Лабораторна робота №1

Тема: Характеристики емоцій радості та горя і осбливості їх вираження

Мета: ознайомитись з теоретичними та практичними аспектами емоцій радості та горя і розглянути особливості сприйняття облич людиною.

Обладнання: зошит, ручка, відеофільм, фотокартки людей з виразом різних емоцій, картинки або картини, які несуть в собі емоційне наповнення.

Хід роботи:

1. Ознайомлення з теоретичним матеріалом та його обговорення.

2. Перегляд відеофільму «Обличчя».

3. Виконання вправи «Вивчення розуміння емоційних станів людей, зображених на картинці».

4. Виконання методики «Вивчення сприйняття ситуаційної складової малюнка».

5. Обговорення опрацьованого матеріалу та його практичного значення для психолога.

1. Емоція радості

Радість переживається як приємне, бажане, корисне, безсумнівно, позитивне почуття, яке можна назвати почуттям психологічного комфорту і благополуччя.

Почуття радості не залежить від стимуляції ерогенних зон або подразнення смакових рецепторів. Воно не викликається приємними для слуху звуками або гарними кольорами. Всі ці подразники можуть лише сприяти виникненню радісного переживання, але не викликають його безпосередньо.

Радість загострює сприйнятливість до світу, дозволяє нам захоплюватися і насолоджуватися ним. Радісна людина бачить світ у його красі й гармонії, сприймає людей в їх кращих проявах. Вона схильна швидше отримувати задоволення від об'єкта, насолоджуватися ним, ніж аналізувати і критично осмислювати його. Вона сприймає об'єкт таким, яким він є, не прагнучи поліпшити або змінити його.

Радість змушує людину з особливою гостротою відчути свою єдність зі світом. Радість – це не просто позитивне ставлення до світу і до себе, це своєрідний зв'язок між людиною та світом. Це загострене почуття причетності, власної приналежності до світу.

Відомо, що радість часто супроводжується відчуттям енергії та сили. Відчуття енергії, що супроводжує радісне переживання, викликає у людини почуття компетентності, впевненості у власних силах.

Соціальна функція радості

Емоція радості має важливе соціальне значення. Батьки, щодня спілкуючись з дитиною, бачать її радість і самі її проявляють, а постійний зустрічний вираз радості підвищує ймовірність формування взаємної емоційної прихильності. У дитинстві почуття емоційної прихильності має надзвичайно важливе значення для нормального розвитку дитини, так як забезпечує відчуття безпеки.

Емоція радості має позитивне значення не лише для формування взаємної прихильності між батьками і дитиною, а й впливає на розвиток соціальних відносин дорослої людини. Якщо спілкування з якоюсь людиною приносить вам радість, то ви напевно будете довіряти цій людині, покладатися на неї. Формування почуття прихильності і взаємної довіри між людьми є надзвичайно важливою функцією емоції радості.

Біологічні функції радості

Радісні переживання корисні для людського організму. Коли ми відчуваємо радість, всі системи нашого організму функціонують легко і вільно, розум і тіло знаходяться в розслабленому стані, і цей відносний фізіологічний спокій дозволяє нам відновити витрачену енергію. Радісні переживання прискорюють процес одужання. Відсутність позитивної соціальної стимуляції, що служить джерелом позитивних емоцій інтересу і радості, може викликати у людини серйозні психічні та фізичні вади.

Причини і наслідки радості

Події і явища, які викликають радість:

а) ситуація, в якій людина приносить щастя коханій людині;

б) коли людина бачить, що кохана людина намагається зробити йому приємне;

в) коли кохана людина розділяє ваші переживання;

г) спілкування з друзями. В якості активуючих подій є зустріч з друзями після довгої розлуки або невимушене проведення часу з друзями;

д) різні форми діяльності, починаючи від «творчого мислення» і закінчуючи роботою над складним проектом;

е) інтимна вечеря з представником протилежної статі і сексуальна близькість.

ж) незначні заохочення та успіхи (наприклад, несподіваний подарунок, випадково знайдена монетка).

Люди, які часто переживали радість успіху в дитинстві, відрізняються сильно розвиненим почуттям власної компетентності. Сформоване почуття довіри визначає характер їх взаємовідносин з людьми, сприяє розвитку таких якостей, як ініціативність і працелюбність. Такі люди зазвичай виявляються добре пристосованими екстравертами, вони отримують задоволення від своєї роботи і від спілкування з людьми.

Компоненти емоційного реагування (характерні мімічні зміни):

1. брови і лоб спокійні;

2. верхні повіки спокійні, нижні повіки підняті, але не напружені; під нижніми повіками зморшки. У зовнішнього краю куточків очей зморшки – «гусячі лапки»;

3. рот закритий, кутики губ відтягнуті в сторони і підняті. Від носа до зовнішнього краю губ тягнуться зморшки – носогубні складки.