст психології як науки, галузі психологічної науки
- •Педагогіка як наука, предмет педагогіки, її місце в системі сучасних наук
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Лекція 2
- •Тема 3. Психіка та її розвиток
- •Зміст лекції
- •Дії, які контролюються мозком
- •Функціональна асиметрія головного мозку
- •Природа психічних явищ
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3
- •Тема 4. Форма вияву психіки: психічні процеси, стани і властивості
- •Тема 5. Рівні вияву психіки: свідомий та несвідомий
- •Зміст лекції
- •Психічні стани людини
- •Екстраверсія та інтроверсія
- •Типи нервової системи та темпераментів за і.П. Павловим
- •Співвідношення властивостей і типів нервової системи
- •Структура свідомості:
- •Функції свідомості
- •Рівні свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 4
- •Тема 6. Особистість. Структура особистості
- •Зміст лекції
- •Компоненти особистості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літратура
- •Лекція 5
- •Тема 7. Розвиток особистості та «я-концепція».
- •Тема 8. Діяльність як форма активності особистості
- •Зміст лекції
- •Функції свідомості
- •Самосвідомість – це здатність людини усвідомити саму себе, своє «я», свої потреби, інтереси, цінності, своє буття і його сенс, власну поведінку й переживання тощо.
- •Структура самосвідомості
- •Фактори, що впливають на я-концепцію
- •Структура діяльності людини:
- •Періодизація видів основної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літратура
- •Лекція 6
- •Тема 9. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування
- •Зміст лекції
- •Види спілкування
- •Рівні спілкування:
- •Спілкування як взаємодія
- •Види міжособистісної взаємодії:
- •Види спілкування:
- •Функції педагогічного спілкування:
- •Типи (суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного) педагогічного спілкування:
- •Структура педагогічного спілкування
- •Стиль педагогічного спілкування – це усталена система способів та прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їх батьками, колегами по роботі.
- •Стиль спілкування визначає три типи вчителів: «проактивний», «реактивний» і «надактивний».
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 7
- •Тема 10. Освіта в культурі людства. Система управління освітою в Україні.
- •Тема 11. Сучасні освітні тенденції
- •Зміст лекції
- •Соціальні функції освіти:
- •Структура освіти в Україні
- •Відповідні освітні рівні в Україні:
- •Співставлення ступенів освіти за мско 1997 року (isced-97) з навчальними закладами України, які забезпечують отримання відповідного ступеня освіти
- •Тенденції у системі освіти XXI століття:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 8
- •Тема 12. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості
- •Зміст лекції
- •Предметом дидактики є:
- •Види навчання
- •2. Програмоване навчання. Основним його принципом е передавання змісту навчального матеріалу невеликими логічно завершеними частинами.
- •Етапи розвитку педагогічних технологій
- •Головні ознаки педагогічної технології:
- •Види педагогічних технологій:
- •Сучасні педагогічні технології:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9
- •Тема 13. Виховання – підготовка до дорослого життя.
- •Тема 14. Управління та самоуправління навчальною діяльністю
- •Зміст лекції
- •Особливості процесу виховання:
- •Принципи виховання
- •Види виховання за принципом змістового різноманіття виховних цілей і способів їх досягнення:
- •Види, форми й методи контролю
- •Види контролю за рівнем засвоєння учнями певної сукупності знань:
- •Форми перевірки знань:
- •Критерії якості освіти, що запропоновані Болонськими угодами:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Сутність і зміст психології як науки, галузі психологічної науки
“ Термін „психологія” – грецького походження, поєднує два слова: „псюхе” (душа) і „логос” (вчення, слово), що означає “наука про душу”.
В сучасні часи не викликає сумніву існування особливої реальності, відмінної від зовнішньої дійсності. Насправді, ми можемо згадати і подумки пережити ще раз те, що давно пропало із нашого життя, уявити собі не тільки те, чого ніколи не бачили, але й те, чого ніколи не існувало. В нас живуть почуття, бажання, думки, в яких особливим образом відображується оточуючий нас світ, утворюючи суб’єктивну психічну реальність.
Психологія вивчає цей внутрішній світ психічних явищ людини, усвідомлюваних або не усвідомлюваних нею.
Для того щоб займатися будь-якою діяльністю, спілкуватися з іншими людьми, щоб орієнтуватися в оточуючому світі, людині необхідно його пізнати. Психологія вивчає, які властивості дійсності пізнає людина за допомогою психічних процесів – відчуття, сприйняття, мислення, уявлення. Психологія також розглядає психологічні особливості різних видів діяльності і спілкування та їх вплив на психіку.
Хоча психічні явища підкоряються загальним закономірностям, для кожної людини вони індивідуальні. Тому психологія вивчає індивідуально-психологічні особливості людей, їх особистість, мотиви поведінки, темпераменту і характеру.
Таким чином, психологія – це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.
