Порядок виконання роботи і звітність

Викладач задає на карті дві точки приблизно на віддалі 10 – 15 см одна від одної . Виконання роботи полягає в розв’язанні наступних задач :

1. описати місцевість по карті вздовж заданого маршруту користуючись умовними позначеннями ;

2. визначити горизонтальне прокладання між двома заданими точками за допомогою

поперечного масштабу ;

3. визначити географічні і прямокутні координати заданих точок ;

4. виміряти дирекційний кут лінії, що з’єднує задані точки і визначити істинний і магнітний азимути, румб цієї лінії ;

5. побудувати повздовжний профіль по заданій лінії і встановити видимість між точками ;

6. визначити номенклатуру листа карти масштабу 1: 10 000 за заданими географічними координатами точки ( вихідні дані знаходяться в додатку Б ).

Лабораторна робота оформляється в такій послідовності : дається коротка характеристика карт і планів; описується методика розв’язання кожної із перерахованих задач, ілюструючи розв’язок відповідними даними згідно свого варіанту.

Контрольні запитання :

1. Дайте визначення топографічних карт і планів.

2. Чим відрізняється карта від плану?

3. Що таке масштаб?

4. Наведіть характеристику масштабів.

5. Що таке точність масштабу ?

6. Які об’єкти позначаються масштабними умовними позначеннями, позамасштабними , лінійними?.

7. Наведіть порядок обчислення прямокутних координат точки.

8. Поясніть.як обчислити дирекційний кут і румб заданого напряму.

9. Що таке магнітний азимут ?

10. Дайте визначення істинного азимута.

11. Який зв’язок між істинним і магнітним азимутом ?

12. Який зв’язок між істинним і дирекційним кутом?

13. Що таке номенклатура карт ?

14. Що таке горизонталь ?

15. Як визначити висоту точки по карті?

16. Як встановити видимість на карті між двома точками ?

17. Якими способами можна визначити площу об’єкта ,заданого на карті?

Лабораторна робота № 2 Горизонтальне ситуаційне знімання місцевості

Мета роботи : ознайомитись і вивчити будову Т-30, 2Т-30, навчитись вимірювати горизонтальні кути , побудувати план теодолітного знімання за обчисленими координатами точок теодолітного ходу .

Прилади : теодоліти Т-30, 2Т-30

Тривалість роботи : 6 годин

Основні теоретичні положення

2.1 Будова т-30, 2т-30

Теодоліт – це прилад для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості. Назва теодоліта Т-30 розшифровується так : Т- теодоліт, 30 – середня квадратична помилка в секундах вимірювання кута одним прийомом. Аналогічну точність забезпечують теодоліти 2Т-30 (2 - модифікація), 2Т-30П ( П –пряме зображення) .В комплект теодоліта входять: теодоліт, штатив, висок і бусоль.

Для виконання завдання студенту необхідно отримати технічні теодоліти Т-30 та 2Т-30 , які встановлюються і закріплюються становим гвинтом на підготовлених штативах чи на кронштейнах.

Перше завдання полягає у вивченні будови теодоліта і його призначенні. Вивчаючи теодоліт по рисунках чи опису, необхідно знайти положення кожної частини приладу і випробувати його в дії. Оптичний теодоліт Т_30 та 2Т-30 є повторними. Зовнішній вигляд його представлений на рисунку 10 .

Рисунок 10 - Будова теодоліта

1 - гвинт кремальєри; 2 - діоптрійне кільце; 3 - кришка, яка закривас виправні гвинти сітки ниток; 4 - коліматорний візир; 5 - вертикальний круг: 6- закріпний гвинт горизонтального круга; 7 - головка штатива: 8 - становий гвинт; 9 - виправні гвинти рівня; 10 - закріпний гвинт алідади; 11 - циліндричний рівень; 12 - навідний гвинт горизонтального круга; 13 - окуляр мікроскопа; 14 - бокова кришка; 15 - кронштейн бусолі; 16 - закріпний гвинт зорової труби; 17 - навідний гвинт зорової труби; 18 - навідний гвинт алідади; 19 -підставка; 20 - підіймальні гвинти.