12. Оприлюднення та доведення акта до відома виконавців чи заінтересованих сторін.

13. Загальна характеристика реєстраційного провадження.

З позиції теорії адміністративного права реєстраційне провадження як вид адміністративного провадження – це діяльність органів виконавчої влади щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ, змістом яких є державна реєстрація різних об’єктів.

Різновидами реєстраційних проваджень є:

- провадження з державної реєстрації нормативно-правових актів органів публічної адміністрації;

- провадження з державної реєстрації автотранспортних за¬собів

- провадження з реєстрації об'єднань громадян;

- провадження з реєстрації актів цивільного стану;

- провадження з реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;

- провадження з реєстрації прав власності на нерухоме майно;

- провадження з реєстрації приватної нотаріальної діяльності;

- провадження з державної реєстрації друкованих засобів ма¬сової інформації;

- провадження з державної реєстрації юридичних осіб і фізич¬них осіб - підприємців тощо.

Суб’єктів реєстраційних правовідносин можна розділити на дві групи:

1. суб’єкти, які виконують функції щодо ведення провадження, – це наділені владними повноваженнями посадові особи реєстраційного органу,участь яких у провадженні є обов’язковою, оскільки без них проведення державної реєстрації неможливе.

2. суб’єкти, що беруть участь у провадженні з метою реалізації своїх прав і законних інтересів – це юридичні і фізичні особи, які виступають ініціаторами реєстраційного провадження.

Процедура державної реєстрації складається з таких стадій, які послідовно змінюють одна одну: 1) порушення реєстраційного провадження; 2) розгляду реєстраційної справи і прийняття рішення; 3) оскарження рішення і його перегляду; 4) виконання рішення. На початковій стадії здійснюється прийом документів, формується реєстраційна справа; на другій – реєстраційний орган розглядає справу і приймає відповідне рішення; на третій – факультативній – стадії прийняте рішення може бути переглянуте у зв’язку зі скаргою заявника; на четвертій – виконується рішення: вноситься запис до реєстру про проведення державної реєстрації та видаються реєстраційні документи.

14. Провадження з державної реєстрації нормативно-правових актів органів публічної адміністрації.

    - є стадією нормотворчого провадження; це проведення правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, прийняття рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєння йому реєстраційного номера та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

- Регулюється: 1) Указом ПУ від 3.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (нормативно-правові акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління і контролю та зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідом­чий характер, підлягають державній реєстрації), 2) Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затв ПКМУ від 28 грудня 1992 р. № 731:

- Державну реєстрацію здійснюють:

нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін'юст;

нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим та територіальних органів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим - Головне територіальне управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим;

нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади - головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Якщо дія нормативно-правового акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в управлінні юстиції за місцем перебування органу, що видав нормативно-правовий акт.

- Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом п’яти робочих днів після його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них.

Документи, які подаються разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до органу державної реєстрації: пояснювальна записка, відомості про чинні нпа, копія нпа,відомості про погодження, довідка про відповідність, висновок ГУ юстиції, інше.

• Реєструється протягом 15 днів з дня подання.