28. Порядок оскарження дисциплінарного стягнення.

29. Стягнення за порушення військової дисципліни: поняття та особливості.

Пункт. 1 Дисциплінарного сатуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, визначається поняття «Військова дисципліна» як бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Отже в разі вчинення військовослужбовцем адміністративного проступку за загальним правилом передбачається заміна одного виду юридичної відповідальності на інший, що в літературі одержало назву субститутної відповідальності.

Чинне військове законодавство передбачає такі види відповідальності:

1. Дисциплінарна відповідальність за скоєння проступків;

2. Адміністративна відповідальність за скоєння адміністративних правопорушень;

3. Матреіально-правова відповідальність за скоєння проступків, злочинів під час виконання службових обов’язків, наслідком яких є спричинення матеріальної шкоди;

4. Кримінально-правова відповідальність за скоєння злочинів. Військовослужбовці на загальних підставах несуть цивільно-правову відповідальність за спричинення шкоди третім особам.

У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України позначається, що на рядових (матросів) строкової та контрактної військової служби може бути накладено такі стягнення:

• Зауваження;

• Догана;

• Сувора догана;

• Позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

• Призначення поза чергою наряду на роботу (до 5 нарядів);

• Позбавлення військового звання «старший солдат» («старший матрос»);

• Звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

На сержантів (старшин) строкової військової служби може бути накладено такі стягнення:

• Зауваження;

• Догана;

• Сувора догана;

• Позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

• Пониження в посаді;

• Пониження у військовому званні на один ступінь;

• Пониження у військовому званні на один ступінь із переведенням на нижчу посаду;

• Позбавлення сержантського (старшинського) звання.

Притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності здійснюється їх безпосередніми начальниками, а також начальниками гарнізонів, старшими морськими начальниками, військовими комендантами, районними (міськими) військовими комісарами. Проступки військовослужбовців можуть також розглядатися на зборах особового складу та товариськими судами честі.

Адміністративна відповідальність настає за порушення, які не стосуються службової діяльності, а дисциплінарна відповідальність – за порушення, пов’язані з виконанням обов’язків.

30. Порядок накладення дисциплінарних стягнень в Збройних Силах України в особливих випадках.

31. Особливості проведення службового розслідування в зсу.

Службове розслідування у Збройних Силах України проводиться відповідно до вимог Закону України «Про затвердження Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» та Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України.

Службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному військовому прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.

У разі якщо ознаки адміністративного корупційного правопорушення встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному військовому прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Дисциплінарне стягнення виконується, як правило,негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяцівід дня його накладення. Після закінчення зазначеного строкустягнення не виконується, а лише заноситься до службової карткивійськовослужбовця.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення:

Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

32. Порядок виконання дисциплінарних стягнень в ЗСУ.

33. Критерії розмежування контролю та нагляду.

34. Основна мета контролю.

35. Дискретність здійснення нагляду.

36. Контрольне провадження: поняття та особливості.

Контрольне провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами послідовну діяльність органів публічної адміністрації, з метою забезпечення законності та дисципліни у сфері публічного управління.

Види:

• З боку законодавчої влади «парламентський контроль» (передбачений ст.101 Конституції України: Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);

• З боку Президента Україн та його апарату «президентський контроль» (зазнчений у ст. 106 конституції України);

• З боку Кабінету Міністрів України «урядовий контроль»;

• Контроль центральними органами виконавчої влади (Визначається положеннями ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади»);

• З боку органів судової влади (Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005);

• З боку органів місцевого самоврядування (ЗУ «Про місцеве самоврядування»);

• З боку громадськості. (ст. 17 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»);

Прокуроський контроль (ст. 121 Конституції України передбачає нагляд за додержанням законів, прав та свобод людини і громадянина).

Особливості:

- Різноманіття суб’єктів, які здійснюють контрольні повноваження (органи держави та їхні посадові особи, органи місцевого самоврядування тощо);

- Наступна особливість полягає у тому, що суб’єкти контрольних проваджень наділені широким колом контрольних повноважень, включаючи право втручання в оперативну діяльність підконтрольного суб’єкту;

- Безпосереднім об’єктом контрольних правовідносин виступає діяльність підконтрольних суб’єктів;

- У контрольних провадженнях юридичні факти в однині не мають юридичної сили і виступають тільки у вигляді фактичного (юридичного) складу – органічної сукупності декількох життєвих обставин;

- контрольно-процесуальні норми не містять вичерпного переліку засобів збереження і передачі інформаціїї, що містить докази (у контрольному процесі фактичні обставини можуть бути отримані з будь-якого законного джерела);

- Офіційне документальне закріплення резултатів контрольнох діяльності провадиться в правових актах-документах, які можна одночасно віднести як до категорії правозастосовчих (таких, які є результатом реалізації державно-владних повноважень компетентних контрольних органів) так і до категорії правоохоронних актів (що містять правову оцінку діяльності підконтрольного суб’єкта)