Предметом психології – є психічна сторона діяльності та спілкування людини, психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з’ясування життєвого значення психіки. |
Основні функції психології як науки:
– пізнання психічного;
– оволодіння методами психічної діагностики;
Психологія – наука про поведінку. (Задача психології – експерименти, у процесі яких можна спостерігати поведінку людини, її реакцію в певних умовах).
Експериментальною психологія стає з 1879 р., коли німецький психолог Вільгельм Вунт заснував у Лейпцізі першу в світі психологічну лабораторію. Таку ж лабораторію відкрив Бехтєрєв Володимир Михайлович у Росії.
IV етап (сучасний, з другої половини XX ст.):
Психологія – наука, що вивчає об’єктивні закономірності, прояви та механізми психіки.
Сучасна психологічна наука має тісний зв’язок з іншими галузями наукового знання: – Психологія і філософія; – психологія та природничі науки; – психологія і технічні науки; – психологія та медичні науки; – психологія та суспільні науки
Завдяки унікальним і глибинним зв’язкам з науками різного спрямування, психологія розкриває місце людини в соціальній групі, суспільстві, світі в цілому, сприяє пошукові смислежиттєвих настановлень.
Внаслідок ключової позиції в системі наук, психологія виступає як джерело пояснення їх формування та розвитку, тобто є основою теорії пізнання.
Психологія має важливе світоглядне значення, виступає безпосередньо основою виховної роботи, даючи засади розвитку індивідуальності, формування особистості, виховання життєво активного громадянина демократичного суспільства в його неповторній, творчій унікальності та вселюдяності.
Значення психології зросло в наш час інформативної революції, інтенсивного спілкування людей з людьми, колективами, групами, машинами, коли зросла потреба в оволодінні методами самоосвіти, самопізнання, самовиховання, самоаналізу, саморегуляції, саморозвитку, самореалізації.
До сучасної психологічної науки входять такі галузі, як:
1. Військова психологія – вивчає психологічні особливості різних видів військової діяльності (психологію людини у військовій підлеглості; питання навчання і виховання військових).
2. Вікова психологія – вивчає закономірності етапів психічного розвитку і формування особистості протягом онтогенезу. Вікова психологія включає дитячу психологію, психологію підлітка, юнака, дорослої людини, людини похилого віку.
3. Генетична психологія – охоплює вікову психологію і вивчає, як відбувається психічний розвиток людини з перших днів життя до смерті.
4. Екологічна психологія – вивчає психологічні аспекти взаємовідносин людини і довкілля, що органічно включене в життєдіяльність людини і є важливим чинником регуляції її поведінки.
5. Загальна психологія – вивчає загальні закономірності психічної діяльності людини. Загальна психологія є теоретичною й експериментальною базою психології, виявляє найбільш загальні психологічні закономірності, теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття та категорії.
6. Зоопсихологія – наука про психіку тварин, прояви і закономірності психічного відображення на цьому рівні.
7. Інженерна психологія – галузь психології, що досліджує процеси і засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною.
8. Космічна психологія – вивчає психологічні особливості діяльності космонавта, залежність цих особливостей від ряду специфічних факторів.
9. Медична психологія – вивчає психологічні аспекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації хворих, а також взаємини між лікарем і хворим.
10. Патопсихологія – розділ медичної психології (включає психологію людей з вадами розумового розвитку, зору, слуху).
11. Педагогічна психологія – галузь психології, що вивчає психічні проблеми навчання і виховання.
12. Порівняльна психологія – охоплює проблеми, пов’язані з антропогенезом, становленням людської свідомості і вивчення спільного і відмінного в психічній діяльності людини і тварин.
13. Психологія мистецтва – вивчає властивості і стани особистості, що обумовлюють створення і сприймання художніх цінностей і їх вплив на життєдіяльність особистості.
14. Психологія особистості – вивчає закономірності формування людини як суб’єкта діяльності; систему всіх психічних процесів, станів, властивостей індивіда, що опосередковує його взаємодію з соціумом через предметну, діяльність; процес соціалізації.
15. Психологія праці – вивчає психологічні особливості трудової діяльності. Вона досліджує професійно важливі якості, необхідні для певної спеціальності; психологічні засади організації праці; взаємини в трудовому колективі.
16. Психологія реклами – включає оцінку потреб, попит на певні товари.
17. Психологія спорту – напрямок психологічної науки, предметом якого є вивчення закономірностей вияву і розвитку психіки окремої людини, а також колективної взаємодії в умовах змагальної та тренувальної діяльності.
18. Психологія торгівлі – вивчає взаємини між продавцем і покупцем, вплив реклами на ефективність торгівлі.
19. Соціальна психологія – вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені фактом їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики цих груп.
20. Етнопсихологія – наука про етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів.
21. Юридична психологія – вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, які регулюються правом.
