7. Функції та принципи трудового права, його джерела (форми).

Активна роль та соцiальне призначення трудового права виражається в його функцiях, тобто основних напрямах правового впливу на суспiльнi вiдносини, якi регулюються правом.

Серед основних функцiй трудового права можна видiлити як загальноправовi — властивi багатьом галузямправа, так i галузевi, як правило, характернi лише для конкретної галузi права.

Трудове право виконує також властивi саме для нього функцiї.

— це основнi напрями правового впливу на трудовi та пов’язанi з ними вiдносини, що визначають службове призначення трудового права в життi суспiльства. Суть i специфiка суспiльних вiдносин виявляється зовнi через функцiї правового регулювання, у яких вiдображена природа правових нормi їх соцiальне призначення. Вiдповiдно до вимог МОП засобами трудового права має бути забезпечений баланс мiж соціальним захистом та економiчною ефективнiстю.

Цим вимогамфактично вiдповiдає класифiкацiя функцiй трудового права. Специфiчними для трудового права є такi види функцiй, як:

1. соціальна — це основна функцiя трудового права, завдяки якiй розпочався процес виникнення та становлення даної галузi права. Полягає в широкому застосуваннi договiрного методу регулювання трудових вiдносин, встановленнi високого рівня умов працi й вiдпочинку, матерiального стимулювання, пiдвищеннi квалiфiкацiї працiвникiв, забезпеченнi зайнятостi. Реалiзується дана функцiя через соцiальне спрямування полiтики держави у сферi працi. Те, що Україна — соцiальна держава закрiплено також i в ст. 1 Конституцiї України. Це, в свою чергу, зобов’язує державу пiдтримувати в країнi стабiльну соціальну ситуацiю. Саме ця та захисна функцiї визначають статус країни серед iнших та демонструють рiвень життя народу. До останього часу трактувалось, що основу соцiальної функцiї складає охорона працi. На сьогоднi йде тенденцiя до розширення цього поняття шляхом включення до сфери трудового права та закрiплення повного перелiку прав людини у сферi працi, а трудове право має виступати гарантом реалiзацiї працiвниками комплексу їх соціально-економiчних прав i свобод. Тут можна солідаризуватися, що соцiальна функцiя трудового права реалiзується за трьома напрямами: соцiальний захист працiвника, соцiальний захист роботодавця, забезпечення соцiального партнерства мiж працiвниками i роботодавцями . Окрiм цього, завданнямтрудового законодавства завжди був i залишається захист працюючих. Соцiальна функцiя полягає також у забезпеченнi прiоритету iнтересiв найманого працівника як економiчно слабшої сторони трудових вiдносин перед iнтересами роботодавця;

2. захисна —полягає у тому, що нормами трудового права передбачена система заходiв, спрямованих на захист прав i законних iнтересiв конкретних суб’єктiв правовiдносин, якi складають предмет трудового права, нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства, чiткий порядок розгляду та вирiшення трудових спорiв. Трудове право не лише регламентує поведiнку його суб’єктiв та закрiплює їх права, а й встановлює гарантiї їх реалiзацiї, передбачає механiзм захисту цих прав.

Якщо соцiальна функцiя має загальний характер, поширюється на всiх суб’єктiв трудового права та визначає напрями впливу норм трудового права на трудовi вiдносини, видiляючи його з помiж iнших галузей права та соцiальних норм, то спеціально-юридична захисна функцiя трудового права спрямована на охорону трудових прав та iнтересiв (у виглядi конкретних заходiв) кожного з учасникiв трудових правовiдносин.

Захисна функція виявляється ще й в тому, що трудове право створює рiвнi можливостi для всiх працiвникiв для реалiзацiї своєї здатностi до працi незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, членства в профспiлцi чи iншому обєднаннi громадян, роду i характеру занять, мiсця проживання, встановлюючи єдинi умови працi на пiдприємствах, установах, органiзацiях всiх форм власностi, законодавчо встановлюючи всiм мiнiмальнi гарантiї;

3)виробнича (економiчна, управлiнська) – здiйснює правовий вплив на рацiональне використання трудових ресурсів (розподiл, перерозподiл), на економiчнi процеси шляхом випуску конкурентноспроможної продукцiї працiвниками, що перебувають у трудових правовiдносинах, пiдвищення продуктивностi працi, змiцнення трудової дисциплiни, участi трудових колективiв i окремих працiвникiв в управлiннi виробничими процесами на пiдприємствах, в установах, органiзацiях через загальнi збори (конференцiї), ради трудових колективiв, профспiлки.

Виробнича функцiя наразi в значнiй мiрi захищає роботодавця, працюючого власника, акцiонера та працiвника. Захищаючи роботодавця — власника майна, норма трудового права дає йому можливiсть стягувати з працiвникiв компенсацiю за завдану ними шкоду, звiльняти недбайливих працiвникiв (статтi 40—41 КЗпП та iн.);

4)виховна— спрямована на формування особистостi працiвника, потреби в суспiльно-кориснiй працi, усвiдомлення її необхiдностi, сумлiнного ставлення до виконання своїх функцiональних обов’язкiв, справедливе регулювання трудових вiдносин. Сутнiстю виховної функцiї трудового права є також здiйснення правового виховання з допомогою норм трудового права шляхомпереконання, стимулювання, контролю за додержанням трудового законодавства i державного примусу (наприклад, пiдчас заохочення працiвника чи покарання) та громадського впливу.

Виховна функцiя трудового права не є суто «трудовою» i може бути властивою багатьом iншим галузям права. Використання примусу з метою виховання не завжди дає позитивнi результати, тому у трудовому правi, де роль санкцiй незначна, а застосування заходiв дисциплiнарної (часто i матерiальної) вiдповiдальностi, в тому числi звiльнення, є лише правом роботодавця, а не його обов’язком, то є всi пiдстави для iснування виховної функції . Нинi дедалi бiльше дiстає вiдображення та реалiзується мета виховної функцiї через рiзнi види заохочень та застосування премiальної системи оплати праці (метод «бублика» та «нагайки»).

Окрiм зазначених, трудове право виконує також регулятивну та iншi функцiї, що характернi для будь-якої галузi права. Регулятивна функцiя трудового права полягає в тому, що переважна бiльшiсть суспiльних вiдносин, якi виникають у сферi працi та базуються на укладеннi трудових договорiв i контрактiв, пiдлягають регулюванню нормами саме трудового права (забезпечує взаємодiю права та реальних юридичних фактiв у трудовому правi).